Ухвала суду № 81348815, 19.04.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/4600/19

Провадження № 1-кс/428/3215/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Луганській В.І., за участю секретаря судового засідання Голуб Т.М., старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області ОСОБА_1, прокурора відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області ОСОБА_1, погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018130000000347 від 05.12.2018р., порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, стосовно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, працює водієм у попаснянському відділі Лисичанської місцевої прокуратури, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що на початку листопада 2018 року у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на вимагання, тобто вимогу передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, а саме грошових коштів у ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Визначаючи, що самотужки він не зможе реалізувати і довести свої злочинні наміри до кінця, тобто домогтися своїх корисливих цілей, ОСОБА_6 прийняв рішення про залучення до вчинення злочину інших співучасників злочину, з якими у подальшому поділити незаконно отриману винагороду.

З метою підшукання безпосередніх виконавців злочину на початку листопада 2018 року ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_4, розповівши йому про свої злочинні наміри та пообіцявши поділити з ним та безпосередніми виконавцями злочину незаконно отриману винагороду.

Після чого на початку листопада 2018 року ОСОБА_4, усвідомлюючи протиправність та злочинний характер запропонованих йому ОСОБА_6 дій, з метою відшукання безпосередніх виконавців злочину звернувся до своїх знайомих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, повідомивши їх про злочинні наміри ОСОБА_6 та запропоновану винагороду. ОСОБА_8 та ОСОБА_9, усвідомлюючи протиправність та злочинний характер дій, надали добровільну згоду на безпосереднє вчинення злочину.

Таким чином ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_8 та

ОСОБА_9 досягли спільного злочинного наміру (вступили у попередньою змову) на вимагання грошових коштів у ОСОБА_7, розподіливши при цьому ролі у виконанні злочину.

Так, відповідно до відведеної йому ролі, ОСОБА_6, користуючись особистим знайомством із ОСОБА_7, повинен був надати інформацію щодо ОСОБА_7: його анкетні дані, адресу проживання, номер мобільного телефону, відомості про спосіб життя та повідомити безпосереднім виконавцям неіснуючу підставу, під приводом якої можна було вимагати гроші у потерпілого.

ОСОБА_4 відповідно до відведеної йому ролі повинен був підібрати безпосередніх виконавців злочину, надати їм відомості про потерпілого, отримані від ОСОБА_6, та здійснювати зв’язок між ОСОБА_6 з одного боку та ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (безпосередніми виконавцями злочину) з іншого боку.

ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно до відведених їм ролей повинні були безпосередньо вимагати грошові кошти у ОСОБА_7, телефонуючи йому та при особистих зустрічах із ним, погрожуючи фізичним насиллям, та отримати їх від потерпілого.

Далі, приблизно у 10 числах листопада 2018 року, більш точний час встановити не виявилося можливим, згідно відведеної ролі, ОСОБА_6, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний злочинний умисел, надав ОСОБА_4 інформацію про потерпілого ОСОБА_7, а саме: про його адресу місця проживання, спосіб життя, номер мобільного телефону та назвав видуману причину про наявність у ОСОБА_7 неіснуючого боргу перед ОСОБА_6, користуючись якою у ОСОБА_7 можна вимагати грошові кошти. Після чого ОСОБА_4, виконуючи відведену йому роль, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний злочинний умисел, передав зазначену інформацію ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Приблизно у 10 числах листопада 2018 року, більш точний час встановити не виявилося можливим, ОСОБА_8, отримавши необхідну інформацію про ОСОБА_7, реалізуючи спільний злочинний намір, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, прибув в район будинку № 34 на кв. Східний м.Лисичанська Луганської області, де мешкає ОСОБА_7, там він зустрів останнього, якому став висувати вимоги передачі 100000 гривень в рахунок неіснуючого боргу перед ОСОБА_6, ОСОБА_7 заперечував наявність боргу перед ОСОБА_6, у зв’язку із чим ОСОБА_8 з метою подолання опору з боку ОСОБА_7 та вчинення на нього психологічного тиску вирішив організувати зустріч між ним та ОСОБА_6, про що, повідомив ОСОБА_4

Протягом наступного дня ОСОБА_4 зв’язався по мобільному телефону із ОСОБА_6 та домовився з ним про зустріч із ОСОБА_7 Цього ж дня приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_10, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на вимагання грошових коштів у ОСОБА_7, зустрілися із останнім в районі 1-ї прохідної ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» по вул. Пивоварова м. Сєвєродонецька Луганської області, де ОСОБА_6 висунув ОСОБА_7 вимогу передачі йому грошових коштів в якості сплати неіснуючого боргу та узгодив із ОСОБА_8 суму, яку необхідно витребувати у ОСОБА_7, яка склала 100000 гривень.

Узгодивши із ОСОБА_6 суму грошових коштів, яку необхідно витребувати у ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, будучи обізнаними в тому, що потерпілий ОСОБА_7 ніяких коштів ОСОБА_6 не винен, діючи з метою незаконного збагачення, в період з 16 листопада 2018 року по березень 2019 року шляхом дзвінків по мобільному телефону та при особистих зустрічах обговорювали та планували між собою дії, спрямовані на вимагання грошових коштів у ОСОБА_7 В результаті чого

ОСОБА_8, діючи за попередньою домовленістю із ОСОБА_9, систематично телефонував ОСОБА_7, проводив із ним зустрічі, а саме 18.11.2018 приблизно о 10 год. 00 хв. біля ринку розташованого в районі РТІ м.Лисичанська Луганської області, 30.11.2018 приблизно об 11год. 00 хв. в районі ринка РТІ в м. Лисичанську Луганської області, вимагаючи передачі йому грошових коштів в розмірі 100000 гривень повною сумою або частинами, погрожуючи застосуванням фізичного насилля.

24.12.2018 о 13 год. 14 хв. ОСОБА_8 та ОСОБА_9, продовжуючи реалізовувати спільні злочинні наміри, прибули до будівлі торгівельного центру «ART-Центр», розташованого за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, кв. Східний, 1, де зустрілись із ОСОБА_7, і, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з погрозою насильства над ОСОБА_7 вимагали у нього передачі грошових коштів в розмірі 100000 гривень повною сумою або частками.

ОСОБА_7, усвідомлюючи реальність погроз та вважаючи, що залякування у вигляді погроз є реальними та може бути реалізоване, якщо він проігнорує вимогу вимагачів, побоюючись за своє життя та здоров'я, звернувся до правоохоронних органів.

29.12.2018 у період часу з 10 год. 47 хв. до 11 год. 10 хв., з метою викриття і документування факту вчинення злочину та осіб, які його вчиняють, потерпілому ОСОБА_7 вручені грошові кошти в сумі 10000 гривень, які були призначені для проведення контролю за вчиненням злочину.

29.12.2018 ОСОБА_8 наказав ОСОБА_7 прибути до приміщення «Суперлото», розташованого у будинку №3 на кв. Східному м. Лисичанська Луганської області, де передати гроші його знайомому ОСОБА_11 Після того, як ОСОБА_7 29.12.2018 приблизно о 13 год. 17 хв., діючи за вказівкою ОСОБА_8, передав гроші ОСОБА_11, у подальшому від ОСОБА_11 їх отримав ОСОБА_9

Крім того, 15.01.2019 в період часу з 09 год. 31 хв. до 09 год. 40 хв., з метою викриття і документування факту вчинення злочину та осіб, які його вчиняють, потерпілому ОСОБА_7 вручені грошові кошти у сумі 10000 гривень, які були призначені для проведення контролю за вчиненням злочину.

15.01.2019 приблизно о 19 год. 44 хв. ОСОБА_8 прибув в район будинку № 24 по вул. Жовтневій м. Лисичанська Луганської області, де зустрівся із ОСОБА_7 та отримав від нього гроші в розмірі 10000 гривень.

В результаті протиправних дій ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 незаконно заволоділи грошовими коштами на загальну суму 20000 гривень, завдавши ОСОБА_7 матеріальну шкоду на зазначену суму.

«03» квітня 2019 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

– протоколами допиту потерпілого ОСОБА_7 від 05.12.2018 та 05.01.2019 відповідно до яких останній пояснив, що з вересня по грудень 2017 року та у лютому 2018 року він за домовленістю із директором МПП «Меркурій» ОСОБА_6 він із своєю бригадою робітників проводив будівельно-ремонтні роботи по утепленню гімназії №25 у м.Попасна Луганської області. Офіційно ОСОБА_6 оформив трудові відносини тільки з 6 особами з його бригади, інші працювали по усній домовленості, гроші їм надавав готівкою. Оплата труда проводилась за фактично виконані роботи з розрахунку 130 гривень за 1 м2. У лютому 2018 року через те, що з боку ОСОБА_6 постійно були перебої з поставкою будівельних матеріалів, роботи фактично не проводилися, гроші їм не платилися, тому вони залишили даний об’єкт. У листопаді 2018 року до ОСОБА_7 звернулися раніше не відомі йому ОСОБА_8 та ОСОБА_12, які заявили, що він винен гроші ОСОБА_6 Зазначені особи та раніше невідомий йому ОСОБА_4 організували йому зустріч з ОСОБА_6, на якій ОСОБА_6 заявив, що ОСОБА_7 винен йому 100000 гривень, а гроші мусить віддати ОСОБА_8 Після цієї розмови ОСОБА_8 систематично телефонував потерпілому, вимагаючи гроші. Крім того, за ініціативи ОСОБА_8 останній неодноразово викликав потерпілого для особистих зустрічей, на яких крім ОСОБА_8 прибували раніше йому невідомі ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_13 Під час зустрічей зазначені особи під погрозою застосування фізичного насилля вимагали у нього 100000 гривень.

– протоколом пред’явлення особи для впізнання по фотознімкам від 05.01.2019, відповідно до якого ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_4 як особу, яка діючи спільно з іншими особами, вимагає у нього гроші.

– протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у відношенні ОСОБА_4 від 11.02.2019, відповідно до якого встановлено наявність у ОСОБА_4 спільного умислу з іншими особами на вимагання майна у ОСОБА_7, обговорення ОСОБА_4 розподілу грошей, отриманих в результаті кримінального правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, обґрунтовано підозрюється у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимаганні), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Згідно пунктів 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України «метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується».

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є підставою для застосування запобіжного заходу ОСОБА_9

Про наявність (існування) ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, а також той факт, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв’язків, у зв’язку із чим підозрюваний зможе в будь-який момент залишити територію міста Лисичанська та Луганської області й виїхати до іншої місцевості, в тому числі до тимчасово окупованої території Луганської області або території РФ, де зможе безперешкодно переховуватись від органів досудового розслідування.

Крім того, про наявність (існування) ризиків, передбачених п. 3 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що злочин ОСОБА_4 вчинено із корисливих мотивів, зухвало, що виражається в тому, що він разом з іншими фігурантами кримінального провадження протягом тривалого часу вимагає та погрожує фізичним насильством потерпілому. Крім того, інші фігуранти кримінального правопорушення - ОСОБА_9 та ОСОБА_8 безпосередньо погрожували ОСОБА_7 застосуванням до нього фізичного насильства у разі звертання останнім до правоохоронних органів, що підтверджується протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіоконтролю особи від 26.12.2018. Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_4, перебуваючи на свободі, зможе і далі продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, а також вчинити у відношенні ОСОБА_7 злочин проти життя та здоров’я особи та незаконно впливати на потерпілого і свідків кримінального правопорушення.

Таким чином, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, відсутність міцних соціальних зв’язків та інші зазначені вище обставини свідчать про те, що обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, не забезпечить його належної поведінки, у зв’язку з чим вбачається необхідним застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання вказаним вище ризикам.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Під час досудового розслідування згідно показань потерпілого ОСОБА_7 та матеріалів проведених негласних слідчих розшукових дій (протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 11.02.2019, протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіоконтролю особи від 26.12.2018) достовірно встановлено, що злочин, передбачений ч.2 ст.189 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, учинено із погрозою застосування насильства щодо потерпілого ОСОБА_7

Враховуючі зазначені обставини, на думку органу досудового розслідування, застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе гарантувати запобігання зазначеним ризикам. Тому, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, а також запобіганню спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування клопоче про обрання саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора який підтримав клопотання та просив суд обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри, ризиків передбачених ч.1. ст. 177 КПК України, та того, що підозрюваний схильний до вчинення кримінальних правопорушень та може здійснювати вплив на потерпілого та свідків і він не має стійких соціальних зв’язків.

Вислухавши підозрюваного ОСОБА_4 який, вчинення кримінального правопорушення заперечував, вказав, що він має сім’ю, малолітнього сина, переховуватись не збирається, за першою вимогою з’являється до слідчого, на даний час має травму ноги, яка загіпсована, тому втекти не зможе, тому просив не позбавляти його свободи, так як він хоче довести свою невинуватість, а знаходячись за гратами цього не зможе зробити.

Захисника, який просив врахувати обставини справи, а саме те, що ризики вказані прокурором взагалі не існують, його підзахисний має роботу, сім’ю, малолітнього сина, характеризується позитивно, на даний час має травму ноги, тому обмежений у пересуванні, переховуватись не збирається так як у нього міцні соціальні зв’язки. Особам, яким разом з ОСОБА_4 інкримінується вчинення вказаного кримінального правопорушення обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, тому і йому на думку сторони захисту можливо обрати менш суворий запобіжний захід, так як він процесуальну поведінку підозрюваного не порушував то у вигляді особистого зобов’язання, або домашнього арешту.

Дослідивши матеріали надані з клопотанням та кримінального провадження, слідчий суддя, встановив, що підозрюваний, заперечує обставини вчинення кримінального правопорушення. Доводи прокурора відносно наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України матеріалами провадження підтверджено, наявна обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, тому з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки обрання більш м’якого запобіжного заходу не буде достатньо обгрунтованим, у зв’язку із наявністю ризиків, які свідчать про те, що підозрюваний, може переховуватись від органів досудового розслідування, так як він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, працюючи водієм у органах прокуратури вирішив стати на шлях вчинення кримінальних правопрушеннь які вчинено із корисливих мотивів, зухвало, що виражається в тому, що він разом з іншими причетними особами, протягом тривалого часу вимагає та погрожує фізичним насильством потерпілому. Крім того, як вказує потерпілий у протоколі його допиту йому погрожували застосуванням до нього фізичного насильства. Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_4, перебуваючи на свободі, зможе і далі продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, а також може вчинити у відношенні потерпілого ОСОБА_7 протиправні дії та незаконно впливати на потерпілого і свідків кримінального правопорушення.

Щодо відсутності у підозрюваного ОСОБА_4 міцних соціальних зв’язків, то вказані доводи прокурора не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, так як підозрюваний має сім’ю, малолітнього сина, місце проживання та роботи, що відповідно має вплив на його процесуальну поведінку.

Крім того, приймаючи до уваги наявність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, які присутні у даному кримінальному провадженні і тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, передбачене ч. 2 ст. 189 КК України, що є злочином тяжким, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 років, а також приймаючи до уваги, що є підстави вважати, що останній може переховатися від органів досудового розслідування та суду.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв’язку з цим, з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду підозрюваного є необхідність застосування вказаного запобіжного заходу.

Слідчому судді, ні стороною обвинувачення, а ні стороною захисту, не надано документального підтвердження, медичного обґрунтування, неможливості тримання підозрюваного у Слідчому ізоляторі з захворюванням виявленим у нього, таким як травматичний розрив лівого ахілового сухожилку.

Враховуючи, що підозрюваний вчинив кримінальне правопорушення, яке є тяжким, воно пов’язане з погрозами застосування насильства, але не потягло за собою тяжких наслідків, його дії були вчасно припинені правоохоронними органами, слідчий суддя вважає за можливе визначити розмір застави підозрюваному не погодившись з думкою прокурора, щодо неможливості застосування до нього такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч.3. ст. 183 КПК України, слідчий суддя, зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, так як судом хоча і встановлені випадки передбачені ч.4. вказаної статті, але таке застосування є правом, а не обов’язком суду. В зв’язку з чим сума застави повинна бути достатньою для належного виконання покладених на нього обов’язків судом та має бути не меншою ніж сума неправомірної вигоди яку вимагали і складала 100 000, 00 гривень, а це в межах 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб встановлених у державі, що скаладає 105 655, 00 гривень.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 181, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 376 КПК України, ст. 29 Конституції України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з моменту винесення ухвали 19.04.2019 року до 17.06.2019 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_4, заставу в розмірі 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 105 655, 00 (сто п’ять тисяч шістсот п’ятдесят п’ять) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМ України, одержувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ – 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України м.Київ, МФО – 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду – 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув’язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_4 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення з під варти у зв’язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов’язки:1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування; 2) не відлучатися із міста свого проживання, встановленого слідчим, без дозволу слідчого, прокурора або суду. 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи, навчання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну. 5) утримуватись від спілкування з свідками встановленими слідчим.

Вказані обов’язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз’яснюється положення п.п.8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати сторонам кримінального провадження та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п’ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складений до 22.04.2019 року до 16.00 години у приміщенні Сєверодонецького міського суду, про що повідомлені всі учасники процесу.

Слідчий суддя В.І. Луганський