Ухвала суду № 81361142, 23.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 квітня 2019 року Справа №160/3561/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2019 року ОСОБА_1 (адреса: 50019, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Маріупольська, 12) звернулась до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради (адреса: 50000, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, буд.27), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про стягнення надміру виплачених коштів по допомозі малозабезпеченій сім'ї;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради скасувати рішення про стягнення надміру виплачених коштів по допомозі малозабезпеченій сім'ї.

Відповідно до пунктів 3, 5 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За приписами частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з позовною заявою позивач надала клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування клопотання зазначено, що з липня 2018 року позивачу були припинено виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї. Позивач вказує, що 03.07.2018 року їй було повідомлено про обов'язок повернути надмірно виплачені кошти по допомозі малозабезпеченій сім'ї у сумі 43063,87 грн. Також, позивач зазначила, що про підстави припинення соціальних виплат їх стало відомо 15.10.2018 року, з листа відповідача №Є-416. Тому, позивач вважає, що без отримання пояснень, які викладені у листі 15.10.2018 року №Є-416, їй не було відомо у чому полягає порушення її прав. Крім того, позивач зазначила, що у неї хворіла дитина, тому вона не мала часу на звернення до адвоката для складання позову та збирання необхідних документів.

Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, суд дійшов таких висновків.

Частинами 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, з тексту позовної заяви встановлено, що позивач дізналась про своє порушене право 03.07.2018 року з листа відповідача №10/01-31/3875, у якому повідомлено про повернення надміру виплачених коштів по допомозі малозабезпеченій сім'ї.

Суд вважає необгрунтованими доводи позивач про те, що їй стало відомо про порушення її права 15.10.2018 року з листа відповідача №6-416, у якому визначено підстави припинення соціальних виплат, оскільки, днем, коли позивач дізналась про порушення своїх прав є 03.07.2018 року.

Останнім днем для подання позову є 03.01.2019 року.

Позов подано до суду 18.04.2019 року, тобто з пропуском шестимісячного строку.

До клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду долучено копію епікризу хворого ОСОБА_2, про те, що він знаходився на стаціонарному лікуванні з 23.01.2019 року по 31.01.2019 року.

Суд визнає поважною причину пропуску строку для звернення до суду в період хвороби дитини.

Проте, позивач не надала доказів на підтвердження поважності причин неподання позовної заяви до хвороби дитини та після 31.01.2019 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що причини пропуску строку для звернення до суду, які наведені в клопотанні позивача, є поважними лише в частині, а відтак клопотання про поновлення строку для звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.

Суд зазначає, що за правилам частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачу необхідно надати заяву поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин пропуску строку.

Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви позивачем надано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

Розглянувши вказане клопотання суд приходить до висновку про наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до приписів статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Позивачем подано до суду копію посвідчення багатодітної сім'ї №012465 від 01.03.2011 року.

Враховуючи, що позивач має пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей, на підставі підпункту “г” пункту 2 частини 1 статті Закону України “Про судовий збір”, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин пропуску строку.

Керуючись статтями 122-123,160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду - відмовити.

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин пропуску строку.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз’яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_3