Ухвала суду № 81362268, 23.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1074/19

УХВАЛА

23 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2018 року № 0050071405, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа № 420/1074/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2018 року № 0050071405.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2019 року позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2018 року № 0050071405 було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 15.11.2018 року № 0050071405, а також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн.

22.04.2019 року через канцелярію суду від представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу. В заяві представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 4000,00 грн. витрат на надання професійної правничої допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.2 ст.252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, розглянувши заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, прийшов до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступні обставини.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

До поданої заяви представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 додав наступні копії документів: договір про надання правової допомоги від 18.02.2019 року № АОД/33; акт прийому-передачі послуг від 19.04.2019 року до договору про надання правової допомоги від 18.02.2019 року, відповідно до умов якого вартість роботи/послуг складає 4000,00 грн. та 16 витрачених адвокатом годин (зустріч з клієнтом 250 грн. - 1 год., попереднє опрацювання матеріалів, наданих клієнтом 500 грн. - 2 год., опрацювання законодавчої бази, формування правової позиції, консультування, обрання оптимального способу захисту прав, вивчення аналогічних справ 750 грн. - 3 год., підготовка позовної заяви 500 грн. - 2 год., подання позовної заяви до суду 250 грн. - 1 год., підготовка відповіді на відзив 500 грн. - 2 год.); банківську виписку по рахунку.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.ч.3-4 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч.5-7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд вважає, що при наданні адвокатом правничої допомоги позивачу на суму 4000,00 грн. не було належним чином враховано витрачений час на вчинення дій та їх обсяг, що пов'язані з розглядом справи.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим поданий опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд також враховує, що у справі № 420/1074/19 ціна позову складає 510,00 грн.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн. є необґрунтованим та непропорційним до предмета спору.

Тобто, відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат позивача на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 грн.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для прийняття додаткового рішення про стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 243, 248, 252 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в ухваленні додаткового рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 4000,00 грн. витрат на надання професійної правничої допомоги.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя М.М. Кравченко