Ухвала суду № 81362875, 22.04.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Черкаси

22 квітня 2019 року Справа № 580/1379/19

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ватутінської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі — позивач) з позовом до виконавчого комітету Ватутінської міської ради (далі — відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову виконавчого комітету Ватутінської міської ради про накладення штрафу від 09.04.2019 №ОМС-ЧК/11/810/АВ/П/ПТ/ТД/ФС;

- визнати протиправною та скасувати постанову виконавчого комітету Ватутінської міської ради про накладення штрафу від 09.04.2019 №ОМС-ЧК/11/810/АВ/П/ПТ/ІП/ФС.

Одночасно з поданням даного позову позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить:

- зупинити дію індивідуальних актів - оскаржуваних постанов про накладення штрафу №ОМС-ЧК/11/810/АВ/П/ПТ/ТД/ФС та №ОМС-ЧК/11/810/АВ/П/ПТ/ІП/ФС від 09.04.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши зазначені у заяві про забезпечення позову доводи позивача, враховуючи відсутність необхідності у виклику позивача для подачі ним пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, суддя вважає за можливим здійснити розгляд даної заяви без проведення судового засідання та виклику позивача.

Розглянувши подану заяву, суддя зазначає про таке.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, враховуючи, що ч. 2 ст. 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з ч. 1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

З огляду на приписи наведеної статті небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.

Частиною 1 ст. 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З аналізу наведених норм вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України” під час розгляду адміністративних справ, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Позивач оскаржує правомірність винесення постанов №ОМС-ЧК/11/810/АВ/П/ПТ/ТД/ФС та №ОМС-ЧК/11/810/АВ/П/ПТ/ІП/ФС від 09.04.2019 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про працю.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії вищезазначених постанов про накладення штрафу, позивач зазначає, що суми штрафів, зазначені у оскаржуваних постановах позивачу необхідно сплатити протягом одного місяця з дня прийняття вказаних постанов, тобто до 09.05.2019.

Згідно з п. 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі — Порядок №509) штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб’єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Відповідно до абз. 4 п. 11 Порядку №509 не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Таким чином, оскаржувані постанови виконавчого комітету Ватутінської міської ради про накладення штрафу є виконавчими документами та підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства, суддя приходить до висновку, що суд зупиняє стягнення на підставі виконавчого документа у випадку, коли розпочалась така примусова процедура.

У заяві про забезпечення позову та додатках до неї відсутні докази, що підтверджують відкриття виконавчого провадження на підставі постанов виконавчого комітету Ватутінської міської ради про накладення штрафу №ОМС-ЧК/11/810/АВ/П/ПТ/ТД/ФС та №ОМС-ЧК/11/810/АВ/П/ПТ/ІП/ФС від 09.04.2019.

Отже зазначена заява про забезпечення позову є передчасною.

Крім того, у разі задоволення заяви про забезпечення позову судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Суд не вправі вживати такі заходи забезпечення адміністративного позову, які є фактично рівнозначними задоволення позовних вимог.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суддя висновує, що заява про забезпечення позову не належить до задоволення.

Керуючись ст.ст. 150-154, 241, 242, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ватутінської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя С.О. Кульчицький