Рішення № 81361252, 22.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2019 р. Справа№200/4227/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, 4/36)

до Селидовського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6)

про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Селидовського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області, у якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Селидовського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови згідно листа від 22 січня 2019 року № 22/Ф-01-01-08 позивачу в зарахуванні в страховий стаж періодів роботи на підприємстві Архангельська трикотажна фабрика м. Архангельськ з 04 квітня 1979 року по 10 жовтня 1979 року, з 01 березня 2008 року по 31 березня 2008 року в підприємстві ОСББ «Молодість» м. Селидове Донецької області, з 01 серпня 2016 року по 31 грудня 2018 року в ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля»;

- зобов’язати відповідача зарахувати до страхового стажу періоди роботи позивача на підприємстві Архангельська трикотажна фабрика м. Архангельськ з 04 квітня 1979 року по 10 жовтня 1979 року, з 01 березня 2008 року по 31 березня 2008 року в підприємстві ОСББ «Молодість» м. Селидове Донецької області, з 01 серпня 2016 року по 31 грудня 2018 року в ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» та переглянути заяву від 04 січня 2019 року про перерахунок призначеної пенсії з урахуванням зазначених періодів страхового стажу.

Ухвалою суду від 25 березня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 04 січня 2019 року він звернувся до відповідача, із заявою про перерахунок призначення пенсії по страховому стажу. Листом від 22 січня 20109 року № 22/Ф-01-01-08 відповідач відмовив в перерахунку пенсії не зарахувавши до страхового стажу певні періоди роботи. Зазначену відмову позивач вважає такою, що суперечить діючому законодавству, просить визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з додаванням страхового стажу протиправними та просить зобов’язати Селидовське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути звернення від 04 січня 2019 року з зарахуванням до страхового стажу певних періодів роботи.

Відповідачем до суду наданий відзив на адміністративний позов, в якому останній заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача.

Свою позицію відповідач вмотивував тим, що позивач перебуває на обліку в Селидовському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Не зараховано до страхового стажу позивача період роботи з 01 серпня 2016 року по 30 червня 2018 року на підприємстві ВП Шахат «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», з 01 березня 2008 року по 31 березня 2008 року на підприємстві ОСББ «Молодість» м. Селидове, оскільки відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу відсутні відомості про сплату соціального внеску. До страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 04 квітня 1979 року по 10 жовтня 1979 року на підприємстві Архангельська трикотажна фабрика, оскільки в трудовій книжці запису №7, відсутній підпис уповноваженої особи та печатки підприємства та не надана довідка про роботу. Крім того, відповідач зазначив, що на період звернення позивача із заявою про призначення пенсії згідно отриманих даних зі СПОВ (система персоніфікованого обліку відомостей) за період з 01 березня 2008 року по 31 грудня 2018 року роботи позивача не було сплачено страховий внесок підприємством ДП «Селидіввугілля» в особі ВП «Шахта «Котляревська», що є порушенням ч. 6 ст. 20 Закону 1058, відповідно до якої страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянинкою України, про що свідчить копія паспорту серії ВС 486744, є пенсіонером за віком та перебуває на обліку у відповідача, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія пенсійного посвідчення серії ААК № 621425 (а.с. 27).

04 січня 2019 року ОСОБА_1, звернулася до відповідача, із заявою про перерахунок призначення пенсії по страховому стажу відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 16).

Листом від 22 січня 2019 року № 22/Ф-01-01-08 відповідач на звернення ОСОБА_1 від 04 січня 2019 року, фактично відмовив позивачу в перерахунку пенсії не зарахувавши до її страхового стажу певні періоди роботи (а.с. 14, 15).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не зараховано відповідачем до страхового стажу період роботи з 01 серпня 2016 року по 30 червня 2018 року на підприємстві ВП Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», з 01 березня 2008 року по 31 березня 2008 року на підприємстві ОСББ «Молодість» м. Селидове, оскільки відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу відсутні відомості про сплату соціального внеску. До страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 04 квітня 1979 року по 10 жовтня 1979 року на підприємстві Архангельська трикотажна фабрика, оскільки в трудовій книжці у запису №7 відсутній підпис уповноваженої особи та печатки підприємства та не надана довідка про роботу. Крім того, на період звернення позивача із заявою про призначення пенсії згідно отриманих даних зі СПОВ (система персоніфікованого обліку відомостей) за період з 01 березня 2008 року по 31 грудня 2018 року роботи позивача не було сплачено страховий внесок підприємством ДП «Селидіввугілля» в особі ВП «Шахта «Котляревська».

Позивач оскаржує вищевказані дії відповідача як такі, що порушують норм чинного законодавства та її конституційні права.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № 1058- ІV).

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності зі статтею 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-ІV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до ст. 26 Закону № 1058-ІV, до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_2 і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Як встановлено судом, позивач народилась 16 січня 1960 року, тобто у проміжок часу з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року, таким чином, позивач виконала необхідні умови для призначення пенсії за вислугу років до досягнення 59-річного віку, та звернулась до Пенсійного органу після досягнення встановленого віку.

Закон України “Про пенсійне забезпечення” відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

У відповідності до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.(далі - Порядок №637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637, визначено, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

Відповідачем до страхового стажу ОСОБА_1 було не враховано періоди роботи з 01 серпня 2016 року по 30 червня 2018 року на підприємстві ВП Шахат «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», з 01 березня 2008 року по 31 березня 2008 року на підприємстві ОСББ «Молодість» м. Селидове, оскільки відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу відсутні відомості про сплату соціального внеску. До страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 04 квітня 1979 року по 10 жовтня 1979 року на підприємстві Архангельська трикотажна фабрика, оскільки в трудовій книжці у запису №7 відсутній підпис уповноваженої особи та печатки підприємства та не надана довідка про роботу.

Крім того, відповідачем не враховано період з 01 березня 2008 року по 31 грудня 2018 року на підприємстві ДП «Селидіввугілля» в особі ВП «Шахта «Котляревська», оскільки підприємством не було сплачено страховий внесок.

Щодо періоду роботи позивача з 04 квітня 1979 року по 10 жовтня 1979 року на підприємстві Архангельська трикотажна фабрика, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявна копія трудової книжки позивача серії ВТ-І № 0852129, в якій за спірні періоди є відомості про наступне:

- запис № 5 від 04 квітня 1979 року про прийняття на підприємство Архангельська трикотажна фабрика в в’язальний цех в’язальницею четвертого розряду;

- запис № 6 від 03 травня 1979 року про переведення в швейний цех бригадиром;

- запис № 7 від 10 жовтня 1979 року про переведення майстром міського ПТУ № 29 м. Архангельськ.

Також, факт прийняття позивача на роботу по переводу в зазначене ПТУ відображений записом в трудові книжці № 8, а саме: 10 жовтня 1979 року - прийнята на посаду майстра виробничого навчання групи в’язальниць міського ПТУ № 29 м. Архангельськ.

Щодо періодів роботи позивача на підприємстві ОСББ «Молодість» м. Селидове, суд зазначає наступне.

Наявною в матеріалах справи довідкою ОСББ «Молодість» м. Селидове Донецької області № 08 від 19 лютого 2019 року підтверджується факт знаходження ОСОБА_1 в трудових відносинах на посаді бухгалтера вказаного підприємства в період з 02 серпня 2007 року по 01 серпня 2008 року.

Крім того, в зазначеній довідці від 19 лютого 2019 року № 08 вказано про нарахування та сплату в Пенсійний фонд України страхових внесків за зазначений період, в тому числі за березень 2008 року.

Щодо періодів роботи позивача на підприємстві ВП Шахат «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», суд зазначає наступне.

Із наявної копія трудової книжки позивача серії ВТ-І № 0852129, вбачається наступне:

- запис № 21 від 01 лютого 2013 року про прийняття по переводу з Відокремленого підрозділу «Учбово - курсовий комбінат» провідним бухгалтером в структурний підрозділ «Учбово - курсовий комбінат» на підприємстві ВП « Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля».

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 на зазначеній посаді працює по теперішній час.

З 18 липня 2017 року ВП « Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» перейменована в ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» згідно наказу ДП «Селидіввугілля» № 105 від 23 травня 2017 року.

Також, в матеріалах справи наявна довідка ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» від 14 березня 2019 року № 7003, з якою вбачається, що ОСОБА_1 знаходилась в трудових відносинах з зазначеним підприємством в період з 01 серпня 2016 року по 31 грудня 2018 року та роботодавець в цей період щомісячно нараховував на її заробітну плату єдиний соціальний внесок.

Крім того, довідкою ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля» від 14 березня 2019 року за № 01-04/637 підтверджується нарахування на заробітну плату ОСОБА_1 перерахунок єдиного соціального внеску за період з 01серпня 2016 року по 31 липня 2018 року та з 01 вересня 2018 року по 31 жовтня 2018 року до Покровської ОДПІ повністю. Єдиний соціальний внесок нарахований на заробітну плату працівників підприємства за період з 01 серпня 2018 року по 31 серпня 2018 року та з 01 листопада 2018 року по 31 грудня 2018 року до Покровської ОДПІ перераховано частково.

Суд зазначає, що наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказані періоди та інші надані до суду докази у їх сукупності свідчать про зайнятість останньої за відповідними професіями. Записи про спірний період роботи засвідчені відповідною печаткою підприємства і дефектів їх вчинення не мають, а відтак факт роботи позивача у спірний період підтверджується відповідними записами, які були внесені відповідно до діючого законодавства.

Крім того, доказів, які б спростовували факт роботи позивача та інших доказів, які підтверджували б не виконання позивачем роботи за зазначеними професіями у спірні періоди до суду не надано.

Згідно статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Отже, оскільки право позивача, як право на пенсію, ґрунтується на положеннях Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі “Ковач проти України”, п.59 рішення у справі “Мельниченко проти України”, п.50 рішення у справі “Чуйкіна проти України” тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Таким чином, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

У відповідності до частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно із статтею 21 Конституції України, усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Пенсійний орган повинен використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об’єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Отже, враховуючи те, що судом встановлено безпідставне не включення до страхового стажу визначених періодів роботи на підприємствах, дії відповідача щодо відмови в перерахунку призначеної пенсії є протиправними.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п.п. 3, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправним та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, приймаючи відповідне рішення про перерахунок пенсії з зарахуванням певних періодів роботи, відповідач має враховувати висновки рішення в даній адміністративній справі щодо наявності підтвердження страхового стажу позивача з зарахуванням визначеного судом періоду.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем при пред’явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн., що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи квитанцією № 65 від 16 березня 2019 року.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України судовий збір у розмірі 768,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, 4/36) до Селидовського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6) про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Селидовського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні в страховий стаж періодів роботи на підприємстві Архангельська трикотажна фабрика м. Архангельськ з 04 квітня 1979 року по 10 жовтня 1979 року, з 01 березня 2008 року по 31 березня 2008 року в підприємстві ОСББ «Молодість» м. Селидове Донецької області, з 01 серпня 2016 року по 31 грудня 2018 року в ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля», викладеної в листі від 22 січня 2019 року № 22/Ф-01-01-08.

Зобов’язати Селидовське об’єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 січня 2019 року про перерахунок призначеної пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 на підприємстві Архангельська трикотажна фабрика м. Архангельськ з 04 квітня 1979 року по 10 жовтня 1979 року, з 01 березня 2008 року по 31 березня 2008 року в підприємстві ОСББ «Молодість» м. Селидове Донецької області, з 01 серпня 2016 року по 31 грудня 2018 року в ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Селидовського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, 6) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок на користь ОСОБА_1 (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, 4/36).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22 квітня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Абдукадирова К.Е.