Рішення № 81361548, 15.04.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 року м.Житомир справа № 240/1994/19

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Недашківська Н.В. ,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України, які полягали у розгляді заяви ОСОБА_2 в порушення вимог п. 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_2 у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з 07 липня 2016 року внаслідок поранення, контузії та захворювання, що пов’язані з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21 грудня 2018 року № 113.

Зобов’язати Міністерство оборони України вирішити питання щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, з урахуванням права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, як інваліду II групи внаслідок захворювання, що пов’язане з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, у розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 07 липня 2016 року та факту подання позивачем усіх документів передбачених законодавством, відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження лужби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Стягнути моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

В обгрунтування позову зазначив, що відповідачем відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи з тих підстав, що наданий до заяви акт судового - медичного обстеження за № 1513 від 16.06.2016, який був складений працівниками Житомирського обласного бюро СМЕ та який засвідчив про те, що на тілі позивача наявні відповідні ушкодження, які утворились в результаті осколкових поранень при розриві вибухових пристроїв можливо під час проходження військової служби в Республіці Афганістан, а також висновок Центральної військової лікарської комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, не є документом, що свідчить про обставини поранення. Вважає таке рішення протиправним, оскільки надані документи підтверджують обставини отриманої травми.

Ухвалою від 22.03.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 15.04.2019.

12.04.2019 відповідачем подано відзив на позов. В обгрунтування відзиву зазначено, що позивачем до заяви подано не повний пакет документів згідно переліку визначеного п.11 Порядку №975, а саме не було надано жодного документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень. Висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи не є документом, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). За змістом пункту 11 Порядку №975 витяг з протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії Міністерства оборони України є окремим документом, що додається до заяви про виплату одноразової грошової допомоги поряд з документом, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), а відтак не може свідчити про такі причини та обставини.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з"явилися, повідомлені про розгляд справи належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач проходив військову службу в Республіці Афганістан у період з 09.05.1978 по 04.07.1985.

Під час проходження вказаної військової служби позивач отримав поранення, контузію та захворювання, які у відповідності до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 24.06.2016 № 2811, пов’язані з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

20.07.2016 під час первинного огляду органами МСЕК ОСОБА_2 з 07.07.2016 визнано інвалідом 2 групи внаслідок поранення, контузії та захворювання, що пов’язані з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 514746 від 20.07.2016.

На заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги як інваліду 2 групи, листом від 02.05.2018 №СЗ 3247 Житомирський обласний військовий комісаріат повернув до Коростенського об’єднаного міського комісаріату документи ОСОБА_2 на доопрацювання у зв’язку з тим, що заявник начебто не долучив до відповідного пакету документів довідку, що свідчить про причини та обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов’язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного порушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння або навмисного заподіяння собі тілесних ушкоджень. (а.с.20)

Листом від 23.08.2018 №СЗ 5914 Житомирський обласний військовий комісаріат повернув представнику заявника ОСОБА_2 відповідний пакет документів у зв’язку з тим, що до нього не долучено копії витягу з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини. (а.с.21)

21.12.2018 відповідачем прийнято рішення у формі протоколу №133 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення, який передбачено п.11 Порядку №975.

Відмовляючи у призначенні і виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, у своєму рішенні від 21.12.2018 Міністерство оборони України зазначає про те, що акт судового - медичного обстеження за № 1513 від 16.06.2016, який був складений зі слів заявника, а також висновок Центральної військової лікарської комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, не є документом, що свідчить про обставини поранення. Висновок про причинний зв"язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів, передбачених п.21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України №402 від 14.08.2008, які не подано на розгляд комісії. (а.с.24)

Вважаючи таку відмову протиправно, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" №2232-ХІІ від 25 березня 1992 року виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з частиною дев'ятою статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20 грудня 1991 року (далі - Закон №2011-XII) порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

20.07.2016 під час первинного огляду органами МСЕК ОСОБА_2 з 07.07.2016 визнано інвалідом 2 групи внаслідок поранення, контузії та захворювання, що пов’язані з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 514746 від 20.07.2016.

Таким чином, право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", виникає у позивача з 07.07.2016 року.

Пунктом 4 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на момент встановлення позивачу інвалідності) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

У відповідності до статті 16-4 Закону № 2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Таким чином, необхідною умовою для призначення одноразової грошової допомоги, обумовленою необхідністю перевірити відсутність обмежень, встановлених статтею 16-4 Закону № 2011-XII, є подання документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Відмовляючи у призначенні і виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, у своєму рішенні від 21.12.2018 Міністерство оборони України зазначає про те, що акт судового - медичного обстеження за № 1513 від 16.06.2016, який був складений зі слів заявника, а також висновок Центральної військової лікарської комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, не є документом, що свідчить про обставини поранення. Висновок про причинний зв"язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів, передбачених п.21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України №402 від 14.08.2008, які не подано на розгляд комісії.

Надаючи правову оцінку такій підставі для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 9 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу, що Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

У відповідності до п. 21.21 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення № 402) за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд військово-лікарськими комісіями з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з іншими документами, що підтверджують факт отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних військово-лікарських комісій для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Відповідно до п. 21.3 зазначеного вище Положення, причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні військово-лікарські комісії; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні військово-лікарські комісії цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

Згідно п. 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, постанови військово-лікарських комісій про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Відповідно до п. 21.7 Положення № 402 постанова військово-лікарських комісій про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, військово-лікарськими комісіями можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п. 21.8 Положення № 402).

З огляду на викладене, відсутність у абзаці 6 п. 11 Порядку № 975 вказівки про якийсь конкретний документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо), який свідчить про причини та обставини поранення говорить про те, що в кожному конкретному випадку це можуть бути різні документи, які достовірно свідчать про причини та обставини поранення.

Отже, відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами, що містять достовірні відомості про зазначені обставини.

Водночас, подання до Міністерства оборони України відповідного рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у п. 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Як свідчить зміст п. 11 Порядку № 975, питання призначення одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, носить заявницький характер, тобто розглядається виключно за ініціативою заявника. Цим же пунктом Порядку встановлено, що про необхідність додання до заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, у тому числі, документа про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Згідно з п. 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Разом з цим, п. 4. 7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року № 530, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за № 1294/26071 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Положення № 530) встановлено, що документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

У разі настання інвалідності подаються такі документи: висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом (додаток 13); заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12); копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв'язку інвалідності; копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва); витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копія військового квитка); копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації; копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою); копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що за зверненням особи за призначенням одноразової грошової допомоги, уповноважений орган (обласний військовий комісар за місцем проживання цієї особи) оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України затверджений п. 11 Порядку № 975 перелік документів для призначення такої допомоги. Своєю чергою, розпорядник бюджетних коштів в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на підставі зазначених документів приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Водночас, відсутність документів, визначених п. 11 Порядку № 975, зокрема, про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не встановлює обов'язку Міністерства оборони України для їх витребування та доведення (за відсутності таких документів), що позивач отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення, або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки відповідна комісія Міністерства оборони України приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги виключно на підставі документів, які надійшли від обласного військового комісаріату.

Разом з цим, відповідальними за повноту та достовірність документів, визначених п. 11 Порядку № 975, є заявник та обласний військовий комісаріат за його місцем проживання.

З огляду на заявницький характер відносин між особою, яка звертається за призначенням одноразової грошової допомоги, та Міністерством оборони України, обов'язок довести зазначені обставини шляхом подання до комісії Міністерства оборони України достовірних документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) покладено на заявника. Такий документ не обов'язково повинен мати форму акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини, оскільки до уваги можуть бути взяті інші достовірні документи

Документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення.

У контексті спірних правовідносин суд зазначає, що надана відповідачу разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, копія витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії та висновок судово-медичної експертизи не містить інформацію про обставини поранення позивача, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Надані позивачем документи, на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: висновок судово-медичної експертизи від 16.06.2016 №1513 та витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України від 24.06.2016 №2811, не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Висновки акту судово-медичного обстеження вказують лише на характер і давність тілесних ушкоджень, тобто імовірність їх спричинення на тілі пораненням, яке могло мати місце у 1980 році.

В свою чергу витяг з протоколу засідання ЦВЛК по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 24.06.2016 №2811 складений на підставі цього висновку спеціаліста.

Таким чином, позивачем не додано до заяви належного документа, який свідчить про достовірні причини та обставини поранення, та який дає право на отримання ним одноразової грошової допомоги.

Вищенаведені висновки суду, в тому числі щодо оцінки документів позивача, відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 05 жовтня 2018 року у справі № 265/7930/16-а та від 10 квітня 2019 року у справі №822/220/18.

Отже, спірне рішення відповідачем відповідача прийняте у відповідності до вищенаведених правових норм, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог в частині визнання неправомірними дій та рішення відповідача, отже вимог щодо зобов"язання відповідача вирішити питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, а також стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, відповідач у ході розгляду справи довів, що у спірних правовідносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246,371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 (вул.Польова,9, с.Каленське, Коростенський район, Житомирська область, 11500, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський проспект 6, м.Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача - Житомирський обласний військовий комісаріат (вул.С.Параджанова,4, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 07873079) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 22 квітня 2019 року