Рішення № 81362228, 22.04.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6394/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Марина П.П.,

за участю секретаря Сердюк І.С.,

за участю сторін:

від позивача - ОСОБА_1, (за ордером).

від відповідача - Струц О.П., (за довіреністю).

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_3 до Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення №2871 від 25.11.2018 року та постанови від 25.11.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України, в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправним та скасування рішення №2871 від 25.11.2018 року інспектора прикордонної служби відділу прикордонної служби віпс «Градениці» впс «Біляївка» Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України старшого прапорщика ОСОБА_4 про відмову ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина Республіки Молдова серії НОМЕР_1, у перетині державного кордону на в'їзд в Україну та визнати протиправною та скасувати постанову від 25.11.2018 року старшого зміни віпс «Градениці» впс «Біляївка» Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України про заборону ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина Республіки Молдова серії НОМЕР_1, на в'їзд в Україну строком на три роки.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що при перетині кордону на в'їзд в Україну інспектором прикордонної служби відділу прикордонної служби віпс «Градениці» впс «Біляївка» Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України старшим прапорщиком ОСОБА_4, протиправно прийнято рішення №2871 від 25.11.2018 року про відмову позивачу у перетині державного кордону на в'їзд в Україну з причин не підтвердження позивачем мети запланованого перебування на території України. Позивач наполягає, що він чітко повідомив, що прибув в Україну з метою придбання зимового одягу на ринку « 7 Кілометр». Проте не зважаючи на повідомлену позивачем причину, інспектор оголосив рішення та вручив позивачу примірник вказаного рішення. Крім того, 25.11.2018 року старший зміни віпс «Градениці» впс «Біляївка» Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України затверджено постанову про заборону ОСОБА_3 в'їзду в Україну строком на три роки у відповідності до ч.1 ст.13 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Також, старшим прапорщиком ОСОБА_4, проставлено в паспорті позивача відмітку про заборону в'їзду в Україну строком на три роки. Позивач стверджує, що не порушував у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила та беззастережно виконував законні вимоги посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні. Крім того, позивач зазначає, що будь-якої причетності до злочинних, терористичних чи екстремістських організацій ніколи не мав, що свідчить про протиправність прийнятого стосовно позивача рішення та порушення вказаними діями права позивача. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача 12.02.2019 року надав до суду відзив на позовну заяву (а.с.46-48), в якому висловив свої заперечення стосовно позовних вимог. В підтвердження своїх заперечень представником відповідача зазначено, що 25.11.2018 року о 12.30 год., в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Градениці - Незавертайлівка» прикордонним нарядом «Огляд транспортних засобів» виявлено громадянина Республіки Молдова ІНФОРМАЦІЯ_2, який порушив правила перетинання державного кордону України, а саме: при огляді транспортного засобу в багажному відділенні автомобіля, без ознак приховування, виявлено георгіївську (гвардійську) стрічку. Керуючись положеннями абз.5 ч.1 ст.13 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» у відповідності до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в порядку визначеному розділом 2 п.2.1 п.п. «в» Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, громадянину Республіки Молдова ОСОБА_3, прийнято рішення про заборону в'їзду в Україну. Після відібрання пояснень та проведення профілактичної бесіди, ОСОБА_3, відмовлено в перетині державного кордону та проставлено відмітку про заборону в'їзду в Україну терміном на 3 роки.

Ухвалою суд від 21.12.2018 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суд від 20.02.2019 року судом здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні 11.04.2019 року позивач підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала та просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 11.04.2019 року судом, керуючись положеннями ст.250 КАС України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є громадянином Республіки Молдова, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта серії НОМЕР_1 (а.с.10-12).

Як встановлено судом, позивач, 25.11.2018 року направлявся з Республіки Молдова до Уркаїни в м.Одесу.

В пункті пропуску через державний кордон України інспектором прикордонної служби відділу прикордонної служби віпс «Градениці» впс «Біляївка» Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України старший прапорщик ОСОБА_4, з'ясовував мету прибуття позивача до України.

Позивачем повідомлено, що він направляється до м.Одеси на ринок « 7 Кілометр» для придбання зимнього одягу. Буд-яких інших пояснень позивач не надавав.

З вказаних підстав, інспектором прикордонної служби відділу прикордонної служби віпс «Градениці» впс «Біляївка» Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України старшим прапорщиком ОСОБА_4 25.11.2018 рок прийнято рішення №2871 про відмову ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина Республіки Молдова серії НОМЕР_1, у перетині державного кордону на в'їзд в Україну (а.с.26-27).

При цьому, як повідомлено свідками ОСОБА_4, та ОСОБА_8, при допиті в судовому засіданні 13.03.2019 року, при огляді автомобіля позивача марки «Мазда» придністровської реєстрації, д/н НОМЕР_2, виявлено георгіївську (гвардійську) стрічку, а при з'ясуванні мети перебування в Україні позивач не зміг підтвердити мету запланованого перебування на території України.

Працівниками прикордонної служби в паспорті позивача проставлено штамп за №001/220 про заборону в'їзду в Україну терміном на 3 роки до 25 листопада 2021 року (а.с.11).

Надалі, 25.11.2018 року, старшим зміни прикордонних нарядів відділення інспекторів прикордонної служби «Градениці» (тип Б) старшим прапорщиком Погорєловою З.Б., прийнято постанову про заборону громадянину Республіки Молдова ОСОБА_3, (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_2 в'їзду в Україну строком на 3 роки (а.с.50). Постанову прийнято керуючись положеннями абз.5 ч.1 ст.13 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» у відповідності до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в порядку визначеному розділом 2 п.2.1 п.п.«в» Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом АДПСУ від 05.12.2011 року №946.

Позивач вважає такі рішення відповідача протиправними, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.6 ст.19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються, зокрема обов'язки: здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю, а також реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду, а також здійснення фіксації біометричних даних іноземців та осіб без громадянства під час здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду;

Частина 1 ст.25 Закону України «Про прикордонний контроль» вказує, що діяльність державних органів, що здійснюють різні види контролю під час перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, координується органами охорони державного кордону.

Порядок в'їзду іноземців в Україну регулюється Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Законом України «Про прикордонний контроль», Інструкцією з організації і здійснення перевірки документів громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, затвердженою Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 05.06.2012 №407 та зареєстрованої в МЮУ 27 червня 2012 року за №1083/21395 (далі - Інструкція).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про прикордонний контроль», прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.

Прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.

Відповідно до положень п.3-4 ст.2 Закону України «Про прикордонний контроль» прикордонний контроль здійснюється щодо: 1) осіб, які перетинають державний кордон; 2) транспортних засобів, що перевозять через державний кордон осіб та вантажі; 3) вантажів, що переміщуються через державний кордон.

Прикордонний контроль включає: 1) перевірку документів; 2) огляд осіб, транспортних засобів, вантажів; 3) виконання доручень правоохоронних органів України; 4) перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України; 5) реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон; 6) перевірку автомобільних транспортних засобів з метою виявлення викрадених.

Відповідно до ч.1-2 ст.6 Закону України «Про прикордонний контроль» перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом.

Початком здійснення прикордонного контролю особи, транспортного засобу, вантажу є момент подання особою паспортного, інших визначених законодавством документів для перевірки уповноваженій службовій особі Державної прикордонної служби України.

Прикордонний контроль вважається закінченим після надання уповноваженою службовою особою Державної прикордонної служби України дозволу на перетинання державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем або після доведення до відома відповідної особи рішення про відмову у перетинанні державного кордону особою, транспортним засобом, вантажем. (ч.4 ст.6 Закону України «Про прикордонний контроль»).

Положеннями ч.1-2 ст.8 Закону України «Про прикордонний контроль» передбачені умови перетинання державного кордону іноземцями та особами без громадянства у разі в'їзду в Україну та зазначено, що уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну за умови: 1) наявності в нього дійсного паспортного документа; 2) відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну; 3) наявності в нього в'їзної візи, якщо інше не передбачено законодавством України; 4) підтвердження мети запланованого перебування; 5) наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України - для громадянина держави, включеної до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та особи без громадянства, яка постійно проживає у державі, включеній до такого переліку.

Іноземцям, особам без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам в'їзду в Україну, відмовляється у перетинанні державного кордону в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі виїзду з України за умови: 1) наявності в нього дійсного паспортного документа; 2) відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону виїзду з України (ч.3 ст.8 Закону України «Про прикордонний контроль»).

Статтею 9 Закону України «Про прикордонний контроль» визначено, що прикордонний контроль іноземців та осіб без громадянства під час в'їзду в Україну здійснюється за процедурами контролю першої лінії, а у передбачених цим Законом випадках - також за процедурою контролю другої лінії.

Процедура здійснення контролю першої лінії передбачає проведення перевірки: 1) паспортного документа з метою встановлення його дійсності, наявності відповідно до вимог законодавства посвідки на постійне проживання чи візи; 2) наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в'їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон; 3) відміток про перетинання державного кордону в паспортному документі іноземця або особи без громадянства.

Процедура здійснення контролю другої лінії проводиться за результатами аналізу та оцінки ризиків під час виконання процедури контролю першої лінії, якщо в уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України виникли сумніви щодо виконання іноземцем або особою без громадянства умов в'їзду в Україну, та передбачає: 1) встановлення місць відправлення та призначення, мети та умов запланованого перебування з проведенням у разі необхідності перевірки відповідних підтверджуючих документів і співбесіди; 2) з'ясування наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України.

Статтею 12 передбачено, що відмітка про перетинання державного кордону проставляється у: 1) паспортних документах іноземців, осіб без громадянства; 2) імміграційних картках іноземців, осіб без громадянства, якщо в їх паспортних документах не передбачено сторінок для відміток про перетинання державного кордону; 3) інших документах у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про прикордонний контроль» іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.

Суд зазначає, що, як зазначено відповідачем, підставою для прийняття відповідачем рішення про відмову позивачу у перетинанні державного кордону України ста той факт, що позивач не зміг підтвердити мету запланованого перебування на території України.

Крім цього, під час надання пояснень свідками також повідомлено, що позивач не зміг пояснити мету запланованого перебування Україні.

Судом встановлено, що позивачем при здійснені прикордонного контролю надано паспорт громадянина Республіки Молдова та повідомлено, що метою перебування Україні є поїздка на ринок « 7 Кілометр» для придбання зимнього одягу. Будь-яких інших пояснень чи доказів позивач не надав.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що інспектором прикордонної служби відділу прикордонної служби віпс «Градениці» впс «Біляївка» Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України старшим прапорщиком ОСОБА_4, правомірно прийнято рішення №2871 від 25.11.2018 року про відмову ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина Республіки Молдова серії НОМЕР_1, у перетині державного кордону на в'їзд в Україну (а.с.26-27), адже позивач не зміг пояснити мету перебування в Україні, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення №2871 від 25.11.2018 року інспектора прикордонної служби відділу прикордонної служби віпс «Градениці» впс «Біляївка» Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України старшого прапорщика ОСОБА_4, про відмову ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина Республіки Молдова серії НОМЕР_1, у перетині державного кордону на в'їзд в Україну не підлягають задоволенню.

Щодо підстави для прийняття постанови про заборону ОСОБА_3 в'їзду в Україну строком на три роки, суд зазначає, що підставою в постанові про заборону в'їзду в Україну зазначено «порушення правил перетинання державного кордону». При цьому, старший зміни прикордонних нарядів відділення інспекторів прикордонної служби «Градениці» (тип Б) старший прапорщик Погорєлова З.Б., при прийнятті вказаної постанови посилається на положеннями абз.5 ч.1 ст.13 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та розділ 2 п.2.1 п.п.«в» Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом АДПСУ від 05.12.2011 року №946.

Суд з зазначає, що абзацом 5 ч.1 ст.13 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, зокрема, якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні.

Суд звертає увагу, що постанова про заборону ОСОБА_3 в'їзду в Україну строком на три роки не містить жодної конкретної підстави з якої вона прийнята.

Верховною Радою України дбаючи про забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, прагнучи розвивати і зміцнювати незалежну, демократичну, правову державу, керуючись статтею 11 Конституції України, яка зобов'язує державу сприяти консолідації та розвитку української нації, її історичної свідомості, з метою недопущення повторення злочинів комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, будь-якої дискримінації за національною, соціальною, класовою, етнічною, расовою або іншими ознаками у майбутньому, відновлення історичної та соціальної справедливості, усунення загрози незалежності, суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України, 9 квітня 2015 року

за №317-VIII прийнято Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», яким засуджує комуністичний та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарні режими в Україні, визначає правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлює порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.

Частиною 1 ст.4 вещезазначеного закону передбачена заборона використання та пропаганди символіки комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, зокрема, виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України заборонено.

Відповідно до ст.1733 «Виготовлення та пропаганда георгіївської (гвардійської) стрічки» публічне використання, демонстрація або носіння георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією георгіївської (гвардійської) стрічки або предметів, що містять її зображення.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, виготовлення або поширення георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення - тягнуть за собою накладення штрафу від ста п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб з конфіскацією георгіївської (гвардійської) стрічки або предметів, що містять її зображення.

Суд звертає вагу, що листом ГУ НП в Одеській області від 15.03.2019 року за №48/1836 на запит начальника Білгород-Дністровського прикордонного загону повідомлено, що 25.11.2018 року звернень з міждержавного пункту прописку для автомобільного сполучення «Градениці - Незавертайлівка» по факту того, що при проведені огляду автомобіля марки «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням громадянина Молдови ОСОБА_3, виявлено георгіївську (гвардійську) стрічку - не надходило та, відповідно, реєстрація в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень за вищевказаним фактом відсутня. Також повідомлено, що співробітниками Біляївського ВП ГУ НП в Одеській області адміністративні матеріали відносно громадянина Молдови ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 рок народження передбачені ст..173-3 КУпАП «Виготовлення та пропаганда георгіївської (гвардійської) стрічки» не складались (а.с.100).

Отже, жодних законодавчих підстав для заборони в'їзду в Україну громадянину Молдови ОСОБА_3 судом не встановлено. Крім того, постанова про заборону ОСОБА_3 на в'їзд в Україну строком на три роки також не містить жодної конкретної підстави з якої вона прийнята.

З наведених обставин, суд приходить до висновку, що постанова старшого зміни віпс «Градениці» впс «Біляївка» Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України від 25.11.2018 року про заборону ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина Республіки Молдова серії НОМЕР_1, на в'їзд в Україну строком на три роки - є необґрунтованою та прийнятою всупереч та не у відповідності до вимог законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Суд не вважає належними доказами надані відповідачем фото, які, на переконання відповідача, доводять, що саме в автомобілі позивача виявлено георгіївську (гвардійську) стрічку, адже з вказаних фото не вбачається, що дана стрічка виявлена саме під час огляду транспортного засобу позивача, у його автомобілі та сама сумка знаходилась в автомобілі позивача.

Крім іншого, суд зазначає, що Головним центром обробки спеціальної інформації ДПС України листом від 05.04.2019 року повідомлено, що відомостей про перетинання державного кордону України громадянином Республіки Молдова ОСОБА_3 (ОСОБА_3), ІНФОРМАЦІЯ_2 на транспортному засобі С578ЕМ в базі даних відсутні.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які наявні у справі щодо їх належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення №2871 від 25.11.2018 року та постанови від 25.11.2018 року - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 25 листопада 2018 року старшого зміни віпс «Градениці» віпс «Біляївка» Білгород-Дністровського прикордонного загону Південного регіонального управління ДПС України про заборону ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина Республіки Молдова серії НОМЕР_1, в'їзду в Україну строком на три роки.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 22.04.2019 року.

Позивач: ОСОБА_3 (паспорт громадянина Республіки Молдова серії НОМЕР_1, АДРЕСА_1

Відповідач: Білгород-Дністровський прикордонний загін Південного регіонального управління ДПС України (код ЄДРПОУ 14321802, вул. Військової слави,14, м.Білгород-Дністровський, Одеська область,67707).

Суддя П.П. Марин

.