Ухвала суду № 81353618, 23.04.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/8289/19

н/п 1-кс/640/5350/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2019 р. Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., вивчивши скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про визнання відмови слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 у задоволенні його клопотання про арешт майна незаконною, зобов’язання слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 звернутися до суду з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню №12019220490001782 від 18.04.2019, накладення арешту, -

встановив:

До Київського районного суду м. Харкова 22.04.2019 надійшла вказана скарга, в якій заявник просить визнати дії слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 у відмові в задоволенні його клопотання про арешт квартири незаконними; з метою всебічного, повного та неупередженого розслідування вказаного кримінального провадження, а також для скорішого притягнення до кримінальної відповідальності невідомих осіб, а також негайного припинення незаконних дій злочинців та попередження їх дій з подальшого продажу квартири, зобов’язати звернутися до слідчого судді з метою арешту об’єкту злочину квартири №39 у будинку №33 корпус Б по вулиці Чайковського у місті Харкові; накласти арешт на квартиру №39 у будинку №39 корпус Б по вулиці Чайковського у місті Харкові.

Слідчий суддя, дослідивши надані матеріали, приходить до висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження за скаргою за вимогами, викладеними під № 1 та № 2, виходячи з наступного.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У ч.1 ст. 303 КПК України наведено вичерпний перелік випадків і суб’єктів оскарження рішень, дій чи бездіяльності сторони обвинувачення при досудовому розслідуванні.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;

10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;

11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.

ОСОБА_4 ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Отже, в статті 303 КПК України наведено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора які можуть бути оскарженні під час досудового розслідування до слідчого судді.

ОСОБА_4 з положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

До скарги заявником залучено копію клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 від 19.04.2019, адресованого слідчому Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3, в якому заявник просить звернутися до Київського ВП ГУ НП в Харківській області з клопотанням про накладення арешту на квартиру №39 у будинку №33 корпус Б по вулиці Чайковського у місті Харкові.

ОСОБА_4 до ч. 2 ст. 220 КПК України, про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин - надсилається їй.

За змістом ч. 2 ст. 220 КПК України, в разі відмови в задоволенні слідчий має винести вмотивовану постанову.

Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України, рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Однак, даних, що слідчим винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 від 19.04.2019, до матеріалів скарги не залучено.

Крім того, заявник не оскаржує бездіяльність слідчого щодо не розгляду його клопотання від 19.04.2019 в порядку ст. 220, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, а просить визнати дії слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 про відмову в задоволенні його клопотання про арешт квартири незаконними.

Більш того, як зазначено вище, у відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Однак, згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, та не є слідчою (розшуковою) дією, чи негласною слідчою (розшуковою) дією, вичерпний перелік яких міститься в главах 20, 21 КПК України.

Отже, рішення слідчого про відмову в накладенні арешту не може бути оскаржено слідчому судді в порядку ст. 303 КПК України.

В цій частині слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що заявник не позбавлений можливості подати скаргу щодо зобов’язання слідчого розглянути його клопотання в порядку ст. 220 КПК України, що також може бути оскаржено відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Крім того, частина 1 статті 303 КПК України містить вичерпний перелік предметів оскарження, які можуть бути оскарженні до слідчого судді, а саме рішення дія чи бездіяльність слідчого, прокурора.

При тому, наряду з можливістю оскарження бездіяльності, пов’язаної з нездійсненням певних дій, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає можливість оскарження на досудовому провадженні бездіяльності, яка полягає у нездійсненні слідчим, прокурором інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Таким чином, оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, можливе лише в разі визначення у КПК конкретного строку для вчинення таких дій.

ОСОБА_4 ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Однак, положеннями КПК України не визначено строків для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про арешту майна, яке не є тимчасово вилученим майном, в тому числі квартири.

Таким чином, вимоги, викладені в поданій до суду скарзі, в частині визнання дій слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 щодо відмови в задоволенні клопотання про арешт квартири незаконними, а також зобов’язання слідчого звернутися до слідчого судді з метою арешту квартири, не можуть бути оскаржені в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України слідчому судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягають оскарженню.

Оскільки заявником заявлені вимоги під № 1 та № 2 , що не входять до переліку, визначеного ст. 303 КПК України, слідчий суддя відмовляє в цій частині у відкритті провадження за нею.

При цьому, слідчий суддя вважає необхідним роз’яснити право заявника звернутися до слідчого судді зі скаргою, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 КПК України.

Крім того, щодо вимоги зазначеної в скарзі про накладення арешту на квартиру №39 у будинку №39 корпус Б по вулиці Чайковського у місті Харкові, в цій частині скарга представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, в частині накладення арешту на квартиру, підлягає поверненню.

Так, згідно ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 171 КПК України, у клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред’явила цивільний позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 КПК України, права та обов’язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Однак, даних щодо подання вказаної позовної заяви до органу досудового розслідування або суду, до матеріалів скарги не залучено. Більш того, скарга не містить вказівки на те, що вона в цій частині є клопотанням про арешт майна у відповідності до ст. 170-173 КПК України.

Отже, заявником не доведено право на звернення до слідчого судді, відповідно до ч. 2 ст. 61, ч. 1 ст. 171 КПК України із клопотанням про арешт майна як цивільного позивача.

Крім того, в порушення п. 1 ч. 3 ст. 171 КПК України, в скарзі в частині вимог про арешт майна заявником не зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог.

Більш того, в ч. 3 ст. 171 КПК України міститься вичерпний перелік осіб щодо майна яких може бути накладено арешт за клопотанням цивільного позивача для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а саме, клопотання цивільного позивача, за змістом ч. 3 ст. 171 КПК України, може містити вимоги про арешт майна: 1) підозрюваного, 2) обвинуваченого, 3) юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, 4) третіх осіб.

ОСОБА_4 з Єдиного реєстру досудових розслідувань, Київським ВП ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019220490001782 від 18.04.2019 за ст. 356 КК України, згідно короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, 18.04.2019 до Київського ВП надійшла заява ОСОБА_5 про те, що 18.04.2019 вранці четверо невідомих осіб проникли до АДРЕСА_1, шляхом пошкодження замку вхідних дверей.

В скарзі заявник просить накласти арешт на квартиру №39 у будинку №39 корпус Б по вулиці Чайковського у місті Харкові. Даних, яке відношення квартира зазначеного будинку у клопотанні як № 33-Б має відношення до даного кримінального провадження, з урахуванням даних ОСОБА_4, скарга не містить.

Крім того, в поданій до суду скарзі заявником не зазначено відповідних даних, що підтверджують право власності на вказане в скарзі майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження таким майном саме підозрюваним, або обвинуваченим, або юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження, або третіми особами.

Відповідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його заявнику.

Таким чином, скарга представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2, в частині накладення арешту на квартиру, підлягає поверненню.

При цьому, слідчий суддя вважає необхідним роз’яснити заявнику право звернення до суду до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, відповідно до вимог ст. 171 КПК України, у встановленому чинним КПК України порядку.

Керуючись ст.ст. 7, 26, 303, 304, 372 КПК України, -

Ухвалив :

У відкритті провадження за скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 в частині визнання відмови слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 у задоволенні його клопотання про арешт майна незаконною, зобов’язання слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 звернутися до суду з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню №12019220490001782 від 18.04.2019– відмовити.

Роз’яснити заявнику право звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в порядку ст. 303 КПК України.

Скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_2 про арешт майна по кримінальному провадженню №12019220490001782 від 18.04.2019 - повернути заявнику.

Роз’яснити заявнику, що повернення скарги не позбавляє його права на повторне звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.

Роз’яснити заявнику право звернення до суду до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, відповідно до вимог ст. 171 КПК України, у встановленому чинним КПК України порядку.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Оскільки ухвалу слідчого судді ухвалено без виклику особи, яка може її оскаржити, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Муратова С.О.