Рішення № 81349725, 12.04.2019, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2876/18

Номер провадження 2/541/326/2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 квітня 2019 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого -судді Городівського О.А.

за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.,

розглянувши в у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору - Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області,-

установив:

18 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його мати ОСОБА_2. Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Перемога» площею 2,69 умовних кадастрових гектар, розташовану на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, яке вона успадкувала після смерті- ОСОБА_3. За свого життя ОСОБА_2 склала заповіт в якому зробила розпорядження на випадок своєї смерті, згідно якого все належне майно заповіла ОСОБА_1. Позивач в установленому законом порядку прийняв спадщину, проте нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищезгадану земельну частку (пай) йому було відмовлено, по причині відсутності правовстановлюючого документу та підтвердження родинних відносин між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право на спірну земельну частку (пай), із земель колишнього КСП «Перемога», площею 2,69 умовних кадастрових гектар, розташовану на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, яке ОСОБА_2 успадкувала після смерті ОСОБА_3.

Ухвалою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 грудня 2018 року відкрито провадження у даній справі (а.с.25).

У встановлений судом строк, відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, до суду подала заяву в якій виклала прохання провести розгляд справи у її відсутність, вимоги позовної заяви підтримала та прохала задовольнити їх з підстав вказаних в позові.

Відповідач - Попівська сільська рада Миргородського району Полтавської області, в судове засідання явку свого представника не забезпечила, про дату, місце та час розгляду справи повідомлена належним чином. Представником було направлено заяву, з проханням провести судовий розгляд за його відсутності, позов визнав.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору - Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання явку свого представника не забезпечила, про дату, місце та час розгляду справи повідомлена належним чином. Представником було направлено заяву, з проханням провести судовий розгляд за його відсутності, при вирішенні справи поклався на розсуд суду.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.16).

Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Перемога», площею 2,69 умовних кадастрових гектар, розташовану на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, яке вона успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року - ОСОБА_3.

За свого життя ОСОБА_2 склала заповіт в якому зробила розпорядження на випадок своєї смерті, згідно якого все належне майно заповіла ОСОБА_1.

Згідно з нормами ст. 25 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" та ст. 3 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" від 10 листопада 1994 року № 666/94 право на земельну частку (пай) може бути об'єктом спадкування.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" визначено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, зокрема й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

З матеріалів спадкової справи № 284/2005, вбачається, що єдиним спадкоємцем, котрий подав заяву про прийняття спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1. На іншу частину спадкового майна позивачу вже було видано свідоцтво про спадщину за заповітом (а.с.17).

Таким чином, позивач в установленому законом порядку прийняв спадщину після ОСОБА_1, проте нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищезгадану земельну частку (пай) йому було відмовлено, по причині відсутності правовстановлюючого документу та підтвердження родинних відносин між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (а.с.20).

Право на отримання спірної земельної частки (пай) із земель колишнього КСП «Перемога», площею 2,69 умовних кадастрових гектар, розташовану на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області мав ОСОБА_3, що підтверджується копією Сертифікату серії НОМЕР_2, виданого 30 грудня 1996 року ( а.с.5).

На момент смерті ОСОБА_3 разом з ним проживала ОСОБА_2, що підтверджується копією довідки Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області № 224 від 19.02.2018 (а.с.7). Факт постійного проживання однією сім'єю понад 5 років підтверджується виписками з погосподарської книги за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-15).

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №55729787 від 04.04.2019 року, вбачається, що спадкова справа після померлого ОСОБА_3 не заводилася.

Враховуючи встановлені судом обставини, вбачається, що ОСОБА_2 є спадкоємцем ОСОБА_3 за законом четвертої черги, котра прийняла спадщину в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч.1 ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, ОСОБА_2., у встановленому законом порядку, за свого життя набула право на спірну земельну частку (пай) ) із земель колишнього КСП «Перемога», площею 2,69 умовних кадастрових гектар, розташовану на території Попівської сільської ради Миргородського району Полтавської області, право на отримання якої, згідно Сертифікату серії НОМЕР_2, виданого 30 грудня 1996 року, мав ОСОБА_3, а тому дане право входить до складу спадщини та може бути об'єктом спадкування.

Позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом, котрий у встановленому законом порядку прийняв спадщину.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Пленум ВСУ в постанові № 20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вказав, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності на майно.

Оскільки відсутність правовстановлюючого документа, що підтверджує право спадкодавця на земельну частку (пай), перешкоджає позивачу оформити право на спадщину в позасудовому порядку, суд вважає за необхідне визнати за ним право на отримання вказаної вище земельної частки (паю).

В зв'язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 263-265, 354 ЦПК України,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) в порядку спадкування за заповітом після матері ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Перемога», площею 2,69 умовних кадастрових гектари, без визначення меж в натурі на території Попівської сільської ради Миргородського району, згідно Сертифікату серії НОМЕР_3, виданого 30 грудня 1996 року, право на отримання якої, вона успадкувала після смерті ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О. А. Городівський