
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 квітня 2019 року Чернігів Справа № 620/3364/18
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Управління Служби безпеки України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Управління Служби безпеки України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії посадових осіб Управління Служби безпеки України в Чернігівській області в частині не включення до складу грошового забезпечення позивача при призначенні пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової допомоги при звільненні;
- визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в частині неврахування при перерахунку позивачу пенсії у період 2007-2018 років сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової допомоги при звільненні;
- зобов’язати Управління Служби безпеки України в Чернігівській області надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір грошового утримання позивача за 24 місяці, що передували звільненню зі служби з обов’язковим зазначенням загальних сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової допомоги при звільненні;
- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити новий розрахунок розміру пенсії станом на жовтень 2005 року у розмірі 90% від грошового забезпечення, включивши до складу додаткового грошового забезпечення суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової допомоги при звільненні та провести перерахунок пенсії за період з 2005 по 2018 рік відповідно до вимог законодавства;
- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області компенсувати позивачу різницю між перерахованою таким чином пенсією та вже проведеними виплатами з жовтня 2005 року по теперішній час.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати та грошова допомога при звільненні, з яких сплачені страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, а тому мали бути включені до довідки про додаткові види грошового забезпечення та взяті до уваги при призначенні пенсії вперше та подальших перерахунках.
Управління Служби безпеки України в Чернігівській області подало відзив на позов, в якому просило відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація не належить до надбавок, доплат або підвищень, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення військовослужбовців, а відноситься до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей. Також вказує, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення і не повинна враховуватись при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів, має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема, військовослужбовців, та не пов’язана з виконанням позивачем своїх службових обов’язків, а пов’язана саме з фактом звільнення зі служби.
Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області подало відзив на позов, в якому просило відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки підставою для перерахунку пенсії є довідка встановленої форми, видана уповноваженим органом, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених в такій довідці. Вказує, що частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено виключний перелік основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення видів грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія, при цьому включення будь-яких інших виплат до грошового забезпечення при перерахунку пенсії не передбачено жодною нормою законодавства. Зазначає, що виплати, які позивач вважає за необхідне включити до грошового забезпечення при перерахунку пенсії не носять характер щомісячних, а тому не можуть включатися до його розміру при призначенні та подальших перерахунках пенсії. Крім того, звертає увагу суду на пропуск позивачем строку звернення до суду.
Позивачем було надано відповідь на відзив Управління Служби безпеки України в Чернігівській області, в якій зазначив, що відповідач на момент призначення пенсії у 2005 році мав у своєму розпорядженні всі необхідні матеріали для її обчислення, а з грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової допомоги при звільненні мали сплачуватись відповідні страхові внески, а їх розмір мав враховуватись при обчисленні пенсії у 2005 році.
Також позивачем було надано відповідь на відзив Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області, в якій зазначив, що отримавши пенсійну справу до свого провадження, орган Пенсійного фонду України був зобов’язаний та мав всі необхідні для цього повноваження щоб перевірити правильність первинного нарахування пенсії та забезпечити безумовне додержання норм законодавства у ході подальших перерахунків пенсії.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 07.11.2018 провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили рішенням ОСОБА_2 Верховного Суду у справі № 522/2738/17; ухвалою суду від 19.03.2019 провадження у даній справі поновлено у зв’язку з набранням вказаним рішенням ОСОБА_2 Верховного Суду законної сили.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в органах Служби безпеки України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Чернігівській області та отримує з 23.11.2005 пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка була призначена в розмірі 90% грошового забезпечення Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області на підставі, зокрема, грошового атестату серії СБ № 005707, а для обчислення розміру пенсії було використано грошове забезпечення позивача: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років 40 %, надбавку ОРЗ і ВР 100%, пенсійну надбавку 50%, надбавку за незвичні умови служби 50%, таємність 15%, оперативну роботу 20%, безперервну службу 90%, премію 33,3 % (а.с. 55-57).
Головним управлінням Пенсійного фонду в Чернігівській області з 01.04.2007, 01.01.2008, 01.12.2012, 01.01.2013, 01.09.2015, 01.10.2017, 01.01.2018 на підставі довідок Управління Служби безпеки України в Чернігівській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії були проведені відповідні перерахунки пенсії позивача (а.с. 27, 58-63).
Позивач, вважаючи, що Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області при призначенні пенсії, а Головним управлінням Пенсійного фонду в Чернігівській області при наступних перерахунках протиправно не враховано грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію заробітної плати та грошову допомогу при звільненні, звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами другою та третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (стаття 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Згідно частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.
Вказана стаття в чинній редакції передбачає, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом ОСОБА_3 України.
Згідно пункту 7 постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі - Постанова № 393, в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією незалежно від наявних перерв у службі. Середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 календарні місяці і за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 календарні місяці служби підряд (перед зверненням за пенсією) чи за 60 календарних місяців служби підряд (протягом всієї служби) відповідно на 24 і 60.
Так само, вищевказана норма в чинній редакції передбачає, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених зі служби в органах Служби безпеки України, та має на меті реалізацію цими особами конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який є вичерпним.
Наведене свідчить про те, що в Управління Служби безпеки України в Чернігівській області були відсутні законні підстави для призначення позивачу пенсії, а також відсутні підстави для подання до Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області довідки, із включенням до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової допомоги при звільненні.
Відтак, оскільки отримувані позивачем під час проходження військової служби грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати та грошова допомога при звільненні не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» переліку видів грошового забезпечення, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій посадових осіб Управління Служби безпеки України в Чернігівській області в частині не включення до складу грошового забезпечення позивача при призначенні пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової допомоги при звільненні; зобов’язання Управління Служби безпеки України в Чернігівській області надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір грошового утримання позивача за 24 місяці, що передували звільненню зі служби з обов’язковим зазначенням загальних сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової допомоги при звільненні необхідно відмовити.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, від 06.03.2018 у справі № 522/10739/16-а, від 06.03.2018 у справі № 522/11262/16-а та від 13.03.2019 у справі № 522/7855/17.
Щодо посилання позивача на правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 10.03.2015 № 21-70а15, яка полягає у тому, що грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, суд зазначає, що ОСОБА_2 Верховного Суду відступила від цього висновку, про що зазначено в її постанові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17.
Щодо позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, суд зазначає наступне.
Так, постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 13.02.2008 № 45 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Порядок № 45, в редакції, чинній до 24.02.2018).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом ОСОБА_3 України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету ОСОБА_3 України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії (пункт 2 Порядку № 45).
Згідно пункту 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Тобто, підставою для перерахунку пенсії є довідка встановленої форми, видана уповноваженим органом.
В матеріалах справи наявні довідки Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 28.05.2008, від 08.06.2012, від 10.04.2018 про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії, яка використовувались Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області для перерахунку позивачу пенсії (а.с. 59, 60, 63).
Враховуючи наведене, суд зазначає, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. До їх функцій належать виключно питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій. Розмір складових грошового забезпечення визначається уповноваженим органом, в даному випадку, Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області в частині неврахування при перерахунку позивачу пенсії у період 2007-2018 років сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової допомоги при звільненні; зобов’язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити новий розрахунок розміру пенсії станом на жовтень 2005 року, включивши до складу додаткового грошового забезпечення суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати та грошової допомоги при звільненні та провести перерахунок пенсії за період з 2005 по 2018 рік відповідно до вимог законодавства; зобов’язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області компенсувати позивачу різницю між перерахованою таким чином пенсією та вже проведеними виплатами з жовтня 2005 року по теперішній час є необґрунтованими, оскільки Пенсійний орган, в даному випадку, діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, врахувавши при цьому інформацію, надану йому уповноваженим на те органом при перерахунках пенсії з 01.04.2007, 01.01.2008, 01.12.2012, 01.01.2013, 01.09.2015 та 01.10.2017.
Щодо здійснення розрахунку пенсії позивача у розміру 90% від сум грошового забезпечення суд зазначає, що дана вимога також не підлягає задоволенню, оскільки згідно протоколу про призначення пенсії та наступних перерахунків, що містяться в матеріалах справи (а.с. 27, 55, 58-63), пенсія позивачу з 23.11.2005 по 31.12.2017 виплачувалась в розмірі 90% грошового забезпечення, а порушене право позивача щодо перерахунку пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 було відновлено рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 у справі № 825/2372/18, яке згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 29.11.2018 (а.с. 99-102).
Щодо посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, то суд зазначає наступне.
Так, положеннями частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В свою чергу, частиною третьою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Таким чином,суд вважає, що строк звернення до адміністративного суду позивачем не є пропущеним.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем не було заявлено відповідне клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв’язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Стосовно інших посилань позивача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_3 Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 (вул. Вишнева, 4, с. Брусилів, Чернігівський район, Чернігівська область, 15531, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940), Управління Служби безпеки України в Чернігівській області (вул. Шевченка, 28, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ 20001757) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 квітня 2019 року.
Суддя Н.М. Баргаміна
Судове рішення № 81362979, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 23.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 620/3364/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: