Рішення № 81360959, 18.04.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року ЛуцькСправа № 140/483/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шаблій Л.П.,

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Волинської митниці ДФС (відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 13 лютого 2019 року №UA205110/2019/000135/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00134.

В обґрунтування позову вказав, що 05 лютого 2019 року декларантом – Товариством з обмеженою відповідальністю «А-Брок» (далі – ОСОБА_4 «А-Брок») в його інтересах з метою митного оформлення в режимі імпорту товару «Легковий автомобіль марки Volkswagen, модель Passat, що був у вжитку, календарний рік виготовлення – 2014, модельний рік виготовлення – 2015, дата введення в експлуатацію – 2015, тип двигуна – дизельний, об’єм двигуна – 1968 куб.см, потужність – 110 кВт, кузов №WVWZZZ3CZFP407116, тип кузова – універсал, колір – сірий, кількість місць, включаючи водія, – 5, колісна формула – 4х2» (далі - товар) було подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію (МД) №UA205090/2019/018816, у якій митна вартість товару була визначена за основним методом, а саме за фактурною вартістю у розмірі 9000 євро.

Відповідач не погодився із визначеною декларантом митною вартістю та 13 лютого 2019 року прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000135/2, з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана за ціною договору, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом; митний орган митну вартість визначив за резервним методом за ціною 13950 євро. У зв’язку з прийнятим рішенням відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00134.

Позивач вважає ці рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Зазначає, що під час проходження процедури митного оформлення товарів підтверджено митну вартість документами згідно з пунктами 3, 4, 5 частини другої та пунктом 7 частини третьої статті 53 Митного кодексу України (надалі – МК України); подані документи не мали розбіжностей у числових значеннях. Жодних додаткових витрат, визначених у частині десятій статті 58 МК України, позивач не поніс; вимога про надання декларації митної вартості митним органом не висувалась.

У свою чергу, вимогу митного органу надати додаткові документи, перелік яких визначений у частині третій статті 53 МК України, вважає необґрунтованою. Так перевезення автомобіля від місця придбання до місця розташування митного органу позивачем не замовлялось та не оплачувалось, автомобіль прибув до митного поста «Ягодин» Волинської митниці ДФС своїм ходом під керуванням позивача. Будь-які договори (угоди) із третіми особами, зокрема, зазначеними в технічному паспорті №FG712046 від 28 січня 2019 року, не укладав; зазначена у техпаспорті особа «Stadt Bielefeld der Oberburgermeister KFZ Zulassungsbehorde» є органом, який вніс запис в свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - Інспекція з допуску транспортних засобів до експлуатації в апараті обербургомістра міста Білефельд; цей документ видано на ім'я позивача. Надана довідка від 28 січня 2019 року про рух коштів на рахунку продавця автомобіля - ОСОБА_5 окрім відомостей про зарахування коштів у сумі 9000 євро за автомобіль містить відомості про інші транзакції продавця, до яких позивач відношення не має. Також звертає увагу, що висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями надаються в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності цінової інформації на товар, наданої декларантом, однак відповідач не надав жодних доказів, які б обґрунтовували сумнів у ціні договору, зазначеній у документах, поданих до митного оформлення.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою від 01 березня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечує (а.с.64-68). В обґрунтування своєї позиції вказав, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами. У свою чергу митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення декларантом митної вартості має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Декларантом в інтересах позивача 05 лютого 2019 року було подано МД №UA205090/2019/018816, згідно з якою митну вартість легкового автомобіля марки VOLKSWAGEN, моделі Passat, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 заявлено на рівні 9000 євро. Разом з МД було подано документи, під час опрацювання яких встановлено розбіжності: в рахунку-фактурі від 28 січня 2019 року №109 продавцем є «Мах Automobile Bohdaii Maaksymiv Handel», а в технічному паспорті від 28 січня 2019 року №FG712046 зазначений зовсім інший учасник комерційної операції: продавець - «Stadt Bielefeld der Oberburgermeister KFZ Zulassungsbehorde».

Під час опрацювання поданих декларантом документів відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі – АСАУР). За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів; обов’язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу Державної фіскальної служби (ДФС) для визначення митної вартості за VIN- кодом WVWZZZ3CZFP407116 , валюта - EUR, вартість товару - 13950.

Декларанту запропоновано надати документи на підтвердження усіх даних митної вартості відповідно до частини третьої статті 53 МК України: транспортні (перевізні документи), документи про страхування товару, договір (угоду) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті від 28 січня 2019 року №FG712046, висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами, рахунки про здійснення платежів третім особам, розрахунок оплати та переклад платіжного документа.

Як зазначає відповідач, декларантом додатково було подано платіжний документ від 28 січня 2019 року №б/н, експортну декларацію від 28 січня 2019 року №MRN 19DE800199383873E2, технічну документацію, цінову інформацію, листи від декларанта, переклад документів, але не подано рахунки про здійснення платежів третім особам, зазначеному в графі С.3.1 технічного паспорта №FG712046; розрахунок оплати платіжного документу «платіжка 2», в якому зазначені витрати аукціонів, інші витрати, які згідно зі статтями 49, 58 пункту 10 статті 58 МК України є витратами, понесеними покупцем і мали б бути включені до ціни; висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними установами. Крім того, декларантом надіслано лист №43/2019 від 08 лютого 2019 року щодо неможливості надання додаткових документів.

Вказане унеможливило визначення митної вартості за першим методом на рівні 9000 євро, оскільки документи, подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Тому митницею 13 лютого 2019 року прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205110/2019/000135/2 на рівні 13950 євро за резервним методом у зв’язку з неможливістю застосувати інші методи з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а також відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості. Одночасно видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00134.

З огляду на викладене відповідач вважає прийняті рішення про коригування митної вартості від 13 лютого 2019 року №UA205110/2019/000135/2 та картку відмови №UA205110/2019/00134 такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

З наведених підстав у задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримують та просять його задовольнити з підстав, викладених у ньому; представник відповідача у задоволенні позовних вимог просив відмовити з наведених у відзиві підстав.

Заслухавши усні пояснення учасників справи (вступне слово), дослідивши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, та письмові докази, суд встановив такі обставини.

28 січня 2019 року позивач ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_5 (місцезнаходження - Німеччина, місто Білефельд) легковий автомобіль VOLKSWAGEN Passat, номер кузова НОМЕР_1 за ціною 9000 євро (ПДВ 0%), що підтверджується рахунком-фактурою продавця від 28 січня 2019 року RG272 №109 (а.с.11, переклад на а.с.13-14), згідно з яким оплата проведена готівкою, про що видано квитанцію від 28 січня 2019 року (а.с.17, переклад на а.с.18).

05 лютого 2019 року представником позивача ОСОБА_4 «А-Брок» до Волинської митниці ДФС для митного оформлення вказаного вище автомобіля в режимі імпорту було подано митну декларацію №UA205090/2019/018816 (а.с.71-72), в якій зазначено загальну фактурну вартість автомобіля в розмірі 9000 євро, що становить митну вартість за першим основним методом її визначення, з якої сплачені митні платежі згідно з квитанціями від 28 січня 2019 року №4328, 4329 та від 04 лютого 2019 року №0.0.1258724665.1 (а.с.36-37). Для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи (графа 44 та доповнення №1): рахунок-фактуру від 28 січня 2019 року №109 (а.с.11), декларацію про походження товару MRN19DE800199383873Е2 (а.с.30-32), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 29 січня 2019 року №UA205010/2019/112277 (а.с.89-91), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу FG 712046 (а.с.19-21), квитанції про сплату митних та інших платежів від 28 січня 2019 року №4328 та від 04 лютого 2019 року №0.0.1258724665.1 (а.с.36-37), паспортний документ для виїзду за кордон, паспорт громадянина України (а.с.87-88), несертифікований документ, що підтверджує митну вартість «SCHWACKENET» від 01 лютого 2019 року №041429/28234272 (а.с.81-82).

05 лютого 2019 року посадовою особою митниці декларанту надіслано електронне повідомлення (а.с.104), у якому зазначалося, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 9000 євро. Під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, встановлені розбіжності: в рахунку-фактурі від 28 січня 2019 року №109 продавцем є «Мах Automobile Bohdan Maksymiv Handel», а в технічному паспорті від 28 січня 2019 року №FG712046 зазначений зовсім інший учасник комерційної операції: продавець – «Stadt Bielefeld der Oberburgermeister KFZ Zulassungsbehorde». У зв’язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв’язку із спрацюванням ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN-кодами: WVWZZZ3CZFP407116, валюта - EUR, вартість - 13950» та згідно з наказом ДФС України від 28 листопада 2018 року №780 «Про забезпечення моніторингу за митними оформленням транспортних засобів, бувших у використанні» запропоновано в 10-денний термін надати: транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення; договір (угоду, контракт) із третіми особами, зазначеними в технічному паспорті від 28 січня 2019 року №FG712046; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; рахунки про здійснення платежів третім особам; розрахунок оплати і переклад платіжного документу «платіжка 2»; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, інші документи, що містять відомості про вартість страхування; інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням). Відповідач не заперечує, що декларантом додатково було надано платіжний документ від 28 січня 2019 року №б/н, експортну декларацію від 28 січня 2019 року MRN 19DE800199383873Е2, технічну документацію, цінову інформацію, листи переклад документів. Водночас, листом від 08 лютого 2019 року ОСОБА_4 «А-Брок» повідомлено про те, що всі документи для підтвердження митної вартості товару надані, надати більше додаткових документів немає можливості (а.с.92).

13 лютого 2019 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000135/2 (а.с.43-44). Підставою для прийняття рішення є аргументи, аналогічні тим, що були викладені у запиті про надання додаткових документів від 05 лютого 2019 року, зокрема, наявність розбіжностей в рахунку-фактурі від 28 січня 2019 року №109 та технічному паспорті від 28 січня 2019 року №FG712046 щодо продавця товару; розрахунок оплати платіжного документу «платіжка 2» містить витрати аукціонів, інші витрати, які згідно зі статтями 49, 58, пункту 10 статті 58 МК України є витратами, понесеними покупцем і мали б бути включені до ціни. Декларант не надав рахунки про здійснення платежів третій особі, зазначеній в графі С.3.1 технічного паспорта №FG712046; висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. У зв’язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також в зв’язку з спрацюванням ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов’язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN-кодами: WVWZZZ3CZFP407116, валюта - EUR, вартість - 13950» ... Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС (Єдиної автоматизованої інформаційної системи) ДФС, відповідно до наказу ДФС України від 28 листопада 2018 року №780 «Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку»… Рівень митної вартості становить 13950 євро.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00134 (а.с.41-42). У цій же картці відмови митний орган роз'яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45 МД відповідно до рішення про коригування митної вартості від 13 лютого 2019 року №UA205110/2019/000135/2.

14 лютого 2019 року позивачем подану МД №UA205090/2019/025363 (а.с.39-40), за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг у зв’язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішенням Волинської митниці ДФС від 13 лютого 2019 року №UA205110/2019/000135/2 про коригування митної вартості товарів та карткою відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00134, оскаржив їх до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов’язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб’єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як уже зазначалося, декларант позивача надав згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний ним метод її визначення: рахунок-фактуру від 28 січня 2019 року RG272 №109 на суму 9000 євро (а.с.11, його переклад на а.с.13), квитанцію ощадкаси Білефельд від 28 січня 2019 року про перерахування на рахунок №0023520935 продавця ОСОБА_5 9000 євро з призначенням платежу «RG272/WVWZZZ3CZFP407116» (а.с.10, її переклад на а.с.12), банківську виписку з рахунку №23520935 про зарахування 28 січня 2019 року на банківський рахунок 9000 євро за призначенням «RG272/WVWZZZ3CZFP407116» (а.с.15, її переклад на а.с.16). При цьому з аналізу вказаних документів слідує, що зазначення реквізитів «WVWZZZ3CZFP407116» відповідає VIN-коду імпортованого автомобіля.

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «Легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN Passat, номер кузова WVWZZZ3CZFP407116…» у розмірі 9000 євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, під час опрацювання документів, поданих для підтвердження митної вартості товару, та у поданих документах встановлено розбіжності щодо продавця товару в рахунку-фактурі від 28 січня 2019 року №109 та в технічному паспорті від 28 січня 2019 року №FG712046, у зв’язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи. Оскільки декларантом надано не усі витребувані документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної в митниці, на рівні 13950 євро.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо: використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Ненадання декларантом рахунків про здійснення платежів третім особам, зазначених в графі С.3.1 технічного паспорта №FG712046; розрахунку оплати платіжного документу «платіжка 2» (розрахунків оплати за аукціон чи інших витрат) відповідач розцінив як підставу для відмови у застосуванні митної вартості за основним методом, застосованим декларантом.

Проте суд із такими доводами відповідача не погоджується із таких підстав.

Як слідує з пояснень позивача та підтверджується матеріалами справи, позивач в договірні стосунки з будь-якими третіми особами під час придбання імпортованого автомобіля не вступав. З перекладу технічного паспорта від 28 січня 2019 року №FG712046 видно, що особа «Stadt Bielefeld der Oberburgomeister KFZ Zulassungbehorde» є органом, який вніс запис в свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - Інспекція з допуску транспортних засобів до експлуатації в апараті обербургомістра міста Білефельд, а в графі С.3.1 зазначено прізвище власника - ОСОБА_1, тобто позивача (а.с.19-21, переклад на а.с.22-29). З документів, поданих для митного оформлення товару, зрозуміло, що продавцем легкового автомобіля марки VOLKSWAGEN Passat, номер кузова НОМЕР_1 є ОСОБА_6. При цьому документ «платіжка 2» є випискою з банківського рахунка №23520935 Ощадкаси міста Білефельд, який належить продавцю автомобіля ОСОБА_5 (а.с.15, її переклад на а.с.16). Згідно з даною випискою від 28 січня 2019 року на вказаний рахунок ОСОБА_5 було зараховано готівку в сумі 9000 євро, в призначенні даної транзакції зазначено такі відомості: «RG272» (тобто, номер рахунку, який виставив продавець позивачу за автомобіль), «WVWZZZ3C2FP407116» (VIN-код придбаного авто), «FF021022» (серія і номер паспорта позивача – а.с.87). Додатково оплата за товар підтверджується квитанцією від 28 січня 2019 року виданою безпосередньо продавцем (а.с17-18). У банківській виписці є відомості про інші транзакції, безпосередньо вчинені продавцем ОСОБА_5, зокрема, перекази коштів автомобільним аукціонам 22 та 23 січня 2019 року, що є витратами останнього за картковим рахунком. Будь-який зв'язок із позивачем дані транзакції не містять. Таким чином, виписка з банківського рахунка ОСОБА_5 підтверджує оплату позивачем 9000 євро за легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN Passat, номер кузова НОМЕР_1 та не містить будь-яких відомостей щодо витрат позивача, які згідно зі статтями 49, 58 МК України мали б бути включені до митної вартості. Наведене свідчить про необґрунтованість висновків відповідача про наявність розбіжностей в документах та непідтвердження усіх складових митної вартості.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п’ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п’ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.

Частиною десятою статті 58 МК України визначено перелік витрат, понесених покупцем, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відтак, відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з тим, ні в запиті про надання додаткових документів від 05 лютого 2019 року, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах (хоча подані документи чітко визначають, що розрахунок за автомобіль було здійснено позивачем в день його передачі, при чому ціна у розмірі 9000 євро визначена з урахування ПДВ в розмірі 0 %).

Водночас, додаткові документи, зокрема, транспортні (перевізні), мають бути надані, якщо за умовами поставки покупець має нести витрати на транспортування, але вони не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом встановлено, що страхування автомобіля не здійснювалося; відомості про те, що таке за умовами купівлі-продажу повинне було здійснюватися за рахунок позивача з жодних документів не випливає. Транспортування придбаного автомобіля (перевезення) не здійснювалося. На думку суду, витрати на транспортування та витрати, пов’язані із експлуатацію автомобіля, мають різний зміст. З пояснень позивача у судовому засіданні встановлено, що переданий йому продавцем автомобіль був заправлений, тому у нього відсутні документи, які б підтверджували витрати на придбання пального для експлуатації транспортного засобу до кордону. У зв’язку із цим додаткові витрати він не поніс.

Таким чином, з поданих при митному оформленні документів не вбачається, що позивач поніс (чи повинен понести) витрати, що можуть бути включені до митної вартості імпортованого товару, що визначені частиною десятою статті 58 МК України.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом – ОСОБА_5 (Німеччина, місто Білефельд) товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п'яти.

Разом з тим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов’язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 13 лютого 2019 року №№UA205110/2019/000135/2, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п'ятого методів визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п'ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.

Відповідач не виконав обов’язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв’язку зі спрацюванням ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів... вартість – 13950 євро». Документи, які б підтверджували цю вартість, відповідач суду не надав, хоч у зв'язку із витребуванням таких документів суд оголошував перерву у судовому засіданні.

У свою чергу, суд із пояснень позивача у судовому засіданні встановив, що інформація про продаж автомобіля марки Volkswagen, модель Passat, пробіг 206700 км, об’єм двигуна – 1968 куб.см. була розміщена на сайті mobile.de із зазначенням вартості 10900 євро (із ПДВ) або 9160,00 євро (без ПДВ) - а.с.58-62. Позивач придбав цей автомобіль без сплати ПДВ за 9000 євро (така вартість була зменшена продавцем за домовленістю сторін, що підтверджується документами про оплату товару).

Крім того, для митного оформлення позивачем надано витяг з електронного каталогу Schwacke, де вказані середні ціни на автомобілі у всіх європейських країнах (а.с. 81-82). У витягу №041429/28234272 станом на 01 лютого 2019 року за технічними характеристиками автомобіля згідно з VIN-кодом WVWZZZ3C2FP407116, а також з урахуванням показів одометра (208201 км), що зафіксовані актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 29 січня 2019 року №UA 205010/2019/112277 (а.с.89-90), міститься ціна продажу 11000 євро та ціна придбання 8800 євро, обидві із ПДВ. Наведене свідчить, що ринкова вартість автомобіля відповідної марки та моделі, що й у позивача, за каталогом є меншою, ніж сплачена та задекларована останнім (9000 євро без ПДВ).

Отже, підстави вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 13 лютого 2019 року №№UA205110/2019/000135/2 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України відсутні.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 13950,00 євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом; відповідач не довів того, що товар за такою митною вартістю дійсно був увезений до України.

Оскільки відповідач не виконав обов’язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, суд дійшов висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00134 та рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 13 лютого 2019 року №UA205110/2019/000135/2 є необґрунтованими та безпідставними. Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не владного суб'єкта.

Відтак, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору, у сумі 1536,80 грн., що підтверджуються квитанцією від 19 лютого 2019 року №829, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.2, 48).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (45300, Волинська область, Іваничівський район, селище міського типу Іваничі, вулиця Незалежності, 45/3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) до Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, ідентифікаційний код юридичної особи 39472698) про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 13 лютого 2019 року №UA205110/2019/000135/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00134.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС судові витрати у сумі 1536,80 грн. (одна тисяча п’ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повне судове рішення складено судом 23 квітня 2019 року