Ухвала суду № 81353344, 23.04.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

23.04.2019

Справа № 642/2743/19

Провадження № 1-кс/642/1605/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Бородіна О.В., за участю секретаря Бурковської К.Є., слідчого Решетняк А.В., розглянувши клопотання слідчого Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1, винесене в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019220510000997 від 19 квітня 2019 року, розпочатого за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, про арешт майна,-

встановив:

До Ленінського районного суду м. Харкова звернулась слідчий Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 із клопотанням про накладення арешту на майно, вказуючи, що в провадженні СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220510000997 від 19 квітня 2019 року, розпочатого за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 19.04.2019 до ЧЧ Холодногірського ВП ГУНП в Х/о надійшла заява ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що приблизно о 08:00 годині 19.04.2019, невстановлена особа, шляхом вільного доступу, скоїла крадіжку грошових коштів заявника.

Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 пояснив про те, що 19.04.2019 з його кредитної картки банку «Приватбанк» № 5168742234910051 невстановленою особою були викрадені грошові кошти в сумі приблизно 20 000 грн.

В ході проведення огляду місця події від 20.04.2019 за адресою: м. Харків, вул. М. Малиновського, 1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 добровільно видав свою золоту картку для виплат «Універсальна» банку «Приватбанк» № 5168742234878605 та грошові кошти в сумі 400 грн., а саме 2 купюри номіналом 200 грн. УХ8553492, ХД1192893.

20.04.2019 був проведений огляд картки для виплат «Універсальна» банку «Приватбанк» № 5168742234878605 та грошових коштів в сумі 400 грн., а саме 2 купюри номіналом 200 грн. УХ8553492, ХД1192893 та вони були визнані речовими доказами по вищевказаному кримінальному провадженню.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що вищевказане майно, вилучене в ході огляду місця події від 20.04.2019, за адресою: м. Харків,вул. М. Малиновського, 1, у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 є предметом кримінального правопорушення. Крім того, незастосування тимчасового позбавлення можливості будь-яких осіб відчужувати це майно може призвести до зникнення, втрати, пошкодження вказаного предмету, який є важливим речовим доказом по кримінальному провадженню, що може перешкодити встановленню істини по справі.

Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримала, просила задовольнити, посилаючись на викладені в ньому обставини.

Слідчий суддя, вислухавши слідчого, дослідивши матеріали клопотання, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих матеріалів, в провадженні СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220510000997 від 19 квітня 2019 року, розпочате за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

В ході огляду місця події від 20.04.2019 за адресою: м. Харків, вул. М. Малиновського, 1, у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 були вилучені золота картка для виплат «Універсальна» банку «Приватбанк» № 5168742234878605 та грошові кошти в сумі 400 грн., а саме 2 купюри номіналом 200 грн. УХ8553492, ХД1192893. ОСОБА_3 пояснив про те, що знаходячись вдома у свого знайомого на ім’я ОСОБА_2 через додаток «Приват24» він перерахував з рахунку ОСОБА_2 на свою картку грошові кошти в розмірі приблизно 21 000 гривень, які він потім зняв в банкоматі та програв в салоні ігрових автоматів та у нього залишилось лише 400 гривень.

Постановою слідчого вказані предмети були визнані речовими доказами.

Відповідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчим в судовому засіданні доведено, що зазначене вище вилучене майно, має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тому повернення вищевказаних речей може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що слідчим надано достатньо доказів, що вказані речі мають доказове значення для даного кримінального провадження, а також під час досудового розслідування може виникнути необхідність у проведенні судових експертиз і незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання на накладення арешту на вказані вилучені речі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171-173 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

Клопотання слідчого Решетняк А.В. про накладення арешту – задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме на: золоту картку для виплат «Універсальна» банку «Приватбанк» № 5168742234878605 та грошові кошти в сумі 400 грн., а саме 2 купюри номіналом 200 грн. УХ8553492, ХД1192893, які були вилучені у ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході огляду місця події від 20.04.2019 за адресою: м. Харків, вул. М. Малиновського,1.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а власником майна - у той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя О.В.Бородіна