Рішення № 81348867, 22.04.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/1068/19

н.п. 2/415/831/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2019 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Фастовця В.М.,

з участю секретаря судового засідання Гавриленко В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лисичанської міської ради Луганської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадщину, яка складається з житлового будинку №52 по вул. Рубіжнау м. Лисичанську Луганської обл., житловою площею 36,20 кв.м., загальною площею 54,40 кв.м., який належав померлому 04.06.1998 р. ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого Лисичанським міськкомгоспом виконавчого комітету Лисичанської міської ради, в порядку спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_3, яка померла 17.09.2012 р.

Позивачка у наданій суду письмовій заяві позов підтримала, просила справу розглядати за її відсутності.

Представник відповідача у письмовій заяві позов визнав, попереджений про наслідки визнання позову, справу просив розглядати за його відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що 17 вересня 2012 р. померла баба позивачки ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку №52 по вул. Рубіжнау м. Лисичанську Луганської обл., житловою площею 36,20 кв.м., загальною площею 54,40 кв.м., який належав померлому 04.06.1998 р. ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого Лисичанським міськкомгоспом виконавчого комітету Лисичанської міської ради, після смерті якого спадщину ОСОБА_3 прийняла фактично, так як була зареєстрована з померлим за однією адресою, але не оформила своїх спадкових прав.

ОСОБА_3 ще при житті склала заповіт, який було посвідчено державним нотаріусом Лисичанської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, за реєстром №2-704 від 26.07.2004 р., на ім’я ОСОБА_5, яка прийняла спадщину фактично, так як була зареєстрована за однією адресою з померлою на день її смерті.

Державний нотаріус Лисичанської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29.01.2019 р. відмовив позивачці в видачі свідоцтва про право власності на спадщину за ззаповітом на підставі того, що немає можливості отримати інформацію, необхідну для вчинення нотаріальної дії.

Архів Лисичанської державної нотаріальної контори з 1969-2000 роки включно передано до Луганського обласного нотаріального архіву, який знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 112а, на тимчасово непідконтрольній українській владі території України, тому держнотконтора не має можливості перевірити, чи звертались спадкоємці з заявою про прийняття спадщини або відмови від спадщини та чи видавалися свідоцтва про право на спадщину за законом чи заповітом після смерті ОСОБА_2

На протязі 20 років після смерті ОСОБА_2 будь-які спадкоємці не зверталися за спадщиною, єдиною спадкоємицею померлого є його дружина ОСОБА_3

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив.

Згідно ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з ОСОБА_7 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0-13 від 16.05.2013р., визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини. Пленум Верховного суду України №7 від 30.05.2008р. в постанові „Про судову практику у справах про спадкування” вказав на можливість судового захисту прав спадкоємців.

Суд вважає, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону та не порушує права, інтереси інших осіб, тому визнання позову представником відповідача слід прийняти.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 206, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 до Лисичанської міської ради Луганської області, код ЄДРПОУ 26522196, яка знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Грушевського, 7 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3,право власності на спадщину, яка складається з житлового будинку №52 по вул. Рубіжнау м. Лисичанську Луганської обл., житловою площею 36,20 кв.м., загальною площею 54,40 кв.м., який належав померлому 04 червня 1998 р. ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого Лисичанським міськкомгоспом виконавчого комітету Лисичанської міської ради, в порядку спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_3, яка померла 17 вересня 2012 р.

Рішення може бути оскаржене до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Суддя: