Рішення № 81361352, 22.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2019 р. Справа№200/3373/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2, Центр надання адміністративних послуг м.Покровськ, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2, Центр надання адміністративних послуг м.Покровськ, третя особа ОСОБА_3 в якому просить суд (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 18228334 від 23.12.2014;

- зобов’язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2, Центр надання адміністративних послуг м. Покровськ скасувати запис про право власності за номером 8189749 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об’єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 536267814132/ спеціального розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13 жовтня 1982 року ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, за яким ним набуто право приватної власності на житловий будинок, розташований за адресою: Донецька область, м. Покровськ, вул. Шибанкова, 142. Даний договір нотаріально посвідчений Красноармійською державною нотаріальною конторою (р.реєстр. 4784 від 13.10.1982 р.) та зареєстровано в Красноармійському бюро технічної інвентаризації (р.реєстр. № 6702). 23 грудня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено запис про право власності за № 8189749, яким помилково посвідчено належність житлового будинку № 142 по вул. Шибанкова в м. Покровськ Донецької області на праві приватної власності за сином позивача – ОСОБА_3, - що підтверджується витягом № 31438710 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. З підстав виправлення допущеної помилки позивач ОСОБА_4 звернувся до Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ Донецької області з заявою про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності за № 8189749. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ Донецької області ОСОБА_2 № 43522571 від 17.10.2018 року відмовлено у внесені змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2, Центр надання адміністративних послуг м.Покровськ, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.03.2019 року відкрито провадження у справі № 200/3373/19а за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 22 квітня 2019 року о 14:00.

15.04.2019 року до суду від третьої особи – ОСОБА_3 надійшли письмові пояснення, в яких останній просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. При цьому, зазначає, що державним реєстратором через неуважність було внесено до реєстру невідповідні дані, а саме власника об’єкту нерухомого майна.

Також, 15.04.2019 року від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та на підставі матеріалів, які наявні в матеріалах справи. Позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

15.04.2019 року та 18.04.2019 року від державного реєстратора сектору державної реєстрації Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Крім того, відповідачем надано до суду клопотання про розгляд справи без участі відповідача та позовні вимоги просив вирішити з урахуванням надісланого відзиву до суду.

У підготовче засідання 22.04.2019 року повноважні представники сторін не з’явилися.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79,90 КАС України, суд дійшов наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 13 жовтня 1982 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі – продажу будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Покровськ, вул. Шибанкова, буд. 142.

Даний договір нотаріально посвідчений Красноармійською державною нотаріальною конторою (р.реєстр. 4784 від 13.10.1982 р.) та зареєстровано в Красноармійському бюро технічної інвентаризації (р.реєстр. № 6702).

ОСОБА_6 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 31438710 від 23.12.2014 року, 23 грудня 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Донецької області ОСОБА_7 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено запис про право власності за № 8189749, яким зазначено власника об’єкту нерухомого майна - житлового будинку № 142 по вул. Шибанкова в м. Покровськ Донецької області на праві приватної власності за ОСОБА_3.

ОСОБА_6 наданої довідки від 29.10.2018 року № 1261/01-02 Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», в якій зазначено, що до 01 січня 2013 року, будинок № 142 по вул. Шибанкова в м. Покровськ належав ОСОБА_1 на підставі договору купівлі – продажу посвідченого нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори від 13.10.1982 року р.реєстр. № 4784.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ Донецької області з заявою від 17.10.2018 року про внесення змін до запису про право власності за номером 8189749 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об’єкт нерухомого майна з реєстраційним номером № 536267814132/ спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ Донецької області від 17.10.2018 року № 43522571 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмовлено у внесенні зміни до запису про право власності за номером 8189749 розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об’єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 536267814132/спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень врегульовано нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (далі по тексту - Закон України №1952-IV) (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 4 Закону України №1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження. Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4 1 цього Закону. Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані. Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), в яких вони розташовані.

ОСОБА_6 статті 9 Закону №1952-IV державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб’єкт. Державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; 3) відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; 4) веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; 5) присвоює реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації; 6) видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 7) надає інформацію з Державного реєстру прав або відмовляє у її наданні у випадках, передбачених цим Законом; 8) у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень;8-1) під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов’язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; 9) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 цього Закону передбачено, що органи державної реєстрації прав, державні реєстратори забезпечують достовірність інформації, її захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних, їх оперативний пошук і документальне відтворення процедури державної реєстрації прав, оперативне надання витягів про зареєстровані права та/або їх обтяження з Державного реєстру прав.

Частиною 1 статті 15 Закону №1952-IV, Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Датою і часом державної реєстрації прав та їх обтяжень вважається дата і час реєстрації відповідної заяви.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №31438710, яка сформована 23.12.2014 року вбачається, що під реєстраційним номером запису про право власності № 8189749 зазначено, що 23.12.2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Красноармійського управління юстиції Донецької області ОСОБА_8 згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 18228334 від 23.12.2014 року зареєстровано право приватної власності на нежитловий будинок за адресою : Донецька область, м. Покровськ, вул. Шибанкова, буд. 142 за ОСОБА_3 приватним нотаріусом ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 4784, виданий 13.10.1982 року, видавник Державний нотаріус ОСОБА_10.

ОСОБА_6 з ч.4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» Державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У відповідності до п. п. 2.1, 2.6 Порядку №3502/5, для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

ОСОБА_6 Постанови КМУ від 21.01.2015 року № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» постановлено ліквідувати Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності. Установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги» адміністративні послуги надаються суб’єктами надання адміністративних послуг безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, має право на отримання адміністративної послуги незалежно від реєстрації її місця проживання, крім випадків, установлених законом.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що Центр надання адміністративних послуг - це постійно діючий робочий орган або структурний підрозділ місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, що зазначений у частині другій цієї статті, в якому надаються адміністративні послуги через адміністратора шляхом його взаємодії з суб’єктами надання адміністративних послуг.

Центри надання адміністративних послуг утворюються при:

1) Київській міській державній адміністрації;

2) Севастопольській міській державній адміністрації;

3) районній державній адміністрації;

4) районній у місті Києві державній адміністрації;

5) районній у місті Севастополі державній адміністрації;

6) виконавчому органі міської ради міста обласного, республіканського Автономної Республіки Крим значення.

Центри надання адміністративних послуг можуть утворюватися при виконавчому органі міської міста

У містах і селищах, які є адміністративними центрами Автономної Республіки Крим, областей чи районів, а також у містах Києві та Севастополі центри надання адміністративних послуг можуть забезпечувати надання адміністративних послуг обласних, районних і відповідних міських державних адміністрацій на основі їх узгоджених рішень.

У разі утворення центрів надання адміністративних послуг районними державними адміністраціями такі центри можуть забезпечувати надання адміністративних послуг обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування на основі їх узгоджених рішень

Також, відповідно до Розпорядження КМУ від 16.05.2014 року № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг» передбачено, що відповідно до частини сьомої статті 12 Закону України “Про адміністративні послуги” затвердити перелік адміністративних послуг органів виконавчої влади, які надаються через центр надання адміністративних послуг, згідно з додатком.

Як встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, власником будинку за адресою: Донецька область, м. Покровськ, вул. Шибанкова, буд. 142 згідно договору купівлі - продажу 13.10.1982 року (посвідченого Красноармійською державною нотаріальною конторою за реєстраційним № 4784 від 13.10.1982 р. та зареєстрованого в Красноармійському бюро технічної інвентаризації за № 6702) є ОСОБА_1.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 Центру надання адміністративних послуг м. Покровськ Донецької області від 17.10.2018 року № 43522571 відмовлено позивачу у внесенні зміни до запису про право власності за номером 8189749 розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об’єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 536267814132/спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі п. 2 ч. 1 ст. 24 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Процедура скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснюється із дотриманням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, а також щодо технічної можливості скасування запису – пункту 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (зі змінами).

Скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться державною мовою. Адміністративні послуги щодо скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру прав надаються через Центри надання адміністративних послуг районних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування (міст обласного значення), державними реєстраторами суб’єктів державної реєстрації прав виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, акредитованими суб’єктами та нотаріусами.

Виходячи із вимог Закону, то однією із умов скасування державної реєстрації права власності, обтяження та іншого речового права (далі – державна реєстрація прав) є рішення суду, яке набрало законної сили

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

ОСОБА_6 частини 2 статті 26 Закону у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав, а у разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Частиною п’ятою статті 26 Закону встановлено, що внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються в порядку, передбаченому для державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи – у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав або нотаріусу, заяву та рішення суду, що набрало законної сили. Скасування запису здійснюється у строк що не перевищує 2 години з часу реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Державний реєстратор може прийняти рішення щодо відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав виключно за наявності таких підстав:

– заява про скасування державної реєстрації прав подана неналежною особою;

– подане рішення суду про скасування рішення державного реєстратора не набрало законної сили або не завірене належним чином відповідно до законодавства;

– запис про скасування державної реєстрації прав уже внесено, запис Державного реєстру прав з відповідним реєстраційним номером уже скасовано.

У результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_6 зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. ч 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд зазначає, що державним реєстратором Реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_8 при здійсненні реєстрації права приватної власності на житловий будинок за адресою Донецька область, м. Покровськ, вул. Шибанкова, б. 142 було помилково зареєстровано права приватної власності за ОСОБА_3, замість ОСОБА_1, який згідно договору купівлі продажу від 13.10.1982 року, посвідченого нотаріусом Красноармійської державної нотаріальної контори від 13.10.1982 року р.реєстр. № 4784, є власником вказаного об’єкту нерухомого майна.

При цьому, суд зазначає, що, як вже вищевказано, відповідач визнає позов у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог (частина четверта статті 189 КАС України).

Частиною п'ятою статті 189 КАС України визначено, що суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

За таких обставин судом встановлено, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

З огляду на вищевикладене, зважаючи, що судом не встановлено підстав для неприйняття визнання адміністративного позову відповідачем, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача, у тому числі й внаслідок визнання позову відповідачем.

Суд зазначає, що у даній справі спір про право відсутній, а дослідженню у справі підлягають виключно дії державного реєстратора, який у межах спірних відносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Правовий висновок про належність даного спору до адміністративного судочинства надано у Постанові ОСОБА_11 Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 823/378/16, де встановлено, що предметом перевірки в справі є виключно дотримання державним реєстратором (як суб'єктом владних повноважень) під час виконання покладених на нього законом публічно-владних управлінських функцій встановленого законом порядку прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зокрема, правомірність здійснення повторної реєстрації похідного речового права у разі наявного та зареєстрованого тотожного права за іншою особою.

Питання правомірності/неправомірності набуття позивачем чи третьою особою права, як і питання, пов'язані з реалізацією права власності на неї чи дотримання умов укладених останнім цивільно-правових угод перед судом не порушено.

Таким чином, спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

При вирішенні питання щодо понесених судових витрат, суд зазначає наступне.

ОСОБА_6 частини 1 ст.142 КАС України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується квитанцією № 46 від 02.03.2019 року.

Оскільки відповідачем визнано позовні вимоги в повному обсязі, тому позивачу з урахуванням ст.142 КАС України та Закону України «Про судовий збір» слід повернути з Державного бюджету України 50 % суми судового збору, що складає 384,20 грн. зі сплаченого при зверненні до Донецького окружного адміністративного суду судового збору згідно квитанції № 46 від 02.03.2019 року.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 132, 139,142, 241-246, 255, 295, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Прийняти визнання позову державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_2, Центр надання адміністративних послуг м.Покровськ.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2, Центр надання адміністративних послуг м.Покровськ, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 18228334 від 23.12.2014 року.

Зобов’язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2, Центр надання адміністративних послуг м. Покровськ скасувати запис про право власності за номером 8189749 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об’єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 536267814132/ спеціального розділу державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Повернути ОСОБА_1 (код ННОКПП НОМЕР_1, Донецька область, м. Покровськ, вул. Шибанкова, б. 142) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до Донецького окружного адміністративного суду за квитанцією № 46 від 02.03.2019 року, що складає 384 (триста вісімдесят вісім чотири) гривні 20 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2019 року

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кочанова П.В.