Рішення № 81361714, 09.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 квітня 2019 року 16:10Справа № 0840/3789/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О.

та представників:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12.09.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.08.2018 №0025601305, №0025591305 та №0025611305.

Ухвалою суду від 17.09.2018 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

В межах встановленого строку позивачем усунені недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.10.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №0840/3789/18 та призначено підготовче засідання на 20.11.2018.

Ухвалою суду від 20.11.2018 витребувано від Відділення «Дніпровське» Акціонерного товариства «ОТП Банк» м. Запоріжжя інформацію про конкретні дати та суми (в гривневому еквіваленті), що внесені ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 21.11.2006 №ML-202/166/2006 (з вказівкою про те, в рахунок погашення яких саме платежів вносилися суми – суми кредиту, штрафних санкцій, пені та інших платежів).

Ухвалою суду від 20.11.2018, за клопотанням представника позивача, продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання до 15.01.2019.

Ухвалою суду від 15.01.2019, за клопотанням представників сторін, зупинено провадження у справі до 26.02.2019 для надання їм часу для примирення.

Ухвалою суду від 26.02.2019 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.02.2019, за клопотанням представників сторін, зупинено провадження у справі до 09.04.2019 для надання їм часу для примирення.

Ухвалою суду від 09.04.2019 поновлено провадження у справі.

Протокольною ухвалою суду від 09.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в цей же день.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі висновків акту перевірки від 27.07.2018 №712/08-01-13-05/НОМЕР_1, якою встановлено отримання позивачем доходу у формі додаткового блага у вигляді анульованої (прощеної) кредитором (банківською установою) основної суми боргу та неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, а також ненарахування та неперерахування до бюджету податку на доходи та військового збору. Зазначає, що визначальною ознакою доходу платника податку є фактичне отримання такого доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, при цьому курсова різниця, яка виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощення боргу (кредиту) не відноситься до доходів та не підлягає оподаткуванню. Посилаючись на норми Податкового кодексу України, просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 05.11.2018 №35273), в якому зазначив про наявність підстав для донарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору; підтримав висновки акта перевірки та просив відмовити у задоволенні позову.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

У судовому засіданні 09.04.2019 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

21.11.2006 між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (Банк) та ОСОБА_3 (Позивальник) укладено Кредитний договір №ML-202/166/2006, відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит у розмірі 23 800,00 доларів США, а Позичальник приймає кредит, зобов’язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредиту і виконати всі інші зобов’язання, як вони визнані у цьому договорі.

06.09.2016 між тими самими сторонами укладено Договір про внесення змін та доповнень №2 (про прощення боргу) до Кредитного договору від 21.11.2006 №ML-202/166/2006, відповідно до умов якого Позичальник зобов’язується погасити боргові зобов’язання у термін до 06.09.2016 у валюті таких зобов’язань та в розмірі 130 000,00 гривень, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладення цього Додаткового договору складає 4 853,10 доларів США. За умови належного виконання Позичальником умов Кредитного договору та п.п. 1.1 Додаткового договору, Позичальник буде вважатися таким, що погасив свої боргові зобов’язання перед Банком в повному обсязі і Банк, керуючись ст. 605 Цивільного кодексу України, здійснює анулювання (прощення) боргу в розмірі 6 366,59 доларів США, що в еквіваленті по курсу Національного банку України на день укладення Додаткового договору становить 170 542,18 гривень, що складається з суми кредиту (основної суми боргу) в розмірі 6 366,59 доларів США (підпункти 1.1, 1.2 пункту 1 Договору від 06.09.2016).

Пунктом другим Договору від 06.09.2016 визначено, що при прощенні боргу у Позичальника відповідно до вимог пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України виникає оподатковуваний дохід та Позичальник зобов’язаний подати до податкового органу декларацію, сплатити податки та збори з такого доходу в порядку та у розмірах, встановлених чинним законодавством України. Шляхом підписання Позичальником Додаткового договору, позичальник стверджує, що банк проінформував його про необхідність сплати податків та зборів з суми прощеного боргу (в тому числі у разі її зміни), у випадках, передбачених законодавством України.

Посилаючись на відображення ПАТ «ОТП Банк» доходу ОСОБА_3 за ознакою 126 «додаткове благо» у податкових розрахунках про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) за 2016 рік, контролюючий орган надав до банку запит від 19.08.2017 №11582/10/08-01-13-05-10, у відповідь на який листом від 12.09.2017 №01-05-19-6/3082-БТ банк підтвердив інформацію, надану у податковому розрахунку за формою 1-ДФ про дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту).

Листом від 19.08.2017 №11592/10/08-01-13-05-10 контролюючим органом запрошено позивача для надання декларації про доходи, одержані за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

В подальшому, на підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 27.06.2018 №2126, відповідачем у період з 12.07.2018 по 25.07.2018 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків – фізичної особи, яка не є суб’єктом господарювання ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів з доходів фізичних осіб за ознакою доходу «126» за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 27.07.2018 №712/08-01-13-05/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. «в» п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України в частині не подання у встановлений законодавством строк, а саме – до 01.05.2017 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік та не відображення в ній доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді анульованої (прощеної) кредитором (банківською установою) основної суми боргу у розмірі 169 853,18 грн.;

- пп. 16.1.2, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 36.1 ст. 36, пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.2 п. 168.2, пп. 168.4.5 п. 168 4 ст. 168, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України в частині не нарахування та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді анульованої (прощеної) кредитором (банківською установою) основної суми боргу у розмірі 30 573,57 грн.;

- пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині не визначення об’єкту оподаткування військовим збором, що призвело до не нарахування та неперерахування до бюджету військового збору за 2016 рік у розмірі 2 547,80 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 28.08.2018 №0025591305, яким позивачу збільшено грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 38 216,97 грн., в тому числі за податковим зобов’язанням – 30 573,57 грн., за штрафними санкціями – 7 643,39 грн.;

- від 28.08.2018 №0025601305, яким до позивача застосовано штрафні санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб в сумі 170,00 грн.;

- від 28.08.2018 №0025611305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем військовий збір на суму 3 184,75 грн., в тому числі 2 547,80 грн. – за основним платежем, 636,95 грн. – за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі – ПК України) об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.

Так, відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань» від 09.04.2015 №321-VIII, положення якого набрали чинності 07.05.2015, підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктом 8, у відповідності з яким не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

Отже, з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, слід розглядати окремо.

За змістом наведених положень у разі якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 по справі №804/4182/17, який, у відповідності до частини 5 статті 242 КАС України, враховується судом при винесенні рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що анульована (прощена) за умовами Договору про внесення змін та доповнень від 06.09.2016 №2 (про прощення боргу) до Кредитного договору від 21.11.2006 №ML-202/166/2006, сума боргу у розмірі 6 366,59 доларів США, що в еквіваленті по курсу Національного банку України на день укладення Додаткового договору становить 170 542,18 гривень, є основною сумою заборгованості за кредитом (тілом кредиту), а тому правильним є висновок контролюючого органу, що вказана сума у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є додатковим благом платника податку (позивача) та підлягає включенню до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу за 2016 рік.

При цьому, як встановлено в ході розгляду справи, кредитором у пункті другому Договору про внесення змін та доповнень від 06.09.2016 №2 (про прощення боргу) до Кредитного договору від 21.11.2006 №ML-202/166/2006 повідомлено позивача про прощення (анулювання) боргу, виникнення оподатковуваного доходу та зобовязання подати до податкового органу декларацію, сплатити податки та збори з такого доходу в порядку та у розмірах, встановлених чинним законодавством України, тобто дотримано умови, з якими положення підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України пов’язують обов’язок платника податків відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу.

Суд відхиляє доводи позивача про поширення на анульовану банком суму положень пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, адже відносно заборгованості по кредитному договору від 21.11.2006 №ML-202/166/2006 відсутні відповідні умови (зміна валюти зобов’язання за кредитом з іноземної валюти у гривню та прощення розміру різниці, відповідно розрахованої), за яких застосовуються вказані положення законодавства.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 28.08.2018 №0025591305 та від 28.08.2018 №0025601305 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 28.08.2018 №0025611305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем військовий збір, суд зазначає наступне.

Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01.01.2015, внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у відповідності до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов’язані забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Відтак, за встановлених обставин отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага, визначення позивачу грошового зобов’язання зі сплати військового збору, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту) є правомірним.

Таким чином, у суду відсутністі підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – відмовити .

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 18.04.2019.

Суддя Ю.П. Бойченко