Рішення № 81362656, 22.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

22 квітня 2019 р. № 520/2739/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії нарахованої та виплаченої на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 р. по справі №638/8621/17 з 01.01.2016 р. протиправною та такою, що порушує права ОСОБА_1 як людини;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 01.01.2016 р. розрахувавши ї розмір за методикою відповідно ст.3 Закону України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати";

- подати протягом 15 днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ст.382 КАС України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства не нарахував та не виплатив ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії, яка призначена позивачу на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 р. по справі №638/8621/17.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 року відкрито спрощене провадження у справі, за правилами ч.1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвали про відкриття спрощеного провадження отримані сторонами у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. (а.с.20, 21).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надав до суду відзив на позовну заяву (а.с.22-23), в якій проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 по справі №638/8621/17 нараховано та виплачено різницю в пенсії з урахуванням раніше виплачених сум за період з 01.01.2016 по 30.11.2017 в розмірі 17504,15 грн у встановлений законом строк, і затримки строку виплати не відбулося, тому відсутні підстави для виплати позивачу компенсації, передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 по справі №638/8621/17 адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо реалізації права на перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2016р., а саме не перерахунку пенсії ОСОБА_1 з усіх складових грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу в розмірі відповідно наказу Міноборони від 27.11.2013 № 814 з 01.01.2014 протиправними.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області скласти та надати до Харківського обласного військового комісаріату список осіб пенсії яких підлягають перерахунку якій містить ім'я ОСОБА_1 для складання останнім довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку розміру пенсії з 01.01.2016р. з урахуванням підвищення посадового окладу згідно наказу Міноборони від 27.11.2013р. № 814; після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію розмір якої обчислений з усіх складових грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу відповідно до наказу Міноборони від 27.11.2013 №814, здійснити виплату суми перерахунку починаючи з 01.01.2016р.

Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат після отримання списку осіб пенсії яких підлягають перерахунку якій містить ім'я ОСОБА_1 скласти довідку для перерахунку пенсії про грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням посадового окладу відповідно до наказу Міноборони від 27.11.2013 №814 з 01.01.2016р.; подати зазначену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Позовну заяву ОСОБА_1 за період з 01.09.2008р. по 31.12.2015р. - залишено без розгляду.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Харківського обласного військового комісаріата на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 320,00 грн. (триста двадцять гривень 00 копійок). з кожного.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 19.09.2017 року.

Як зазначено представником відповідача у відзиві на позов, на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 р. по справі №638/8621/17, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області в листопаді 2017 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року та в грудні 2017 виплачено доплату до пенсії за період з 01.01.2016 по 30.11.2017 в розмірі 17504,15 грн.

Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо невиплати йому компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати пенсії з 01.01.2016 року протиправною, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі за текстом - Закон №1058-ІV), яка регламентує виплату пенсій за минулий час, передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до ч.2 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 pоку № 2262-XII (далі за текстом - Закон № 2262-XII), нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ від 19.10.2000 року (далі за текстом - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. №159 (далі - Порядок № 159).

Відповідно до положень ст. ст. 1 та 2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно положень п.2 та 3 Порядку № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед яких, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

У п.4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 вказаного вище Закону).

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Суд вважає безпідставними посилання у відзиві на позов представника відповідача на відсутність підстав для виплати позивачу компенсації, передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку із порушенням строків їх виплати" з причин того, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 р. по справі №638/8621/17 виконано та на виконання рішення здійснено позивачу перерахунок та виплату розміру пенсії з 01.01.2016 року по 30.11.2017, оскільки основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 55 Закону №2262-XII, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі – пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

З огляду на зазначене, такі доводи представника відповідача не можуть вважатися достатніми та належними доказами не порушення відповідачем прав позивача.

Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу” за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації – невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1 – 3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 11 липня 2017 року (справа № 21-2003а16), та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17), від 18 липня 2018 року (справа № 490/6755/15-а) та від 12.02.2019 (справа №814/1428/18).

Таким чином, несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв'язку з неправомірним нарахуванням пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, що встановлено постановою Харківського апеляційцного адміністративного суду від 19.09.2017 р. по справі №638/8621/17, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, у зв’язку з чим позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Стаття 6 КАС України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 van Duym v. Home Office), принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це встановлення компенсації за порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (в даному випадку, пенсії), держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати є протиправною, та, оскільки відповідач своєчасно не виплатив суму пенсії на користь позивача з 01 січня 2016 року, порушені права позивача підлягають захисту шляхом нарахування та виплати на користь позивача компенсації втрати частини доходів (перерахованої пенсії) з 01 січня 2016 року згідно Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", ч. 2 ст. 55 Закону від 09.04.1992 року "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Суд зазначає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних доказів відсутності правових підстав для не нарахування і не виплати позивачу компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати пенсії, нарахованої та виплаченої на виконання постанови Харківського апеляційцного адміністративного суду від 19.09.2017 р. по справі №638/8621/17.

Таким чином, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з підстав, викладених вище.

Щодо вимог позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов’язання ГУ ПФУ в Харківській області подати в 15-денний строк, з моменту набрання рішення законної сили, звіт про виконання рішення суду (ст. 382 КАС України), суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні і не виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії нарахованої та виплаченої на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017 по справі №638/8621/17 з 01.01.2016 р.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 01.01.2016 р. розрахувавши ї розмір за методикою відповідно ст.3 Закону України "Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строку їх виплати".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Панченко О.В.