Рішення № 81362861, 10.04.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року справа № 580/235/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Зачепи Х.В.,

представника позивача ОСОБА_1 – за ордером,

представника відповідача ОСОБА_2 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМАГРОПОСТАЧ” до Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “ХІМАГРОПОСТАЧ” (далі — позивач) з позовом до Черкаської обласної державної адміністрації (далі — відповідач), в якому просить визнати протиправною бездіяльність Черкаської обласної державної адміністрації при розгляді заяви товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМАГРОПОСТАЧ” від 24.10.2018 про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за межами населеного пункту та зобов'язати Черкаську обласну державну адміністрацію розглянути дану заяву у строк 10-ти робочих днів, з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідачем усупереч вимог Закону України “Про рекламу”, Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” та Типових правил розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 05.12.2012 № 1135 допущено протиправну бездіяльність щодо строків та порядку розгляду заяви позивача про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами.

Ухвалою від 28.01.2019 відкрито провадження у справі за даним позовом.

Заперечуючи проти позову, 13.02.2019 відповідач надав відзив на позов, згідно з яким вказує, що у Черкаської обласної державної адміністрації відсутні повноваження щодо видачі такого дозволу, у зв’язку із відсутністю порядку, розробленого на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Також у відзиві вказано, що з огляду на приписи абз. 10 ч. 1 ст. 1, ч. 6 ст. 4-1 Закону України “Про Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 № 77 “Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди” товариство з обмеженою відповідальністю “ХІМАГРОПОСТАЧ” за результатами подання заяви від 24.10.2018 набуло право проводити відповідні дії щодо розміщення зовнішньої реклами за принципом мовчазної згоди без видачі відповідного дозволу Черкаською обласною державною адміністрацією, що, на думку відповідача, узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі № 826/4604/17. З огляду на наведене, як зазначено у відзиві, між сторонами відсутній будь-якій спір.

21 лютого 2019 року позивачем до суду надано відповідь на відзив, яка містить пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМАГРОПОСТАЧ” Черкаській обласній державній адміністрації досягти примирення.

25 лютого 2019 року відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими відповідач посилаючись на відсутність встановленого порядку надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами поза межами населеного пункту, вказує на те, що будь-які дії (рішення) обласної державної адміністрації щодо видачі або відмови у видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами поза межами населеного пункту, вчинені без такого порядку, є протиправними. Також у запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що оскільки заява від 24.10.2018 подана позивачем із порушенням вимог п. 12 Типових правил йому було б відмовлено у видачі документа дозвільного характеру.

Згідно з письмовими поясненнями відповідача від 27.02.2019 відповідач вказує, що у зв’язку з тим, що позивач усупереч положенням розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 “ 523-р “Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг” звернувся із заявою від 24.10.2018 безпосередньо до Черкаської обласної державної адміністрації, а не через адміністратора центру надання адміністративних послуг, тому заява позивача від 24.10.2018 щодо видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів - вважається неподаною.

Ухвалою від 01.04.2019, яка занесена до протоколу судового засідання від 01.04.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що 24.10.2018 товариство з обмеженою відповідальністю “ХІМАГРОПОСТАЧ” звернулось до Черкаської обласної державної адміністрації із заявою про надання дозволу строком на 5 років на розміщення зовнішньої реклами за межами населеного пункту, згідно з якою просило надати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами в адміністративних межах Будищенської сілської ради Черкаського району за межами населеного пункту вздовж автотраси Р10 поруч з дорогою до с. Лозівок, як зазначено на картографічних даних, що додано до заяви, тип спеціальної конструкції: біг-борд (білборд) з розміром інформаційного поля 3м х 6 м., зовнішніми габаритами 3,2 м х 6,2 м. з можливістю використання в одно-та двосторонньому варіанті, без підключення до зовнішніх мереж.

У подальшому, у зв’язку з тим, що станом на 23.11.2018 жодної офіційної відповіді за результатами розгляду вказаної заяви, позивачу відповідачем не надано, а за усними поясненнями працівників Черкаської ОДА наведене пов’язане з відсутністю затвердженого обласною адміністрацією порядку видачі відповідних дозволів, товариство з обмеженою відповідальністю “ХІМАГРОПОСТАЧ” звернулось зі скаргою на бездіяльність відповідача до Державної регуляторної служби України, в якій просило вжити заходів щодо забезпечення законного розгляду клопотання товариства від 24.10.2018 та надання на нього офіційної відповіді та вжити заходів щодо усунення дискримінації бізнесу на території Черкаської області.

Листом вих. № 12391/0/20-18 від 21.12.2018 на вказану скаргу Державна регуляторна служба України повідомила позивача, що відсутність затвердженого порядку розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів обласними державними адміністраціями на підставі Типових правил не є підставою для відмови у видачі документів дозвільного характеру. Додатково у листі зазначено, що Державна регуляторна служба України, як уповноваженим органом з контролю за додержанням дозвільними органами (їх посадовими особами) законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, встановленого порядку їх видачі, звернулась листом від 21.12.2018 № 12390/0/20-1 до Черкаської обласної державної адміністрації щодо безумовного та неухильного дотримання вимог законодавства з питань видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами поза межами населеного пункту.

Вважаючи, що бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді за результатами розгляду заяви позивача від 24.10.2018 про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 № 270/96-ВР (далі — Закон № 270/96-ВР), зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 16 Закону № 270/96-ВР встановлено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Типові правила розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1135 від 05.12.2012 (далі - Правила № 1135). Ці Типові правила регулюють відносини, що виникають у зв’язку з розміщенням зовнішньої реклами поза межами населених пунктів (пункт 1 Правил №1135).

Пунктом 2 Правил № 1135 визначено, що дозвіл на розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів (далі - дозвіл) - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі розпорядження голови облдержадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яким надається право на розміщення зовнішньої реклами протягом визначеного строку у певному місці.

Відповідно до п. 3 Правил № 1135 видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Законів України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” та “Про рекламу” обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно з абз. 2 п. 9 Правил № 1135 оформлення видачі дозволу здійснюється відповідним структурним підрозділом облдержадміністрації або відповідним органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим за зразком згідно з додатком без залучення заявника у межах строку видачі дозволу.

При вирішенні спору суд зазначає, що відсутність затвердженого порядку розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів обласними державними адміністраціями на підставі Типових правил не є підставою для відмови у видачі документів дозвільного характеру. А тому суд висновує про безпідставність посилання відповідача щодо відсутності компетенції стосовно видачі такого дозволу до визначення відповідного порядку.

Вирішуючи спір по суті суд також зазначає, що отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дозвільною процедурою у розумінні статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», відтак, на дану процедуру поширюються норми зазначеного закону.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 826/2810/17.

Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що перелік документів, подання яких необхідне для винесення рішення про надання дозволу або відмову у його наданні, строк розгляду заяви та доданих до неї документів, форма рішення дозвільного органу визначені Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», іншими правовими актами.

Відповідно до частини шостої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

Згідно із абзацом десятим частини першої статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Стосовно посилання відповідача, як на одну із підстав для відмови у задоволенні позову щодо набуття позивачем у спірних правовідносинах права застосувати принципу мовчазної згоди, суд зазначає про таке.

Частиною шостою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено, що у випадку невиконання дозвільним органом свого юридичного обов'язку (в установлений Законом строк видати документ дозвільного характеру або направити повідомлення про відмову у його видачі), тобто через свою бездіяльність, суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру.

Таким чином, юридичний факт, який полягає у бездіяльності дозвільного органу, стає передумовою для виникнення правовідносин, у яких суб'єкт господарювання може застосувати принцип мовчазної згоди.

Однак, це є правом суб’єкта господарювання, а не обов’язком.

Відтак, суд висновує про безпідставність посилання відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог з огляду на виникнення у позивача права на розміщення рекламної конструкції без отримання відповідного дозволу на підставі поданої ним заяви від 24.10.2018.

Одночасно, враховуючи позицію Верховного Суду згідно з постановою від 26.06.2018 у справі № 826/2810/17, суд зазначає, що у суб'єкта господарювання право на застосування принципу мовчазної згоди настає при наявності системи таких умов: 1) суб'єктом господарювання подані всі визначені законом документи для отримання дозволу, що підтверджується копією заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття; 2) закінчення строку розгляду поданих документі - 10 робочих днів від дня подання заяви; 3) відсутність/несвоєчасність відповіді суб'єкта владних повноважень по суті поданої заяви.

При цьому згідно із запереченнями на відповідь на відзив, відповідач вказує, що оскільки заява від 24.10.2018 подана позивачем із порушенням вимог п. 12 Типових правил йому було б відмовлено у видачі документа дозвільного характеру.

Відповідно до п. 12 Правил № 1135 для одержання дозволу заявник або уповноважена ним особа подає заяву, в якій повинна міститися така інформація:

- для юридичної особи - повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

- для фізичної особи - підприємця - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), адреса місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному органу доходів і зборів і має відмітку у паспорті) та згода на обробку персональних даних;

- про місце розташування рекламного засобу;

- про підстави набуття права користування цим місцем та строк такого користування.

Відтак, враховуючи, що сторона відповідача при розгляді даної справи вказувала на недотримання заявником вимог Правил № 1135 суд висновує про невизнання відповідачем права на реалізацію позивачем принципу мовчазної згоди, що також узгоджується із правовою позицією Верховного Суду згідно з постановою від 26.06.2018 у справі № 826/2810/17.

Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи підстави та предмет спору, суд висновує, що відповідачем вчинено протиправну бездіяльність щодо нерозгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМАГРОПОСТАЧ” від 24.10.2018 про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за межами населеного пункту у десятиденний строк та прийняття рішення за результатами її розгляду, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо посилання відповідача на те, що позивач усупереч положенням розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 “ 523-р “Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг” звернувся із заявою від 24.10.2018 безпосередньо до Черкаської обласної державної адміністрації, а не через адміністратора центру надання адміністративних послуг, а тому заява позивача від 24.10.2018 щодо видачі дозволу на розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів — вважається неподаною, суд зазначає, що дане твердження спростовується відомостями, що містяться у картці реєстрації вхідного документа — вказаної заяви, відповідно до яких, заява позивача зареєстрована під вхідним номером та 25.10.2018 визначено її виконавців.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 1 921 грн 00 коп.

Враховуючи, що позов підлягає до задоволення відтак, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сума судових витрат зі сплати судового збору у сумі 1 921 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМАГРОПОСТАЧ” (18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 200, ідентифікаційний код 42324930) до Черкаської обласної державної адміністрації (18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, ідентифікаційний код 00022668) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії — задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Черкаської обласної державної адміністрації при розгляді заяви товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМАГРОПОСТАЧ” від 24.10.2018 про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за межами населеного пункту.

Зобов'язати Черкаську обласну державну адміністрацію розглянути заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМАГРОПОСТАЧ” від 24.10.2018 про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами за межами населеного пункту у строк десяти робочих днів, з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Черкаської обласної державної адміністрації (18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, ідентифікаційний код 00022668) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ХІМАГРОПОСТАЧ” (18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 200, ідентифікаційний код 42324930) витрати зі сплати судового збору у сумі 1 921 (одна тисяча дев’ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.04.2019.

Суддя С.О. Кульчицький