Рішення № 81350383, 17.04.2019, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/229/19

Номер провадження № 2/315/224/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2019 року Гуляйпільський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого: судді Яроша С.О.

при секретарі: Дмитренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе Запорізької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства “Запоріжжяобленерго” про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

26.02.2019 року до суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Публічного Акціонерного Товариства “Запоріжжяобленерго” про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В позові позивач посилався на те, що наказом №4132к від 28.09.2004 року він був прийнятий на роботу на посаду контролера першої групи кваліфікації в ОСОБА_3 РЕМ ВАТ “Запоріжжяобленерго”, наказом ПАТ “Запоріжжяобленерго” №1945-к від 10.05.2018 року він був звільнений з посади контролера першої групи кваліфікації ОСОБА_3 за ч.3 ст.38 КЗпП, при звільненні заборгованість по заробітній платі складала 39861,60 грн., яка не була виплачена в день звільнення відповідно до ст.116 КЗпП, на день подачі позову йому сплачено 37261,40 грн., тобто не сплачено 2600,20 грн., посилаючись на ст.ст. 116, 117 КЗпП та те, що йому не була виплачена сума, яка належала йому при звільненні і що затримка виплати склала 158 робочих днів при середньоденній заробітній платі 250,63 грн., прохав стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки за період з 11.05.2018 року по 26.12.2018 року в сумі 39599,54 грн. та заборгованість по заробітній платі належну йому при звільненні в сумі 2600,20 грн.

19.03.2019 року ухвалою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Яроша С.О. позовна заява прийнята до провадження, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження і справу призначено до розгляду у відкрите судове засідання на 15.04.2019 року.

17.04.2019 року до суду звернувся представник відповідача ОСОБА_4 з відзивом на позов, в якому заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що відповідачу сплачена заборгованість, за виключенням заборгованості за вересень 2018 року, так як остання погашена в межах виконавчого провадження на суму 3370,20 грн. на підставі рішення комісії по трудовим спорам, крім того посилався на фінансові проблеми підприємства в період з 2015 року по 2018 рік.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, суду пояснивши, що наказом №4132к від 28.09.2004 року він був прийнятий на роботу на посаду контролера першої групи кваліфікації в ОСОБА_3 РЕМ ВАТ “Запоріжжяобленерго”, наказом ПАТ “Запоріжжяобленерго” №1945-к від 10.05.2018 року він був звільнений з посади контролера першої групи кваліфікації ОСОБА_3 за ч.3 ст.38 КЗпП, при звільненні заборгованість по заробітній платі складала 39861,60 грн., яка не була виплачена в день звільнення відповідно до ст.116 КЗпП, на день подачі позову йому сплачено 37261,40 грн., тобто не сплачено 2600,20 грн., посилаючись на ст.ст. 116, 117 КЗпП та те, що йому не була виплачена сума, яка належала йому при звільненні і що затримка виплати склала 158 робочих днів при середньоденній заробітній платі 250,63 грн., прохав стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки за період з 11.05.2018 року по 26.12.2018 року в сумі 39599,54 грн. та заборгованість по заробітній платі належну йому при звільненні в сумі 2600,20 грн.

Представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнав, суду пояснивши, що відповідач не має заборгованості по заробітній платі при звільненні, так як сума 2600,20 грн. як заробітна плата за вересень 2018 року виплачена відповідачу на підставі судового наказу, заперечує проти того, що в затримці виплати розрахункових позивачу є вина відповідача, посилаючись на те, що це пов`язане з діями щодо підприємства, прохав в задоволенні позову відмовити.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, встановив наступні обставини:

28.09.2004 року позивач був прийнятий на роботу наказом № 4132к на посаду контролера по першій групі кваліфікації в ОСОБА_3 РЕМ, що підтверджується записом №32 в відомостях про роботу в трудовій книжці.

27.07.2016 року наказом №420-од з 01.02.2017 року Відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” перейменоване на Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”, що підтверджується записом №36 в відомостях про роботу в трудовій книжці.

18.04.2018 року постановою старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження з виконання посвідчення №2229, виданого 26.01.2018 року комісією по трудових спорах ПАТ “Запоріжжяобленерго” про стягнення з ПАТ “Запоріжжяобленерго” на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за вересень у розмірі 3370,20 грн., що підтверджується копією постанови.

11.05.2018 року позивач наказом №1945-к був звільнений з посади контролера енергозбуту першої групи кваліфікації ОСОБА_3 РЕМ ПАТ “Запоріжжяобленерго” за власним бажанням в зв`язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору за п.3 ст.38 КЗпП України, що підтверджується записом №37 в відомостях про роботу в трудовій книжці.

11.05.2018 року позивачу повідомлено про нараховану суму, належну працівнику при звільненні, в тому числі за вересень 2017 року в сумі 3370,20 грн., а всього в сумі 39861,60 грн., що підтверджується копією повідомлення.

26.09.2018 року постановою старшого державного виконавця Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_6 виконавче провадження з виконання посвідчення №2229, виданого 26.01.2018 року комісією по трудових спорах ПАТ “Запоріжжяобленерго” про стягнення з ПАТ “Запоріжжяобленерго” на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за вересень у розмірі 3370,20 грн. закінчено в зв`язку з його фактичним виконанням, що підтверджується копією постанови.

Суд, задовольняючи позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових сум в період з 11.05.2018 року по 26.12.2018 року в розмірі 39599,54 грн. виходить з наступного:

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Кодексом Законів про працю України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Судом встановлено, що до суду звернувся звільнений підприємством позивач з позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, право на яку передбачене ч.1 ст.117 КЗпП України, в зв`язку з порушенням його права на отримання сум, належних працівникові при звільненні, передбаченого ч.1 ст.116 КЗпП України, в день його звільнення 11.05.2018 року при відсутності спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, з вини відповідача.

Суд, оцінюючи розмір сум, які належать виплаті позивачу, керується випискою з карткового рахунку позивача.

Суд, вирішуючи вимогу про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, керується Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року.

Так, відповідно до ст.1 п.л) Порядку обчислення середньої заробітної плати цей порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Відповідно до ст.2 абзац 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до ст.5 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до вищевказаних положень суд визначає розмір середньої заробітної плати позивача за період затримки розрахунку з 11.05.2018 року по 26.12.2018 року наступним чином:

Заробітна плата за два останніх повних календарних місяця, що передують звільненню позивача становила 10275,96 грн. : 41 робочий день = 250,63 грн., що становить середньоденну заробітну плату позивача.

Тоді розмір середньої заробітної плати позивача за період затримки розрахунку з 11.05.2018 року по 26.12.2018 року становить: 250,63 х 158 робочих днів = 39599,54 грн.

Суд, відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості в сумі 2600,20 грн., виходить з того, що остання не ґрунтується на встановлених судом обставинах.

Так заборгованість по заробітній платі за вересень 2017 року виплачена позивачу відповідачем за рішенням комісії по трудових спорах під час його примусового виконання, що підтверджується копіями постанов старшого державного виконавця.

А тому позов підлягає задоволенню в тій частині, яка ґрунтується на підставах, передбачених законом та обставинах, встановлених судом під час їх перевірки наданими суду доказами, які суд вважає достовірними, належними та допустимими.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов задоволено в повному обсязі, а позивач сплатив судовий збір у сумі 768,40 грн. за подання позову, що підтверджено квитанцією, то суд відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України покладає на відповідача сплату судового збору в сумі 768,40 грн. та стягує його з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 3-5, 8-11, 89, ч.1 ст.141, 263-266, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства “Запоріжжяобленерго” про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства “Запоріжжяобленерго”, юридична адреса: 69035 м. Запоріжжя вул. Сталеварів 14, п/р №26002055720132 в АТ КБ “Приватбанк” м. Запоріжжя МФО 313399 ЄДРПОУ 00130926, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 11.05.2018 року по 26.12.2018 року в сумі 39599,54 грн. з утриманням податків та зборів, а також витрати на сплату судового збору в сумі 768,40 грн.

Повний текст рішення буде складений 22.04.2019 року.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Ярош С.О.