Рішення № 81362045, 11.04.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/5482/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року м. Львів

10 год. 57 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представника відповідача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушецького, 64), ОСОБА_3 (81164, Львівська область, Пустомитівський район, с. Деревач, 27), ОСОБА_4 (47003, Тернопільська область, м. Кременець, вул. Переліски, 123) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) про визнання незаконним та скасування наказу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції про визнання незаконним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 1213 від 04.09.2018 в частині притягнення позивачів до дисциплінарної відповідальності у формі накладення суворих доган.

В обґрунтування позову вказано про те, що 12.07.2018 наказом Департаменту патрульної поліції за № 3189 призначено службове розслідування, за результатами якого складено висновок від 30.08.2018. У вказаному висновку встановлено наявність у діях позивачів ознак дисциплінарного проступку, внаслідок чого наказом Департаменту патрульної поліції № 1213 від 04.09.2018 на вказаних працівників поліції накладено дисциплінарні стягнення у вигляді суворих доган.

Позивачі вказали, що вказане службове розслідування проведено у зв’язку з тим, що 25.04.2018 внаслідок непрофесійних дій поліцейських під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно гр. ОСОБА_5 останній втік із місця зупинки.

Вказаним службовим розслідуванням встановлено, що 25.04.2018 близько 22:50 год. на 490 км дороги Київ-Чоп працівниками поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зупинено автомобіль, в якому знаходилось четверо чоловіків, поведінка яких характеризувалась як агресивна та неадекватна. Водієм вказаного автомобіля був ОСОБА_5, який на вимогу працівників поліції надав документи, що посвідчують особу водія та щодо транспортного засобу. Оскільки водій перебував з явними ознаками стану алкогольного сп’яніння (запах алкоголю, неадекватна поведінка, почервоніння обличчя), йому запропоновано пройти перевірку за допомогою портативного пристрою «Драгер» на місці зупинки, однак водій ігнорував вказані пропозиції, відтак, працівники поліції розпочали процедуру оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП: ОСОБА_3 перебуваючи в службовому автомобілі з документами, переданими водієм ОСОБА_5 перевіряв його облікові дані через систему «Армор», у цей час поліцейський ОСОБА_4 зупиняв проїжджаючі авто в цілях забезпечення участі свідків при оформленні адміністративних матеріалів. Під час оформлення документів водій ОСОБА_5 сів за кермо його автомобіля та здійснив втечу з місця зупинки. Вказані поліцейські повідомили про факт втечі по радіостанції чергового в цілях передачі інформації найближчими екіпажам для реагування, але переслідування не здійснювати, оскільки при цьому могли наразити на небезпеку учасників дорожнього руху, зважаючи на погодні умови та нічний час доби, а також через те що подальша частина квадрату патрулювання не входила до їх території патрулювання відповідно до порядку розстановки сил та засобів УПП, а відтак, і не була відома працівниками поліції.

У наказі № 1213 вказується про накладення суворої догани і на поліцейського ОСОБА_2, який не приймав участі у складенні вказаних адміністративних матеріалів, натомість проходив стажування за участю капітана поліції Золочівського ВП ОСОБА_6, лише зупинив службовий автомобіль поруч з місцем зупинки вказаного водія та вийшов з’ясувати обставини ситуації. Згідно з висновком службового розслідування та пояснень працівників поліції, заходи переслідування водія могли призвести до виникнення вкрай небезпечної дорожньої обстановки, а також з огляду на раптовість втечі водія з місця зупинки та через незнання місцевості іншого квадрата патрулювання. З огляду на викладене, дії працівників були продиктовані об’єктивними обставинами та логікою речей та метою мінімізації негативних обставин ситуації, яка склалась.

Як стверджують позивачі, чинним законодавством не передбачено обов’язок працівників поліції здійснювати переслідування водія, який підозрюється у вчиненні адміністративного правопорушення, основною вимогою є припинення правопорушення та, у випадку провадження за ст. 130 КУпАП – відсторонення водія від керування. Оскільки водій передав усі документи працівникам поліції, останні не передбачали можливості його втечі з місця події, тому така поведінка водія застала за їх зненацька.

Оскільки ні з оскаржуваного наказу № 1213 від 04.09.2018, ні з висновку службового розслідування не можливо чітко підсумувати, які саме порушення були допущені (які саме дії чи бездіяльність є протиправними), що стали підставою для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, не зазначено обставин, що конкретизують тяжкість дисциплінарного проступку та не наведено які наслідки негативного характеру для інтересів служби виникли внаслідок дій позивачів, не визначено форму вини кожного з них та не встановлено причинно-наслідкового зв’язку між вказаними елементами об’єктивної сторони такого діяння, усі вказані факти свідчать про порушення вимог законодавства при формуванні висновку за результатами службового розслідування, демонструють формальне ставлення перевіряючих до проведення вказаної перевірки, що у сукупності з відсутністю складу дисциплінарного проступку свідчить про незаконність наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

Крім цього, оголошення позивачам суворих доган вчинено з порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень, безпідставно та всупереч вимогам чинного законодавства.

З огляду на вказане наказ № 1213 від 04.09.2018 у частині притягнення позивачів до дисциплінарної відповідальності у формі накладення суворих доган, є протиправним та слід скасувати.

Ухвалою суду від 20.11.2018 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 10.12.2018 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання 11.04.2019 позивачі не з’явилися, явки уповноважених представників не забезпечили.

03.04.2019 від представника позивачів ОСОБА_7-В.В. надійшло клопотання про розгляд справи бе його участі. Позовні вимоги просив задовольнити, з мотивів, викладених у позовній заяві та з врахуванням обставин, встановлених у ході розгляду справи по суті (а.с.174).

В судових засіданнях представник позивачів позовні вимоги підтримував повністю, з підстав, що викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву за вх. № 948 від 10.01.2019 (вх. № 31ел. від 03.01.2019 (не підписаний електронним цифровим підписом) (а.с.107-112) та зазначив, що оскаржуваним наказом на інспекторів ВзОДДЗ батальйону № 1 управління патрульної поліції лейтенантів поліції ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 накладено дисциплінарні стягнення: суворі догани.

Позивач 1 порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 1 розділу Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіковані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 12Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».

Позивач 2 порушив вимоги п. 2 ч. 1 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 1 розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015.

Позивач 3 порушив п. 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 266 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення, п.п. 1, 6 розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015.

Крім того, представник відповідача 2 пояснив, що позивача 2 притягнуто до відповідальності не за неналежне оформлення адміністративних матеріалів, а за порушення вимог конкретних нормативно-правових актів, у тому числі за вияв непрофесіоналізму, який полягав у невжитті належних заходів щодо відсторонення водія з явними ознаками алкогольного сп’яніння від керування транспортним засобом, та за бездіяльність, яка полягала в неприпиненні триваючих адміністративним правопорушень. Позивач 2 не просто зупинився, а надавав активну допомогу екіпажам позивачів 1, 3, що підтверджується відеоматеріалами з бодікамер. Позивачі не здійснювали переслідування правопорушника через пасивність і небажання докласти зусиль і належно виконати свої службові обов’язки. Позивачі могли і повинні були розраховувати на такий можливий хід подій, за яких водій транспортного засобу може втекти, а не така подія повинна застати їх зненацька, що додатково свідчить про їх непрофесійність та недбалість.

Як у висновку службового розслідування, так і оскаржуваному наказі детально описано у чому полягали дисциплінарні проступки , вчинені позивачами, як фактичні обставини, так і порушені норми законодавства. При цьому покликання позивачів на неправомірність продовження строків розслідування є необґрунтованими.

Вважає наказ № 1213 від 04.09.2018 правомірним, прийнятим у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, такий слід залишити в силі, а у задоволенні позову – відмовити.

Підстав для відкладення розгляду справи відповідно до ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено.

Cуд заслухав вступне слово представника відповідача, з’ясував фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини та встановив таке.

25.04.2018 о 22:50 год. поліцейським ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, а саме 25.04.2018 о 22:30 год. на 490 км. автодороги Київ-Чоп (М-06), водій ОСОБА_5 керував автомобілем Volkswagen Passat, н.з. ВС2020НС, з ознакам алкогольного сп’яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився без присутності двох свідків порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП серії БД № 12614, про те, що гр. ОСОБА_5

08.05.2018 постановою Буського районного суду Львівської області у справі № 440/795/18 (провадження № 3/440/242/2018) матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернуто начальнику ВАП УПП у Львівській області ДПП для дооформлення (а.с.116-117).

Старшим інспектором відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної політики старшим летенантом поліції ОСОБА_8 скеровано начальнику управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_9 доповідну записку, відповідно до якої, у тому числі повідомлено про надходження вищевказаних матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_5 на дооформлення. Зазначено, що з матеріалів справи з’ясовано, що всупереч чинним нормам законодавства, огляд водія на стан сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, освідчення в медичному закладі, не проводився. Працівник поліції обмежився лише візуальним оглядом водія. Крім того, зазначив, що водій від проходження огляду на стан сп’яніння відмовився без присутності двох свідків. В ході дооформлення, вивчено матеріали адміністративної справи та наявний відеозапис, встановлено, що 25.04.2018 інспекторами ВзОДДЗ батальйону 1 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 126142 за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_5 У графі протоколу «Суть адміністративного правопорушення, опис установлених обставин дійсно зазначено, що 25.04.2018 о 22630 год. на 490 км автодороги Київ-Чоп (М-06) водій ОСОБА_5 керував автомобілем Volkswagen Passat, н.з. ВС2020НС з ознаками алкогольного сп’яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку водій відмовився без присутності двох свідків.

У вказаній доповідній записці ОСОБА_8 просив провести перевірку щодо правомірності дій інспекторів управління патрульної поліції у Львівській області ДПП щодо вказаної події (а.с.123-124)

18.06.2018 згідно з висновком інспектора взводу № роти № 1 батальйону № 1 управління патрульної поліції у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_10, затвердженим Заступником начальника Управління начальника відділу чергової служби УПП у львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11, за результатами проведення з 04.06.2018 по 18.06.2018 перевірки за фактами викладеними у доповідній записці старшого лейтенанта ОСОБА_12, лейтенант поліції ОСОБА_10 вважав за доцільне перевірку за фактом викладеним у доповідній записці ОСОБА_8 припинити; ініціювати проведення службового розслідування відносно працівників Управління (а.с.126-129)

Департаментом патрульної поліції 12.07.2018 видано наказ № 3189 «Про призначення та проведення службового розслідування», відповідно до якого з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової діяльності інспекторами взводу з обслуговування доріг державного значення батальйону № 1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_3 та лейтенантом поліції ОСОБА_4 під час складення адміністративних матеріалів відносно громадянина ОСОБА_5, що мало місце 25.04.2018, відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV, підпункту 2.2.1 пункту 2.2. та пунктів 2.5, 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС № 230 від 12.03.2013, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 541/23073 від 02.04.2013, - призначено службове розслідування, проведення якого доручено комісії у складі, визначеному у наказі та голову комісії зобов’язано підготувати матеріали службового розслідування та пропозиції у визначеному порядку (а.с.21).

27.07.2018 Заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції ОСОБА_13 звернувся із рапортом до т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14, у якому просив відповідно до п. 5.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС № 230 від 12.03.2013 про продовження строку проведення службового розслідування, призначеного наказом № 3189 від 12.07.2013, з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни інспекторами взводу з обслуговування доріг державного значення батальйону № 1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_4М, та лейтенантом поліції ОСОБА_3, під час складання адміністративних матеріалів відносно громадянина ОСОБА_5, що мало місце 25.04.2018 (а.с.114).

Відповідно до змісту резолюції, прикріпленої до цього рапорту зазначено, що вказане питання доповідалось ОСОБА_15, який дозволив такі терміни продовжити (а.с.115)

30.09.2018 начальником Департаменту патрульної поліції полковником поліції ОСОБА_16 затверджено висновок службового розслідування призначеного з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни інспекторами взводу з обслуговування доріг державного значення батальйону № 1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_3 та лейтенантом поліції ОСОБА_4, під час складання адміністративних матеріалів відносно громадянина ОСОБА_5, що мало місце 25.04.2018.

У ході службового розслідування встановлено, що 25.04.2018, внаслідок непрофесійних дій інспекторів взводу з обслуговування доріг державного значення батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_4 та лейтенанта поліції ОСОБА_2 під час оформлення адміністративних матеріалів відносно громадянина ОСОБА_5 останній втік із місця зупинки, при цьому продовжував керувати автомобілем із ознаками алкогольного сп’яніння та без відповідних документів, проте вказані працівники поліції не вжили жодних заходів з метою припинення цих адміністративних правопорушень, чим порушили вимоги п. 2 ч. 1 ст. 18 п. 3 ч. 1 ст. 23 закону України «Про Національну поліцію».

Вищевказане призвело до складання інспектором взводу з обслуговування доріг державного значення батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 126142 за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно громадянина ОСОБА_5, без присутності останнього та двох свідків, чим порушив положення п. 6 розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015.

Окрім того, зазначене вище свідчить про вжиття неналежних заходів щодо відсторонення громадянина ОСОБА_5 щодо якого у поліцейських були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп’яніння, від керування транспортним засобом, чим порушено ч. 1 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015.

Відповідно до вказаного висновку:

- за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п. 2 ч. 1 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 1 розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», інспектору взводу з обслуговування доріг державного значення батальйону № 1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4, запропоновано оголосити сувору догану;

- за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п. 2 ч. 1 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 1 розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», інспектору взводу з обслуговування доріг державного значення батальйону № 1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2, запропоновано оголосити сувору догану;

- за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п. 2 ч. 1 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 1, 6 розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», інспектору взводу з обслуговування доріг державного значення батальйону № 1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, запропоновано оголосити сувору догану.

23.04.2018 Департаментом патрульної поліції України прийнято наказ № 1213 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УПП у Львівській області ДПП», відповідно до якого у процесі службового розслідування факт порушення службової дисципліни вказаними працівниками, а також інспектором взводу з обслуговування доріг державного значення батальйону № 1 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження, з зв’язку з чим:

- за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п. 2 ч. 1 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 1 розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», інспектору взводу з обслуговування доріг державного значення батальйону № 1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_4, оголошено сувору догану;

- за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п. 2 ч. 1 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 1 розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», інспектору взводу з обслуговування доріг державного значення батальйону № 1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2, оголошено сувору догану;

- за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог п. 2 ч. 1 ст. 18, п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», ч. 1 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.п. 1, 6 розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», інспектору взводу з обслуговування доріг державного значення батальйону № 1 управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_3, запропоновано оголосити сувору догану (а.с.31-33).

Позивачі не погоджуючись із вказаним наказом, вважаючи такий протиправним звернулись до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію України" від 02 липня 2015 року №580-VIII (в редакції, чинній на момент винесення спірного наказу, далі - Закон №580-VIII).

Положеннями статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Законів України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Частиною 1 ст. 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-IV (далі Дисциплінарний статут).

Вказаним Дисциплінарним статутом визначається сутність службової дисципліни, обов’язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарний проступок невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень регламентується ст.14 Дисциплінарного статуту.

Відповідно до ст.14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що процедура проведення відповідачем службового розслідування відповідає приписам чинного законодавства, а дисциплінарне стягнення застосоване до позивача в межах строку, встановленого законом.

Суд критично оцінює покликання представника позивачів на те, що службове розслідування у цій справі проведено з пропуском строку, а його продовження відбулось не у спосіб, передбачений чинним законодавством з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин була чинною Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України № 230 від 12.03.2013, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за № 541/23073 від 02.04.2013 (втратила чинність 28.12.2018, далі – Інструкція № 230).

Пунктами 5.1-5.3 Інструкції № 230 передбачено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

Представник позивачів у судових засіданнях зазначив, що продовження строку проведення службового розслідування повинно здійснюватись за наказом, який є формою закріплення рішення керівника щодо продовження строку службового розслідування. Оскільки наявним є лише рапорт про продовження строків проведення службового розслідування, однак відсутній наказ за цим рапортом, продовженням граничного строку проведення службового розслідування: розпочато 12.07.2018, закінчене – 03.09.2018, при максимальному строці 1 місяць, є протиправним.

Згідно з підпунктом 2 п. 12 розділу ІІ Інструкції з діловодства в системі Національної поліції України, затвердженої наказом Національної поліції № 414 від 20.05.2016 (далі - Інструкція № 414), резолюція - це зроблений посадовою особою напис на документі, який містить стислий зміст прийнятого нею рішення щодо виконання документу.

Матеріалами справи підтверджується, що проведення службового розслідування призначено та розпочато 12.07.2018 (наказ начальника Департаменту патрульної поліції, полковника поліції ОСОБА_16 № 3189 від 12.07.2018).

У рапорті від 27.07.2018 викладено прохання надати дозвіл на продовження строку проведення службового розслідування, який було надано т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції ОСОБА_14 за резолюцією: Доповідалось. Дозволяю продовжити» (а.с.115). Проведення службового розслідування закінчено 03.09.2018 року складеним (30.08.2018) та затвердженим (03.09.2018) за його результатами висновком.

Таким чином, призначення, проведення службового розслідування, продовження строку його проведення було оформлено належним чином та закінчено складанням висновку з дотриманням порядку та строків, передбачених Дисциплінарним статутом та Інструкцією № 230.

З позиції суду, висновок службового розслідування від 30.08.2018 також затверджений начальником Департаменту патрульної поліції 03.09.2018, що свідчить про обізнаність керівника та його згоду щодо строків проведення службового розслідування.

Службове розслідування закінчено 03.09.2018, а наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнято 04.09.2018. З дня вчинення проступку (події 25.04.2018) не минуло півроку на день прийняття наказу про застосування догани.

Допитана в судовому засіданні 05.03.2019 свідок ОСОБА_17, старший інсректор з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП. Вказаний свідок пояснила, що дійсно була виконавцем відповідного службового розслідування, під час проведення службових розслідувань практикується продовження строків його проведення до 1 місяця шляхом проставляння резолюцій. Зазначила, що видання наказу є необов’язковим, оскільки за Інструкцією з діловодства в системі Національної поліції України, зміст резолюції є таким, що виявляє волю керівництва з такого питання, а продовження строків саме у спосіб видання про це конкретного наказу Інструкцією № 230 не передбачено.

Перевіряючи правомірність оскарженого позивачами наказу про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, суд враховує таке.

Як стверджено висновком службового розслідування та наказом № 1213 від 04.9.2018, висновок відповідача про порушення позивачами службової дисципліни ґрунтується на тому, що позивачі ОСОБА_4 та лейтенант поліції ОСОБА_2 під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно гр. ОСОБА_5 діяли непрофесійно, ОСОБА_5 втік із місця зупинки, продовжував керувати автомобілем із ознаками алкогольного сп’яніння та без відповідних документів, проте вказаними працівниками поліції не вжито заходів з метою припинення адміністративних правопорушень. Вказане мало наслідком складання позивачем ОСОБА_3 протоколу № 126142 за порушення п. 2.5 правил дорожнього руху, за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_5, без присутності останнього та двох свідків. Також зазначене вище свідчить про невжиття належних заходів щодо відсторонення ОСОБА_5 щодо якого у поліцейських були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп’яніння, від керування транспортним засобом.

Оскільки позивачі порушення службової дисципліни заперечують та покликаються на сумлінність виконання ними їх посадових обов'язків в ситуації, що була предметом службового розслідування, суд перевіряє обґрунтованість висновку відповідача щодо порушення позивачами вимог нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 266 КУпАП Особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я. Перелік закладів охорони здоров’я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров’я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров’я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров’я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок №1103), який визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1408/27853 від 10.11.2015, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція № 1395), яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов’язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я № 1452/735 від 09.11.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція №1452/735). Ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп’яніння), та оформлення результатів такого огляду.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Такі приписи містяться у п. 1 Розділу ІХ Інструкції № 1395 та п. 2 Розділу І Інструкції № 1103.

Пунктами 3, 4 Порядку № 1103 визначено, що огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров’я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Аналогічні положення містяться у п. 4 Розділу ІХ Інструкції № 1395 та пп.1-6 Розділу ІІ Інструкції №1103.

Таким чином, за приписами наведених нормативно-правових актів, обов’язковою умовою огляду поліцейськими водіїв транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, є присутність двох свідків, якими не можуть бути працівники Національної поліції або ж інші особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Окрім цього, присутність двох свідків є необхідною умовою складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо водія транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду в закладі охорони здоров’я.

Зі змісту долучених до матеріалів справи пояснень ОСОБА_3, а також відповідно до висновку службового розслідування, в ході якого його опитано встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебуваючи у складі екіпажу ОМЕГА 710 на 490 км автодороги Київ-Чоп, їх екіпажем зупинено автомобіль НОМЕР_1, водій якого не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено» Правил дорожнього руху та здійснив проїзд без зупинки.

У поясненні ОСОБА_3 зазначає, що водій ОСОБА_5 знаходився з явними ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови. У зв’язку з цим, водію запропоновано пройти тест на алкогольне сп’яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці події або в закладі охорони здоров’я. Однак, останній постійно вчиняв дії щодо ухилення від огляду, а саме не відповідав на запитання, говорив по телефону, чим ігнорував працівників поліції.

Враховуючи вищенаведене, як зазначив ОСОБА_3, прийнято рішення скласти протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винести постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Для реалізації вказаного, лейтенант поліції ОСОБА_4 почав зупиняти автомобілі для залучення свідків у справі, у той час він – ОСОБА_3, присів у службовий автомобіль для вжиття дій щодо перевірки громадянина ОСОБА_5 у інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» та підготовки до складення адміністративних матеріалів.

Саме в цей момент, водій ОСОБА_5 сів за кермо свого автомобіля та здійснив втечу із місця зупинки, однак їх екіпаж не мав фізичної можливості миттєво відреагувати на вказане, а зважаючи, що переслідування за даних обставин наразило б на велику небезпеку вказаного водія та пасажирів, у тому числі ДТП та враховуючи те, що напрямок руху автомобіля було здійснено у сторону м. Буськ, переслідування не проведено.

Після чого, оцінивши всі обставини, докази, як зазначив ОСОБА_3, що ґрунтувались на можливості їх всебічному, повному та об’єктивному розгляді, а також керуючись законом та правосвідомістю, поліцейські дійшли висновку про необхідність складення протоколу про адміністративне правопорушення без залучення свідків, оскільки їх неможливо було залучити.

ОСОБА_3 наголошував, що складання протоколу без свідків мало місце внаслідок того, що водій вчинив дії, які не дали змогу виконати пункт 6 розділу ХІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

ОСОБА_4 у поясненні висловлює прохання, щоб під час службового розслідування використовувати пояснення надані ним під час проведення перевірки за вказаним фактом, які повністю підтверджують пояснення надані ОСОБА_3

Зазначає, що переглядом відео із нагрудного реєстратора ОСОБА_3 та ОСОБА_4 факти викладені у поясненнях вказаних інспекторів знайшли своє підтвердження.

На місце зупинки автомобіля НОМЕР_1 прибув ще один екіпаж працівників Управління на автомобілі MITSUBISHI OUTLANDER (СКС MOV- 04 МП) номерний знак 11*4583 та працівники поліції на автомобілі SKODA RAPID номерний знак 1313 (на синьому фоні).

Відповідним відео підтверджується, як зауважує ОСОБА_4, той факт, що під час оформлення адміністративних матеріалів, за присутності трьох екіпажів поліції на службових автомобілях, водій відносно якого складались матеріали поїхав із місця зупинки, а працівниками поліції, у зв’язку із цим, не вживались жодних заходів, оскільки у вказаний момент ОСОБА_3 перебував у службовому автомобілі та здійснював заповнення адміністративних матеріалів.

ОСОБА_2 пояснив, що 25.04.2018 слідуючи на обід по автомобільній дорозі Київ-Чоп, він побачив екіпаж ОМЕГА 710, який зупинив автомобіль НОМЕР_1, у зв’язку із чим зупинився, щоб за потреби надати допомогу, також, на місці події, стояв автомобіль працівників Буського відділення поліції.

ОСОБА_2 вказує, що з невідомих йому причин водій вищевказаного транспортного засобу поїхав у невідомому напрямку, в сторону міста Буська, де лісова місцевість та поле, враховуючи ситуацію та незнання даного квадрату патрулювання, він не вжив заходів, так як поруч були працівники Буського відділення поліції, відеофіксація ним не проводилась.

Представниця відповідача пояснила, що в подальшому, що закріплено у висновку службового розслідування. 28.08.2018 здійснено телефонне спілкування із начальником сектору реагування патрульної поліції № 3 патрульної поліції Золочівського відділу поліції ГУНП у Львівській області капітаном поліції ОСОБА_6Я, про що складено акт телефонного опитування.

Під час телефонної розмови ОСОБА_6 повідомила, що обставин події, що мала місце 25.04.2018 не пригадує, тому надати пояснення по даному факту не може.

У зв’язку із вказаним вище, ОСОБА_4 було задано ряд додаткових питань у письмовій формі, з відповідей на які встановлено наступне.

ОСОБА_4 вказує, що екіпаж ОМЕГА 702 прибув на їх прохання про допомогу, оскільки у зупиненому автомобілі знаходилось чотири чоловіки із явними ознаками алкогольного сп’яніння, один із яких поводив себе агресивно, завданням даного екіпажу було слідкувати, щоб водій та пасажири не здійснювали неправомірних дій. Мета прибуття на місце події екіпажу Буського відділенні поліції ОСОБА_4 невідома.

ОСОБА_4 зазначає, що під час оформлення адміністративних матеріалів здійснював пошук свідків, однак був лише один автомобіль, водій якого після зупинки відмовився бути свідком, оскільки поспішав, саме під час цього спілкування водій відносно якого складались матеріали втік з місця події.

З метою зупинки водія, що втік, ОСОБА_4 було повідомлено у телефонному режимі інший екіпаж поліції та працівників Буського відділення поліції, котрі повинні були повідомити свій підрозділ.

Відповідно до постанови Буського районного суду м. Львова від 08.05.2018 у справі № 440/795/18 встановлено: «… як вбачається з матеріалів справи, всупереч вищевикладених вимог закону, огляд водія на стан сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції, освідчення в медичному закладі не проводився. Працівник поліції обмежився лише візуальним оглядом водія. Крім того, зазначив, що водій від проходження огляду на стан сп’яніння відмовся без присутності двох свідків. …»

Відповідно до приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується відсутність законодавчо визначених необхідних доказів на підтвердження обставин перебування водія транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння, відмови від проходження огляду в закладі охорони здоров'я, складення стосовно водія ОСОБА_5 протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності свідків, створення ситуації, за якої водій втік з місця зупинки, продовжував керувати транспортним засобом з ознаками сп’яніння, без документів, а позивачі – жодних дій на вчинення дій з усунення відповідних порушень не вчинили, хоча повинні були та з позиції суду мали можливість.

Суд критично оцінює покликання представника позивачів на те, що оскільки стосовно ОСОБА_2 не призначалось службове розслідування, застосування до такого дисциплінарного стягнення є протиправним, оскільки, як справедливо зауважила представниця відповідача на початку службового розслідування відповідачу не було відомо про активну участь вказаного працівника поліції під час подій 25.04.2019, що з’ясувалось у ході проведення службового розслідування. Крім того, сам ОСОБА_2 надавав пояснення на спростування обставин 25.04.2019 та ніде не повідомляв що він не погоджується із тим, що щодо нього здійснено службове розслідування.

Відповідно до п. 2.5 Інструкції № 230 підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.

Судом під час судового розгляду досліджено відеозаписи з нагрудних камер позивачів, DVD-R диск, з підписаними ЕЦП копіями відеоматеріалів та встановлено таке.

За результатами перегляду відеофайлів, які містяться на диску, а саме: папка 1861> 20180426094929000104, починаючи з 17:17 хв. відеозапису (час на відеозаписі: 2018/04/25 починаючи з 22:55:30), поліцейський ОСОБА_3 виходить з патрульної машини, де вже почав складати протокол, до нього звертається інший поліцейський (машина ОСОБА_5 вже відсутня на відеозаписі): «Їде, хай їде, поїдеш на пост спокійно напишеш…». ОСОБА_3 запитує: «А свідки», відповідь: «Я тобі дам свідків. А що ти будеш за ним зараз ганяти?»…

Жодних пояснень щодо вказаного факту не надано.

З огляду на наведене, позиція позивачів щодо відсутності фізичної можливості, покликання на раптовість подій та те, що така застала позивачів зненацька повністю спростовується вищевказаними доказами.

Суд звертає увагу на те, що чинне законодавство передбачає, що працівники Національної поліції не можуть бути залучені як свідки при складанні адміністративних протоколів у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, показання працівників поліції, які були присутні під час складання позивачем протоколу про адміністративне правопорушення, в силу закону не можуть підтверджувати факт перебування водія транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, в ході розгляду справи судом встановлено, що позивачами допущено порушення, про які зазначено у висновку службового розслідування, а відповідач в ході його проведення службового розслідування обґрунтовано дійшов висновку про порушення ОСОБА_3, ОСОБА_2А, ОСОБА_4 вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції 1395 при виконанні службових повноважень.

Судом встановлено, що позивачі на час проведення службового розслідування проходять службу в органах Національної поліції, діючих дисциплінарних стягнень не мають.

Свідок ОСОБА_17 щодо вказаного пояснила, що такий вид дисциплінарної відповідальності для позивачів як сувора догана, негативних наслідків не понесе, оскільки мають позитивні показники і характеристику. Однак, допущене ними порушення є важким, а тому застосований вид дисциплінарної відповідальності є співмірним до вчиненого проступку.

Оцінюючи наведене в сукупності, суд вважає, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани відповідачем об'єктивно враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, завдану шкоду інтересам служби, рівень кваліфікації позивача та інші обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи наданими відповідачем доказами підтверджено, що при проведенні службового розслідування та оформлення його результатів висновком від 30.08.2018, затвердженого 03.09.2018, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з дотриманням необхідної процедури та з урахуванням всіх обставин справи. Виданий на підставі висновку службового розслідування наказ № 1213 від 04.09.2018 відповідає критеріям правомірності, встановленим в частині другій статті 2 КАС України.

Доводи позивачів не спростовують правомірності поведінки відповідача у спірній ситуації та не підтверджують протиправності оскарженого наказу.

Відтак, суд дійшов висновку, що права та законні інтереси позивачів відповідачем не порушені, а тому відсутні підстави для їх судового захисту. Таким чином, в позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України відшкодування судових витрат позивачам, яким у задоволенні позову відмовлено, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову ОСОБА_2 (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Грушецького, 64), ОСОБА_3 (81164, Львівська область, Пустомитівський район, с. Деревач, 27), ОСОБА_4 (47003, Тернопільська область, м. Кременець, вул. Переліски, 123) до Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста) про визнання незаконним та скасування наказу – відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивачів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2019.

Суддя Качур Р.П.