Рішення № 81361152, 18.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 р. Справа№200/2125/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Донецькій області

третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною відмови підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області необхідні документи для призначення пенсії за вислугою років, зобов’язання підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області необхідні документи для призначення пенсії за вислугою років.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з 25.05.1999 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ МВС України.

Наказом відповідача від 25.10.2018 № 454 о/с позивача звільнено з посади старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 3 Костянтинівського відділення Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

В наказі про звільнення зазначено, що вислуга позивача на день звільнення зі служби у календарному обчисленні складає 20 років 10 місяців 25 днів, а у пільговому – 26 років 06 місяців 07 днів.

Вважаючи, що станом на день звільнення позивач мав право на пенсію згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, в листопаді 2018 року звернувся до відповідача з заявою про підготовку та направлення до органів Пенсійного фонду України необхідні документи для призначення пенсії за вислугу років.

В грудні 2018 року позивач отримав письмову відповідь, якою у задоволенні заяви позивача відмовлено, оскільки позивач на день звільнення не має необхідних 24 календарних років вислуги.

Позивач вважає такі дії протиправними оскільки має право звернутися з заявою про призначення пенсії за вислугою років.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 26 березня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року розгляд справи відкладено на 18 квітня 2019 року.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Позивач надав клопотання про перенесення судового засідання, у зв’язку з тим, що перебуває на лікуванні.

Суд ознайомившись з клопотанням позивача про перенесення судового засідання зазначає, що позивачем не надано доказів перебування позивача на лікуванні або будь які інші документи, які підтверджують хворобу позивача, у зв’язку з чим, суд вважає клопотання позивача не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідач надав письмовий відзив від 03.04.2019 року (а.с. 33-36). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що 26.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до управління з заявою для призначення пенсії за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на що листом від 08.01.2019 № Г-2 йому було повідомлено, що він не має права на пенсію, оскільки вислуга років на день звільнення складала 20 років 10 місяців 25 днів, замість необхідних 24 років.

Зазначає, що позивач не мав достатньої вислуги, тому йому було відмовлено.

З зазначених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог та просив розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Третьою особою надано письмові пояснення від 18.03.2019 року (а.с. 23-24). Зазначає, що відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу перш за все необхідно мати вислугу років – 24 роки саме в календарному обчисленні, тобто, реалізація права на пенсію можлива лише при наявності двох однозначних умов – 24 роки вислуги на день звільнення та якщо вони звільнені зі служби.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 з 25.05.1999 року по 06.11.2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ, що підтверджується записом у трудовій книжці БТ-ІІ № 4569806 (а.с. 15-16) та послужним списком (а.с. 40-45).

Відповідно до наказу Головного управління МВС України в Донецькій області № 454 о/с від 25.10.2018 року капітана поліції ОСОБА_1 – старшого інспектора - чергового сектору реагування патрульної поліції № 3 Костянтинівського відділення Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області звільнено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) (а.с. 39).

Як зазначає відповідач, 26.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до управління з заявою для призначення пенсії за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 17).

Листом від 08.01.2019 року № Г-2 відповідач відмовив у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідної вислуги років - 24 років вислуги, передбачених ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с. 18-19).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України врегульовано Законом України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон № 2262-XII).

Відповідно до приписів пункту «б» статті 1 Закону України № 2262-XII право на пенсійне забезпечення мають, в тому числі, звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом до вислуги років для призначення пенсії зараховується служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду (пункт «б» частини 1статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»).

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (частина 1статті 2 зазначеного Закону України).

Згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям: надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

- по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше;

- з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше;

- з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;

- з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;

- з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;

- з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше;

- з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;

- з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше;

- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;

- з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше;

- з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Відтак, відповідно до вимог цього Закону на день звільнення позивача - з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року позивачу необхідно мати вислугу 24 календарних роки і більше.

Відповідно до витягу з наказу від 25.10.2018 № 454 о/с, станом на день звільнення вислуга років позивача в календарному обчисленні становила 20 років 10 місяців 25 днів, що відповідно до статті 12 Закону України № 2262-XII є недостатнім для призначення пенсії за вислугою років.

Отже, оскільки вислуга років позивача в календарному обчисленні становила 20 років 10 місяців 25 днів замість необхідних 24 календарних років, суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на пенсію відповідно до вимог Закону України № 2262-XII.

Посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 щодо необхідності обчислення саме пільгового стажу є необґрунтованими, оскільки вони суперечать п. «а» ст. 12 Закону України № 2262-XII, про що зазначено в правовій позиції Верховного суду викладеної у постановах від 27.03.2018 року у справі № 295/6301/17, від 19.09.2018 року у справі № 725/1959/17.

При цьому, в зазначених справах оскаржувалась відмова органів Пенсійного фонду України в призначенні пенсії за вислугою років.

Стосовно відмови відповідача у підготовці документів для направлення їх до Головного управління ПФУ в Донецькій області суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 1 Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-XII, а особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Відповідно до пункту 12 Порядку уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Керуючись вказаними вище положеннями Порядку, для вирішення питання щодо призначення чи відмови у призначенні пенсії відповідно до Закону України 2262-XII до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області мають надійти документи від уповноваженого органу (роботодавця).

Відповідно до п. 14 Порядку № 3-1 орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (додаток 3).

Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка - повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви (додаток 4).

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії (п. 17 Порядку № 3-1).

Відтак, тільки Пенсійний фонд (та його структурні підрозділи) наділені повноваженнями щодо призначення/відмови у призначенні пенсії.

За таких обставин, отримавши заяву позивача про підготовку документів для призначення пенсії, Головне управління Національної поліції в Донецькій області в межах своїх повноважень мало лише підготувати такі документи та направити їх до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області для вирішення питання про призначення/відмови у призначенні пенсії, вирішувати питання щодо наявності чи відсутності необхідного для призначення пенсії знаходиться поза межами повноважень структурного підрозділу ГУНП.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Національної поліції у Донецькій області, надаючи відповідь про відмову у підготовці документів для призначення пенсії, діяло не у спосіб, передбачений законодавством України та з перевищенням делегованих йому повноважень, відтак бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо не оформлення необхідних документів для призначення пенсії ОСОБА_1 є протиправною.

Наведена правова позиція наведена в постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі № 0540/8611/18-а, якою скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року у вказаній справі в частині відмови зобов’язати ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області документи, передбачені постановою Пенсійного фонду України від 30 січня 2017 року № 3-1, для вирішення питання про призначення пенсії позивачу за заявою від 18 квітня 2018 року, при тому, що судами двох інстанцій встановлено відсутність у позивача права на пенсію за вислугою років.

На підставі зазначеного, вимоги позивача про визнання протиправною відмови підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області необхідні документи для призначення пенсії за вислугою років, зобов’язати підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області необхідні документи для призначення пенсії за вислугою років підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, як учасник бойових дій, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись статтями 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: 85110, АДРЕСА_1; адреса мешкання зазначена у позовній заяві: 85102, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. Нахімова, буд. 86, код ЄДРПОУ 40109058), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову, викладену у листі Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 08.01.2019 року № Г-2 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області необхідні документи для призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1.

Зобов’язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області необхідні документи для призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 23 квітня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.