Ухвала суду № 81360901, 23.04.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про перегляд

судового рішення за нововиявленими обставинами

23 квітня 2019 року Луцьк Справа № 803/1125/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,

за участю представника заявника ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фурніро” до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі – Луцька ОДПІ) звернулася в суд із заявою від 02.04.2019 року за вх. №5113/19 про перегляд постанови Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фурніро” до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення пені.

Заява обґрунтована тим, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Луцька ОДПІ вважає, що у даній справі наявні нововиявлені обставини, а саме постанова ОСОБА_3 Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі №826/7380/15. Вказує на те, що Луцькій ОДПІ стало відомо про прийняття ОСОБА_3 Палатою Верховного Суду зазначеної постанови 14.03.2013 року, в якій суд касаційної інстанції вказав, що ураховуючи, що такі способи захисту як зобов’язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у місті Києві на користь товариства заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ та пені, нарахованої та суму такої заборгованості. Станом на час розгляду справи у суді касаційної інстанції Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює. Вважає, що дана обставина згідно наведених вище положень є нововиявленою, оскільки про такий висновок ОСОБА_3 Верховного Суду не був відомий Волинському окружному адміністративному при винесенні постанови від 30.08.2015 року у справі №803/1125/18, хоча норми права, на які посилався суд є тотожними.

У зв’язку з цим Луцька ОДПІ просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Фурніро” відмовити повністю.

У відзиві заяву Луцької ОДПІ про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивач не визнав, пояснив, що не вважається нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах та вказав, що названий висновок у справі стосується правовідносин, що склалися у зв’язку із формуванням Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування України з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України та Порядку №39. Позивач вважає, що висновки висновок ОСОБА_3 Верховного Суду у справі №803/1125/18 не є застосованими у даній справі, оскільки останні висловлені до правовідносин, що мали інше правове регулювання (функціонування Тимчасового реєстру), а тому просить в задоволенні заяви відмовити.

В судовому засіданні представник Луцької ОДПІ підтримала заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та просила скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Фурніро” відмовити повністю.

Представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області заяву підтримала, просила заяву задовольнити.

Представник позивача в судове засіданні не прибув, хоча позивач належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч.2 ст.368 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Заслухавши пояснення представника заявника, представника відповідача дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року у справі №803/1125/18 адміністративний позов задоволено повністю, стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фурніро” 104508,67 грн. пені, нарахованої на суму заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з 20 грудня 2017 року по 20 червня 2018 року по декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року (а.с.95-98).

Постанова суду набрала законної сили 17 грудня 2018 року на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року, який апеляційну скаргу Луцької ОДПІ залишив без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.08.2018 року у справі №803/1125/18 залишив без змін (а.с.162-166).

Предметом розгляду зазначеної адміністративної справі слугувало те, що позивач є платником ПДВ. 13 жовтня 2017 року Волинським окружним адміністративним судом у справі №803/121/16 за позовом “Фурніро” до Луцької ОДПІ про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії позов задоволено повністю та зобов'язано Луцьку ОДПІ внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ТзОВ “Фурніро” суми податку на додану вартість за червень 2015 року у розмірі 1197967 грн. Дана постанова суду набрала законної сили 19 грудня 2017 року на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2017 року, який апеляційну скаргу Луцької ОДПІ залишив без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі №803/121/16 без змін. Вищезазначена сума бюджетного відшкодування стала узгодженою з моменту набрання законної сили постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року у справі №803/121/16, тобто 19 грудня 2017 року. Оскільки ця узгоджена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість не відшкодована товариству, тому відповідно до п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України (далі – ПК України) було стягнуто на його користь пеню в сумі 104508,67 грн. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за період з 20.12.2017 року по 20.06.2018 року по декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року.

Обґрунтовуючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду в цій справі, відповідач вважає, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є постанова ОСОБА_3 Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі №826/7380/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аскоп-Україна” до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності й стягнення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість, в якій Верховний Суд зробив висновок про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у місті Києві на користь товариства заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ та пені, нарахованої та суму такої заборгованості.

Надаючи правову оцінку обгрунтовності вищевказаної заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, суд виходив із наступного.

За приписами пункту 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, серед іншого, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

На думку суду, наведені у заяві підстави про перегляд постанови Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року не є нововиявленими обставинами в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.

Нововиявленими слід вважати обставини, які зокрема: 1) об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були встановлені судом; 2) не були відомі і не могли бути відомі на час прийняття рішення суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

Суд зазначає, що істотними обставинами справи вважаються такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді, у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.

Отже, умовами для перегляду рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення зі спору, станом на час звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами глави 4 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Заявник посилається у своїй заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами саме з підстав зміни правової позиції суду касаційної інстанції, про те висновки ОСОБА_3 Верховного Суду у справі №803/1125/18 не є застосованими у даній справі, оскільки останні висловлені до правовідносин, що мали інше правове регулювання (функціонування Тимчасового реєстру).

Суд звертає увагу, що новий розгляд справи, що використовується для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, не повинен використовуватись як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи.

Вказана правова позиція також узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22.05.2015 року №7 "Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами".

Згідно з положеннями постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 22.05.2015 року не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Таким чином, обставини, що повідомлені заявником не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 листопада 1999 року у справі “Brumarescu v. Romania” наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті Преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.

У рішенні від 24 липня 2003 року у справі “Ryabykh v. Russia” Європейський суд з прав людини вказав, що принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 368 КАС України суд за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Луцької ОДПІ про перегляд рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фурніро” до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про стягнення пені, оскільки обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими в розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а тому в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід відмовити, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року у справі №803/1125/18 залишити в силі.

Крім цього суд зазначає, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року в адміністративній справі №803/1125/18 узгоджується з рішенням ОСОБА_3 Верховного Суду, на яке, як на нововиявлену обставину покликається заявник.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000 грн. суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем не було подано до суду документів для підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги.

Враховуючи те, що позивачем обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для компенсації витрат позивача на правову допомогу.

Керуючись статтями 248, 361, 368 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року в адміністративній справі №803/1125/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фурніро” (45100, Волинська область, Рожищенський район, місто Рожище, вулиця Селянська, будинок 50, ідентифікаційний код 39174039) до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 39497665), Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, будинок 4а, ідентифікаційний код 38009371) про стягнення пені, відмовити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року в адміністративній справі №803/1125/18 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п’ятнадцяти днів з дня її підписання суддею шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтями 295, 297 КАС України та з врахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу.

Повний текст ухвали буде складено 24 квітня 2019 року.

Суддя В.Д. Ковальчук