Ухвала суду № 81349247, 23.04.2019, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/814/18

Провадження № 2/540/152/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2019 Машівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого – судді Косик С.М.

за участю: секретаря Ткач Н.М.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,-

в с т а н о в и в :

у вересні 2018 року ТОВ «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» звернулося до Машівського районного суду зі вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 21.09.2004 між підприємством та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,58 га, розташованої на території Новотагамлицької сільської ради, сільськогосподарського призначення, відповідно до якого останній вчасно та у повному розмірі отримував орендну плату. Натомість у 2015 році відповідач повернув собі земельну ділянку, а кошти, отримані за її оренду – не повернув. У зв’язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача борг у сумі 7131 грн., 3% річних у сумі 606 грн., індекс інфляції 2567,16 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

02.11.2018 р. від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що з позовною заявою не погоджується, оскільки її предмет містить припущення, позивачем помилково обраховано строки давності та розмір орендної плати за землю, у зв’язку з чим просить застосувати до вимог позивача строк позовної давності, відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі. Разом з цим просив зупинити провадження у даній справі з огляду на те, що у Машівському районному суді перебуває на розгляді справа, де вирішується питання про стягнення орендної плати з ТОВ СГП «ЛОС» на користь ОСОБА_2, а також просив стягнути з позивача всі понесені ним судові витрати (а.с.71-75, 92,93).

У судове засідання представник позивача не з’явився повторно, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (а.с.86,89), причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про розгляд справи без його участі не направив.

Представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв’язку з тим, що представник позивача вдруге не з’явився в судове засідання без поважних причин. Також оскільки представник відповідача добросовісно з’являється до суду та відповідач несе витрати на професійну правничу допомогу, просив стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним витрати в сумі 6000,00 грн.

Так, одними із основних засад цивільного судочинства є змагальність сторін (ст. 12 ЦПК України) та диспозитивність цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що даний позов слід залишити без розгляду у зв’язку з повторною неявкою представника позивача.

У відповідності з вимогами ст.142 ЦПК України суд вирішує питання про компенсацію судових витрат відповідача, які заявлені в розмірі 6000,00 грн.

Так, з огляду на співмірність складності справи та наданими адвокатом послугами, суд вважає що підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже адвокат був обізнаним про позицію позивача, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, а тому витрати в сумі 1600,00 грн, що вказані в акті-приймання передачі від 22.04.2019 року не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, як і витрати на дорогу в сумі 800,00 грн, які необґрунтовані проїзними документами та не є витратами на професійну правничу допомогу, а тому суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 4000,00 витрат на професійну правничу допомогу.

Такий висновок ґрунтується на правовій позиції, сформованій в постанові колегії КГС ВС від 24 січня 2019 року у справі №910/15944/17.

На підставі викладеного, керуючись ст. 142, 257 ЦПК України, –

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів- залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карлівське сільгосппідприємство «ЛОС» на користь ОСОБА_2 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя С.М.Косик