Рішення № 81360866, 16.04.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 квітня 2019 р. Справа № 125/316/19

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Литвин Д.С.

позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області

про: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1Й, позивач) звернувся в суд з позовом до Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області (далі - Маньковецька сільська рада, відповідач) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 05.12.2018 звернувся з заявою №К-31 до Маньковецької сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлового приміщення свинарника №1 з інженерною спорудою баштою Рожновського, яке знаходиться у приватній власності позивача, розміщеного за адресою: вул. героїв Майдану, 12А, с. Маньківці, Барського району Вінницької області. Рішенням 33 сесії 7 скликання Маньковецької сільської ради від 18.12.2018 на підставі ст.123, 124, 134 п.2 Земельного кодексу відмовлено у наданні відповідного дозволу у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на свинарник №1 та башту Рожновського.

Не погоджуючись з таким рішення суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 12.03.2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі 3125/316/19, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

27.03.2019 на адресу суду надійшов відзив а адміністративний позов, зі змісту якого представник Маньковецької сільської ради вказав, що в силу вимог ч. 1, 2 ст.134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

У зв’язку із вказаними вимогами, та для уникнення непорозумінь у майбутньому, було надано відповідь позивачу 11.12.2018 на його заяву від 05.12.2018, про те, що для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлового приміщення свинарника № 1 та інженерної споруди башти Рожновського гр.. ОСОБА_1 необхідно додатково надати свідоцтво про право власності на об’єкти нерухомого майна, для розгляду заяви на черговій сесії, оскільки в сільській раді відсутні документи, які посвідчують право власності гр.. ОСОБА_1 на вказані об’єкти нерухомості.

Заявлений розмір земельної ділянки гр.. ОСОБА_1 - 1,30 га, не відповідає нормам визначеним в статті 121 Земельного Кодексу України, попри те, що земельна ділянка не може бути передана йому безкоштовно в приватну власність, а тільки в користування на умовах оренди. Площа земельної ділянки, що формується для обслуговування нежитлового приміщення свинарника та башти Рожновського, має відповідати розмірам земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України.

У зв’язку з вищевикладеним рішенням 33 сесії 7 скликання від 18.12.2018 Маньковецької сільської ради було відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлового приміщення свинарника № 1 та інженерної споруди башти Рожновського.

Таким чином, рішення 33 сесії 7 скликання Маньковецької сільської ради «Про розгляд заяви ОСОБА_1 К-31 від 06.12.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», яким відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою прийнято відповідно до вимог чинного законодавства України.

05.04.2019 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, зі змісту якої позивач вказав, що сільською радою у своєму відзиві не наведено обставин, які б свідчили на недотримання вимог ЗК УКраїни ОСОБА_3 У зв'язку чим просив задовольнити заявлені позовні вимоги.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, надавши пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви. Наголосив, що метою звернення до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є відведення земельної ділянки в оренду для іншого сільськогосподарського призначення.

Представник відповідача заперечив щодо заявленого позову з підстав викладених у відзиві, просив відмовити в задоволенні заявленого позову повністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

06.12.2018 ОСОБА_4 звернувся з заявою до Маньковецької сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлового приміщення свинарника №1 з інженерною спорудою баштою Рожновського, яке знаходиться у приватній власності позивача, розміщеного за адресою: вул. Героїв Майдану, 12А, с. Маньківці, Барського району Вінницької області площею 1,30 га. В якості додатку зазначено викопіювання з кадастрового плану, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.

Листом від 11.12.2018 за підписом сільського голови Маньковецької сільської ради вказано, що позивачу необхідно надати сільській раді відповідний пакет документів згідно ст.123,134 ЗК України, а саме свідоцтво про право власності.

Рішенням 33 сесії 7 скликання Маньковецької сільської ради від 18.12.2018 "Про розгляд заяви ОСОБА_1 К-31 від 06.12.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою", керуючись ст.123, 124, ст.134 п.2 ЗК України відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування нежитлового приміщення свинарника №1 та інженерної споруди башти Рожновського у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказані будівлі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право надувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 78 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до положень статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських рад у галузі земельних відносин на території міст, зокрема пункт а) передбачає розпорядження землями територіальних громад, пункт б) передбачає передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Аналогічні повноваження встановлені у п. 34 ч. 1 ст. 26 та ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно зі ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідна рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішення. Рішення приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, приписи Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельного кодексу України визначають виключну компетенцію сільських рад щодо передачі земельних ділянок територіальних громад у власність чи користування громадян та юридичних осіб. Вирішення питань про передачу земель територіальної громади у власність чи користування є виключним правом сільської ради як суб'єкта права власності на землю.

Відповідно положень статті частини 1 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об’єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Частиною другою статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу (частина 3 статті 123 ЗК України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (частина 1 статті 124 ЗК України).

Оцінюючи правомірність прийнятого рішення, суд наголошує, що відповідно частини другої статті 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Таким чином, відповідне клопотання ОСОБА_1Й від 05.12.2018 відповідало вимогам частини 2 статті 123 ЗК України. Крім того, з наданих графічних матеріалів, а саме викопіювання з чергового кадастрового плану Маньковецької сільської ради Барського району вбачається, що бажана позивачем земельна ділянка передбачається для відведення ОСОБА_1 в оренду.

Так, порядок передачі земельних ділянок в оренду визначений статтею 124 ЗК України.

Крім того, оцінюючи доводи відповідача вказані у відзиві в частині того, що відповідно до ч.5,6 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди. У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим) та посилання на ч.1 ст.121 КАС України, згідно якої громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара, а заявлений позивачем розмір земельної ділянки становить 1,30 га, суд зауважує наступне.

Так, підставою для прийняття оскаржуваного рішення від 18.12.2018 сільською радою вказано лише відсутність правовстановлюючих документів на свинарник №1 та башту Рожновського, відтак, слід вказати, що аргументи наведені відповідачем у відзиві, не слугували основою для прийняття відповідного рішення, тому не можуть бути прийняті судом до уваги в контексті даної спірної ситуації.

Слід зауважити, що надання дозволу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності має на меті ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом договору оренди, порядок передачі яких визначено статтею 124 ЗК України.

Таким чином, відповідач, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, діяв протиправно, всупереч передбаченим нормам Земельного кодексу України, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу, то суд зазначає таке.

Із положень частин третьої - четвертої 245 КАС України випливає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Разом з тим, саме до повноважень Маньковецької сільської ради як органу місцевого самоврядування належить вирішення питання щодо надання дозволу на розробку проекту чи відмову у наданні такого.

Отже, такі повноваження є дискреційними, тобто такими, які дають можливість на власний розсуд суб'єкту владних повноважень визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених нормативно-правовим актом.

Дискреційні повноваження, насамперед, це сукупність прав і обов'язків державних органів, їх посадових та службових осіб, що дають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст рішення або вибрати один з кількох варіантів прийняття рішень, передбачених проектом акта.

Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням дискреційних повноважень є закон і справедливість.

За таких обставин, враховуючи, що законодавець чітко визначив порядок та підстави надання дозволу на розробку проекту, суд вважає, що відсутні підстави без дотримання такої процедури зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати наперед визначене рішення та фактично підміняти державний орган.

Відтак, позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки задоволенню не підлягають.

Разом з тим, згідно з частиною четвертою 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Як встановлено судом та зазначалось вище, оскаржуване рішення, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин суд вважає необхідним зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання (заяву) від 05 грудня 2018 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення в оренду для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтованою площею 1,3 гектари на території Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області відповідно до вимог ст. 123 Земельного кодексу України з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, враховуючи заяву відповідача про визнання позову, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини частково підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Згідно із положеннями ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

На підтвердження понесених витрат пов'язаних із прибуттям до суду, позивачем надано фіскальні чеки, квитки на втобус, які підтверджують придбання останнім автобусних квитків в напрямку "Маньківці-Бар-Вінниця".

З огляду на викладене, понесені ОСОБА_1 витрати в загальній сумі 329,65 грн., які пов'язанні із його прибуттям до суду, підлягають присудженню в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області .

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області та скасувати рішення 33 сесії 7 скликання від 18.12.2018 року щодо відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення в оренду для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтованою площею 1,3 гектари на території Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області.

Зобов'язати Маньковецьку сільську раду Барського району Вінницької області повторно розглянути клопотання (заяву) від 05 грудня 2018 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення в оренду для ведення особистого селянського господарства, комунальної форми власності, орієнтованою площею 1,3 гектари на території Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області відповідно до вимог ст. 123 Земельного кодексу України з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

В решті задоволення позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати пов’язанні із прибуттям до суду в сумі 329 (триста двадцять дев'ять) грн. 65 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Маньковецької сільської ради Барського району Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (вул. Грушевського, 5, с. Маньківці, Барський район, Вінницька область, ідент.номер НОМЕР_1)

Відповідач: Маньковецька сільська рада (вул. Грушевського, 36, с. Маньківці, Барський район, Вінницька область, 23030, код ЄДРПОУ 04329381)

Повний текст рішення складено 23.04.2019

Суддя Томчук Андрій Валерійович