Ухвала суду № 81348627, 19.04.2019, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 19.04.2019

ЄУ № 420/1446/14-ц

Провадження №6/420/50/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.

за участю секретаря судового засідання Сіренко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання, заінтересована особа – ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ «Дельта Банк» звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з заявою про поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання, в якому просив суд визнати причини пропуску строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа Новопсковського районного суду Луганської області по справі №420/1446/14-ц поважними та поновити пропущений строк для пред'явлення вказаного виконавчого листа до виконання.

Заява мотивована тим, що в період, коли судом було ухвалено рішення №420/1446/14-ц, в банку було запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та розпочато процедуру ліквідації банку, яка триває і на даний час. Коли було ухвалене рішення суду в банку визначалася подальша стратегія діяльності та першочергові заходи, спрямовані на забезпечення виплати грошових коштів вкладникам банку. Крім того, після ухвалення рішення по Луганському регіону був відсутній представник банку, який би знаходився в межах даного регіону та здійснював відповідний контроль. Уповноваженою особою Фонду було здійснено перевірку заборгованості позичальника та встановлено, що заборгованість за кредитним договором не сплачена. Посилаючись на значну суму заборгованості, процедуру ліквідації банку, фінансову неспроможність банку на додаткові витрати, великі збитки банку, які призводять до неможливості повернення дебіторської заборгованості, представник банку вважає, що має право на поновлення строку пред’явлення виконавчого документу до виконання.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 09.04.2019 заяву призначено до судового розгляду з повідомленням учасників справи.

Учасники справи в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, розглянувши заяву, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 23.03.2015 Новопсковським районним судом Луганської було ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 420/1446/14-ц (провадження №2/420/233/15) за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №49.29/03218/06-ТК080100029 від 21.09.2006 у розмірі 3572,21 грн., та 243,60 грн. в рахунок понесених судових витрат. Заочне рішення суду набрало законної сили 09.06.2015.

06 лютого 2019 року Новопсковським районним судом Луганської області стягувачу було видано виконавчий лист за вказаним рішенням суду. Як вбачається з копії виконавчого листа, строк пред’явлення виконавчого листа до виконання до 09.06.2018, що складає три роки.

До цього часу банком заходи, спрямовані на виконання рішення суду, не вчинялися.

Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст. 89 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії, та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

В силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності дотримання принципу правової (юридичної) визначеності, які є невід’ємною, органічною складовою принципу верховенства права (зокрема, рішення у справах «Єлоєв проти України», «Новік проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata. При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

У широкому розумінні принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування.

Положення Закону України «Про виконавче провадження», що обмежують строк на пред’явлення виконавчих документів до примусового виконання, є законодавчим втіленням принципу правової визначеності та встановлюють строк, протягом якого боржник може очікувати примусового виконання рішення, ухваленого не на його користь.

Протягом цього строку позивач (стягувач), який бажає примусово виконати рішення суду, повинен вжити всіх залежних від нього заходів для отримання виконавчого документу та пред'явлення його до примусового виконання.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, представник ПАТ «Дельта Банк», як на поважні причини, посилається на початок процедури ліквідації банку, запровадження тимчасової адміністрації в період ухвалення судового рішення, що спричинило звільнення керівників та працівників, відсутність по Луганському регіону представника банку та належного контролю за виконанням рішення суду.

Даючи оцінку вказаним доводам представника банку, суд виходить з наступного.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2019 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» на підставі постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку та запроваджено тимчасову адміністрацію, з урахуванням рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015 № 71 строком на 6 місяців з 03 березня 2015 року до 02 вересня 2015 року включно.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03.08.2015 № 147 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» строк здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Дельта Банк» продовжено до 02 жовтня 2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015 № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 р. № 181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» та розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.02.2017 року № 619 продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» по 04.10.2019 включно.

Так, згідно ст. 36 Закону України від 23.02.2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» наслідком запровадження тимчасової адміністрації є припинення всіх повноважень органів управління банку та органів контролю і набуття їх повноважень Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої особи Фонду.

Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку (п.1ч. 2 ст. 37 Закону).

Крім цього, Фонд зобов'язаний в силу закону вживати заходи щодо забезпечення збереження активів банку, та з метою запобігання втрати майна та збитків банку, в тому числі вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку (ст. 38 Закону).

Більш того, відповідно до норм зазначеного Закону та правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 08.06.2016 у справі № 3- 399гс16, уповноважена особа Фонду з дня початку процедури введення тимчасової адміністрації/ліквідації банку набуває повноважень органів управління та контролю неплатоспроможного банку, тобто, крім повноважень, визначених законом, уповноважена особа фонду здійснює повноваження керівництва банку, а тому наділена правом видачі та підписання довіреностей від імені банку, як юридичної особи на представництво його (банку) інтересів.

З урахуванням зазначеного, віднесення кредиторів до категорії неплатоспроможних, введення в них тимчасової адміністрації та початок процедури ліквідації, звільнення співробітників банку не можуть бути підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання.

Не є поважною причиною в розумінні закону і отримання виконавчого листа лише після проведення внутрішньої перевірки, так як ця обставина свідчить про недоліки у внутрішній організації роботи банку, а не про об'єктивні, незалежні від сторони обставини, які перешкоджали своєчасному пред'явленню виконавчого документа до виконання і могли б бути підставою для поновлення строку.

Зазначені заявником причини суд вважає суб’єктивними та такими, що обумовлені відсутністю належної організації діяльності юридичної особи.

Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи та наявних у справі доказів вбачається, що заявником не доведено належними та допустимими доказами відповідно до положень ст. ст. 76-81 ЦПК України, що строк пред'явлення виконавчого документу до виконання було пропущено з поважних причин.

Пасивна позиція банку протягом більш ніж трьох років, а саме не вжиття жодних заходів щодо виконання рішення суду, вказують на те, що останній безпідставно відмовився від реалізації своїх прав.

Також, звертаючись до суду з даною заявою заявник не надав доказів того, що банк пред’являв виконавчий лист № 420/1446/14-ц до виконання та державний або приватний виконавець повернув його стягувачу у зв’язку із пропуском встановленого законом строку пред’явлення виконавчого документа до виконання.

За наведених обставин у суду відсутні підстави для задоволення заяви ПАТ «Дельта Банк» про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Керуючись ст. ст. 81, 247, 260, 433, 353, 354, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого листа до виконання, заінтересована особа – ОСОБА_1, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Луганського апеляційного суду, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Суддя: В.В. Пронька