Ухвала суду № 81360853, 23.04.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

23 квітня 2019 р. Справа № 120/244/19-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук Ірина Миколаївна, розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1,

до: Головного управління ДФС у Вінницькі області,

про: визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькі області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Ухвалою від 01.03.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.

У судове засідання 23.04.2019 року позивач не прибув, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, натомість подав клопотання про залишення позовної ОСОБА_1 заяви без руху та надання йому строку на подання клопотання про поновлення строку звернення до суду. Судове засідання просив провести без його участі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 3 статті 194 та статті 205 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази, дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку ( ч. 1 ст. 123 КАС України).

Згідно із ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Так, як вбачається із прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження в межах даної справи є вимога Головного управління ДФС у Вінницькій області №Ф-143704-54 від 07.11.2018 року про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.

В силу положень пункту 1.3 ст. 1 ПК України, цей кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Зазначене свідчить про те, що положення Податкового Кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Із наведеного слідує, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", строк звернення до адміністративного суду тривалістю 1095 днів не застосовується.

В той же час, положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження, на який законодавцем встановлено 10-денний строк.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у справі №802/983/18-а від 31.01.2019 року.

В даному ж випадку, оскаржувана позивачем вимога винесена відповідачем 07.11.2018 року, а до суду адміністративний позов подано лише 24.01.2019 року, тобто поза межами 10-денного строку, визначеного Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Таким чином, позивачу слід надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу 10-денний строк для усунення її недоліків шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

Крім того, враховуючи вище викладені обставини та керуючись положеннями ст. 205 КАС України, суд приходить до висновку про наявність підстав для відкладення судового розгляду справи.

Керуючись ст. 122, 123, 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькі області про визнання протиправною та скасування вимоги, залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.

3. Відкласти судовий розгляд справи на 10 травня 2019 року о 11:30 год. в залі судового засідання №9 Вінницького окружного адміністративного суду, який знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна