Рішення № 81361513, 23.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2019 р. Справа№200/1859/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до державного підприємства “Мирноградвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Центральна” державного підприємства “Мирноградвугілля” про стягнення пені за несвоєчасну сплату страхових внесків,-

В С Т А Н О В И В:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Свободи, буд. 5) звернулось до суду з позовом до державного підприємства “Мирноградвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Центральна” державного підприємства “Мирноградвугілля” (місцезнаходження: 85323, Донецька область, м. Мирноград, вул.Соборна, 1) про стягнення пені за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 2283919,76 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що чинним законодавством України на відповідача у справі покладений обов’язок нараховувати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески згідно Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинити втрату працездатності”.

Зазначив, що під час перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків, за результатами якої складений акт, встановлене порушення відповідачем сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у період з 01.10.2011 року по 06.12.2018 року, на суму заборгованості нарахована пеня 2283919,76 грн. Оскільки сума пені у добровільному порядку відповідачем не сплачена, просив стягнути з відповідача пеню в сумі 2283919,76 грн. З урахуванням наведеного, представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що до платників страхових внесків, які перебувають на обліку й здійснюють свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, не застосовується відповідальність у вигляді штрафних та фінансових санкцій за невиконання обов'язків платника єдиного внеску за період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції. Вважає, що ВП «Шахта «Центральна» ДП «Мирноградвугілля», як платник страхових внесків, що перебуває на обліку в органі доходів і зборів, яке розташовано в м. Мирноград (на той час м. Димитров) переліком віднесений до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Крім того, зазначає що позивачем невірно визначено розмір пені, оскільки застосовано розрахунки ставки НБУ.

Представником позивача через відділ діловодства та документообігу суду надано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому він посилається на необґрунтованість тверджень відповідача.

Ухвалою суду від 11.02.2019 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 05.03.2019 року відкладно розгляд справи.

Ухвалою суду від 02.04.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та відповідач до судового засідання не з’явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, через канцелярію суду надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державне підприємство “Мирноградвугілля” перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 32087941) зареєстроване за юридичною адресою: 85323, Донецька область, м.Мирноград, вул.Соборна, буд.1, перебуває на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (а.с. 33-35).

06.12.2018 року Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснена перевірка ДП “Мирноградвугілля” з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 01.10.2011 року по 06.12.2018 року, за результатами якої складений акт від 06.12.2018 року № 7 (а.с. 6-8).

Під час перевірки встановлене порушення ДП “Мирноградвугілля” сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у період з 01.10.2011 року по 06.12.2018 року та на суму заборгованості нарахована пеня в сумі 2283919,76 грн.

На час звернення до суду сума пені в розмірі 2283919,76 грн. у добровільному порядку ДП “Мирноградвугілля” не сплачена.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить стягнути з розрахункових рахунків у банківських установах відповідача зазначену суму податкового боргу.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно ст. 17 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне

соціальне страхування, здійснює спеціально уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку) визначає Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст.15 якого визначено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків, згідно ст.18 зазначеного Закону та ст.18 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, підзвітна правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує, забезпечує виконання рішень правління Фонду та здійснює контроль за дотриманням страхувальниками та страховиками законів України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них.

Тобто, позивач у справі – орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством відносно платників страхових внесків у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Страхувальник відповідно до ст. 6 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” – це роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує працю найманих працівників.

Тобто, відповідач в розумінні зазначеної норми Закону є страхувальником на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві.

Як зазначалось раніше, під час перевірки встановлене порушення відповідачем сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у період з 01.10.2011 року по 06.12.2018 року та на суму заборгованості нарахована пеня в сумі 2283919,76 грн., яка у добровільному порядку не сплачена.

Відповідно до преамбули Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку).

Відповідно до ст.15 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Пунктом 2 ч.2 ст.45 Закону, який діяв по 31.12.2010 року було передбачено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно п.1.2. постанови Правління Фонду соціального страхування України від 12.12.2018 року №28 “Про деякі питання обліку заборгованості страхувальників зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування України” стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та втрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, що діяла на момент виникнення такої заборгованості.

Відповідно до п.4.12 Інструкції страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Згідно п.5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Пунктами 8.1,8.6,8.7 Інструкції встановлено, що робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік.

Суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.

Сума додатково нарахованих страхових внесків за матеріалами перевірки у разі їх несплати в установлений строк стягується у судовому порядку, якщо інше не передбачено законодавством.

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, який набрав законної сили 01.12.2011 року, виключено п.2 ч.2 ст.45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Крім того, внесено зміни в інші норми Закону, що регулювали порядок сплати страхових внесків.

Абзацом 5 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” встановлено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Таким чином, вказана норма передбачає вчинення органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України стягнення заборгованості із сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 03.07.2012 року у справі № 21-452а11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про скасування вимоги щодо сплати недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Верховний Суд України у постанові від 1 квітня 2015 року № 21-49а14 зазначив, що після набрання чинності Законом № 2464-VІза органами Фонду збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій (пені) за несплату заборгованості зі страхових внесків, яка виникла до 1 січня 2011 року. Окрім того, частиною третьою статті 25 Закону № 2464-VІ передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Нарахована Підприємству у зв’язку з несплатою страхових внесків при виплаті заробітної плати за період із 1 жовтня по 31 грудня 2010 року, має бути стягнута і після 1 січня 2011 року, оскільки заборгованість зі сплати внесків, на яку нарахована пеня, виникла в період дії частини другої статті 52 Закону № 1105-XIV.

Крім того, у постанові від 19 листопада 2013 року № 21-327а13 Верховний Суд України зазначив, що відповідно до абзацу п’ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464-VI стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства (законів та підзаконних актів), що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на його звільнення від відповідальності у вигляді штрафних санкцій за невиконання обов’язків платника єдиного внеску за період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, оскільки дане твердження не ґрунтується на законі.

Щодо посилань доводів відповідача про розрахунок пені із розрахунку 0,1% від суми недоплати за кожний день прострочення платежу, суд зазначає, що згідно п.5.1 Інструкції, пеня нараховується із суми недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк. Отже, суд вважає дані посилання неприйнятими.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки у відповідача рахується борг з пені за несвоєчасну сплату страхових внесків, суд вважає, що позивач правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення суми податкового боргу, тому така позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. 2, ст. 8-15, ст.19-21, ст. 72-78, ст. 90, ст. 139, ст. 199-228, ст. 241-255, ст. 293, ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41325231, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов’янськ, вул. Свободи, буд. 5) до Державного підприємства “Мирноградвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Центральна” державного підприємства “Мирноградвугілля” (ЄДРПОУ 32087941, юридична адреса: 85323, Донецька обл., м. Мирноград, вул. Соборна, 1) про стягнення пені за несвоєчасну сплату страхових внесків задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства “Мирноградвугілля” в особі відокремленого підрозділу “Шахта “Центральна” державного підприємства “Мирноградвугілля” на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (ЄДРПОУ 41325231, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов’янськ, вул.Свободи, буд. 5) пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 2283919,76 грн.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.04.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.