Рішення № 81355615, 10.04.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.04.2019 Справа №607/20536/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Пастернак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2, у якому просить стягнути з відповідача в її користь 4 551,09 грн. матеріальної шкоди та 10 000, 00 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 07.08.2017 р. о 23 год. 00 хв. ОСОБА_2, керуючи власним транспортним засобом марки «Mersedes-Benz» моделі «Vito» із реєстраційним номером АВ3595ВС, рухаючись у напрямку м. Гайсин, не впорався із керуванням вказаного автомобіля, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із вантажним автомобілем «Iveco» моделі «Turbo Daily» із реєстраційним номером ВО9105ВС під керуванням її сина - ОСОБА_3, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження та була госпіталізована до Немирівської ЦРЛ. Відомості про кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ч.1 та ч.4 ст.214 КПК України, було внесено слідчим СВ Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020240000397 від 08.08.2017 за ч.1 ст. 286 КК України. Однак, 12.01.2018 року, постановою прокурора Немирівської місцевої прокуратури ОСОБА_5, дане кримінальне провадження було закрите у зв’язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 16.03.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Відповідно до довідки Немирівської ЦРЛ від 08.08.2017 р. ОСОБА_1 отримала ряд тілесних ушкоджень (ЗЧМТ, струс головного мозку, забій грудного і поперекового відділень хребта, інші ушкодження). Подальше обстеження і лікування ОСОБА_1 також проходило в Тернопільській міській комунальній лікарні №2. Стан позивача досить тривалий час не покращувався, вона несла значні матеріальні затрати на обстеження та придбання необхідних препаратів на лікування. Розмір матеріальних збитків ОСОБА_1 оцінює у 4551,09 грн., що підтверджується відповідними квитанціями. Крім того, ОСОБА_1 внаслідок настання ДТП зазнала сильного стресу та моральних страждань, що проявлялося у частих спогадах обставин ДТП, відсутності сну, постійної тривоги, страху, переживань від того, що після ДТП вона не могла займатися своєю роботою, тобто була позбавлена можливості заробітку, що негативно впливало на психологічний стан. Розмір завданої позивачу моральної шкоди ОСОБА_1 оцінює у розмірі 10 000 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечую.

Відповідач ОСОБА_2в судове засідання повторно не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується документально.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази суд встановив

07.08.2017 р. о 23 год. 00 хв. на автодорозі М-12 сполученням Стрий – Тернопіль – Кіровоград – Знамянка, поблизу с. Райгород Немирівського району Вінницької області, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки «Mersedes-Benz» моделі «Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись у напрямку м. Гайсин, не впорався із керуванням вказаного автомобіля, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із вантажним автомобілем «Iveco» моделі «Turbo Daily», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Iveco» моделі «Turbo Daily», реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді саден обох колінних суглобів, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасний розлад здоров’я та забій поперекового відділу хребта – до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Відомості про дану обставину, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020240000397 від 08.08.2017 року за ознаками кримінального провадження передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Постановою прокурора Немирівської місцевої прокуратури ОСОБА_5, кримінальне провадження № 12017020240000397 від 08.08.2017 року, закрите у зв’язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 16.03.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ч.4 та ч.6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили, є обов’язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до резолютивної частини висновку експерта №247 від 02.01.2018 року, на підставі даних судово-медичної експертизи медичних карт №4392 стаціонарного хворого Немирівської ЦРЛ та медичної карти №453657, 160 Тернопілсьької міської комунальної лікарні №2 громадянки ОСОБА_1 встановлено: судячи із записів медичних карт у гр. ОСОБА_1 мали місце ушкодження у вигляді саден в області обох колін, забою поперекового відділу хребта; дані ушкодження виникли від дії тупого, твердого предмета, предметів, можливо 07.08.2017 року під час дорожньо-транспортної пригоди; ушкодження у вигляді саден відносяться до легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасного розладу здоров’я, забій поперекового відділу хребта до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Таким чином, на підставі наведених доказів, суд вважає доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САА 141803, виданого Вінницьким ВРЕР УДАІ УМВС України у Вінницькій області, транспортний засіб марки «Mersedes-Benz» моделі «Vito», реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_2

Потерпілою ОСОБА_1, згідно наявних при матеріалах справ квитанцій, документально підтверджено понесені нею витрати на лікування, внаслідок отриманих травм, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, на загальну суму 4 551,09 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_2

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування витрат на лікування, внаслідок отриманих травм, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, підлягають до задоволення на суму 4 551,09 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення моральної шкоди із відповідача ОСОБА_2, суд зазначає наступне.

За приписами статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до статті 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз’яснень Верховного Суду України, зазначених у пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У пункті 9 зазначеної постанови ВС України роз’яснив, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд враховує наявність такої, протиправність дій її заподіювача ОСОБА_2, причинний зв’язок між шкодою і протиправним діянням відповідача. В даному випадку моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких позивач ОСОБА_1 зазнала у зв’язку з заподіянням шкоди її здоров’ю, вчиненням даної дорожньо-транспортної пригоди, отриманням нею внаслідок ДТП тілесних ушкоджень.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер неправомірних дій відповідача, тривалість порушення прав позивача, глибину її душевних та психічних страждань пов’язаних з пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя (необхідність вчинення додаткових дій, які за нормальних обставин не було необхідності вчиняти), нормальних життєвих зв’язків, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану.

Враховуючи наведене, суд погоджується з твердженням позивача, щодо спричинення їй моральної шкоди, в той же час, враховуючи принцип розумності та справедливості, обставини справи, розмір спричиненої матеріальної шкоди, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме в користь ОСОБА_1 слід стягнути із ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 4 000 грн.

Також, суд вважає, що з ОСОБА_2 в користь держави слід стягнути 768, 40 грн. судового збору, відповідно до вимог ч.6 ст. 141 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 317, 326, 1166 ЦК України, суд, –

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди -задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 4 551 (чотири тисячі п’ятсот п’ятдесят одну) грн. 09 коп., завданої матеріальної шкоди у вигляді витрат на лікування та 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. завданої моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_2 у користь держави 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Головуючий суддяОСОБА_7