Рішення № 81355702, 05.04.2019, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа №: 671/1812/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

05 квітня 2019 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Ніколової С.В.,

з участю секретаря судового засідання Хрупайло Т.В.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у відкритому судовому засіданні в м.Волочиську справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю “Автокредит Плюс” про захист прав споживача, визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення грошових коштів,

встановив:

В провадженні Волочиського районного суду Хмельницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “Автокредит Плюс” про захист прав споживача, визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення грошових коштів.

В судовому засіданні, до закінчення судових дебатів у справі, представником позивача зроблено заяву про наявність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та про подання доказів, які підтверджують зазначені витрати.

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 20.03.2019 року позов ОСОБА_1 до ТОВ “Автокредит Плюс” про захист прав споживача, визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення грошових коштів задоволено. При ухвалені даного судового рішення призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати пов'язані з розглядом справи та надано позивачу строк до 01.04.2019 року для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача ОСОБА_2 подані копія договору про надання правової допомоги від 30.07.2018 року, укладеного між позивачем та адвокатом ОСОБА_2, акт приймання-передачі наданих послуг від 27.03.2019 року.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, дослідивши матеріали цивільної справи, враховує наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Крім того у відповідності до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом ОСОБА_2 30 липня 2018 року укладено договір про надання правової допомоги, згідно п.п. 3.4. якого клієнт зобов'язується оплатити послуги адвоката не пізніше 30 календарних днів з дня складання акта про прийняття-передачі наданих послуг.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 27 березня 2019 року, адвокат передав, а клієнт прийняв надані послуги загальною вартістю 12486 грн. 50 коп.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази про сплату судових витрат подаються до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.п. 7, 48 постанови від 17.10.2014 року №10 “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі ст. 30 цього ж Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені, склад та розміри цих витрат, входить до предмета доказування у справі. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В порушення наведених вище вимог чинного законодавства, представник позивача, звертаючись до суду з клопотанням про стягнення з відповідача на користь позивача наданих останньому послуг, допустимих та належних доказів оплати позивачем таких послуг, зокрема, документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, та оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, рахунки) не надав. А тому, у задоволенні вимог про відшкодування наведених витрат, слід відмовити.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів”, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Оскільки позов задоволено, а позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду, то відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягають стягненню 1456 грн. 60 коп. у відшкодування судових витрат.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 247, 263-265, 270, 273, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Автокредит Плюс” на користь держави 1456 грн. 60 коп. судового збору.

В задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін: ОСОБА_1, с. Мирівка Волочиського району, вул.Бузкова, 5, рнокпп НОМЕР_1, товариство з обмеженою відповідальністю “Автокредит Плюс”, м.Дніпро, проспект Праці, 2т, код ЄДРПОУ 34410930.

Рішення складено 05.04.2019 року.

Суддя: