Постанова № 8134672, 01.03.2010, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа №2а-53/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2010 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Францішка Ю.В. при секретареві - Вершина Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Гола Пристань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командира роти ДПС ДАІ смт. Антонівка УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2 про визнання незаконними дій відповідача та скасування постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 16.10.2009 року командиром роти ДПС ДАІ смт. Антонівка УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2 була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу. В постанові по суті виявленого порушення зазначено, що 14.10.2009 року будучи посадовою особою порушив нормативи по обладнанню а/д М-14 «Одеса-Мелітополь-Н.Азовськ» на 268 км. в місця виконання дорожніх робіт дорожніми знаками по ямковому ремонту, чим порушив п.п.3 ст.12 Закону України «Про дорожній рух» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.140КУпАП.

Позивач вважає, що винесена постанова та притягнення його до адміністративної відповідальності є безпідставною. В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_1 вказує, що відповідно до СОУ 45.2-00018112-006:2005 Розділ 7 «Облаштування місць проведення робіт» відповідальна особа перед початком виконанням дорожніх робіт обстежує автомобільну дорогу, визначається з місцем виконання робіт для необхідного будівництва та об’їзду ділянки роботи і вже після обстеження і визначення ділянки облаштовує місце виконання робіт відповідними засобами організації дорожнього руху згідно затвердженої схеми. Статтею 12 Закону України «Про дорожній рух», передбачено, що посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів зобов’язанні: позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці будівельні матеріали тощо. Отже в даній статті передбачено, що при виконанні робіт встановлюються відповідні дорожні знаки, а не при обстеженні і визначенні автомобільної дороги на якій збираються проводити ремонтні роботи.

Тому просить визнати дії відповідача протиправними, а постанову по справі від 16.10.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у вигляді штрафу - скасувати.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що в його роботі під час організації виконання дорожніх робіт дійсно були недоліки, але незначні і вчинені по необережності, вину свою визнає частково, однак з сумою штрафу накладеного стягнення не згідний, так як сума занадто велика за незначне правопорушення, оскільки всі вимоги законодавства України по безпеці дорожнього руху під час виконання робіт в значній мірі були виконані, будь яких значних перешкод іншим учасникам дорожнього руху не було. Також вважає, що під час розгляду справи посадовою особою ДАІ, в порушення вимог ст.280 КУпАП не були в повній мірі враховані обставини, що пом'якшують відповідальність, а саме: визнання вини, щире розкаяння винного, вчинення правопорушення з необережності, відсутність тяжких наслідків вчиненого правопорушення, тяжке матеріальне становище винної особи, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, а це вимагає додаткових витрат його сім'ї. Ці обставини він надав в усному поясненні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, але на це не було звернено увагу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Згідно ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним причину неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Судом було встановлено, що 16.10.2009 року командиром роти ДПС ДАІ смт. Антонівка УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2 була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.140 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.

Крім постанови по справі про адміністративне правопорушення, із зазначенням суті виявленого правопорушення, вина позивача підтверджується додатковим доказом правомірності винесення постанови про притягнення до адміністративно відповідальності ОСОБА_1, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, зміст якого свідчать про вчинення порушення з боку останнього і ці дані зазначені в суті виявленого правопорушення.

Позивач для обґрунтування та підтвердження своїх вимог, крім своїх показань, додаткових доказів щодо неправомірності винесення постанови суду не надав.

Таким чином, враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку про те, що відповідач діяв відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначено відповідно до норм цього Кодексу, в межах санкції ч.3 ст.140 КУпАП, у межах наданих йому повноважень і під час виконання службових обов'язків.

Однак, в порушення вимог ст.280 КУпАП посадовою особою ДАІ, яка розглядала справу, під час визначення стягнення не було враховано наявність обставин, що пом'якшують відповідальність, а саме: визнання вини, щире розкаяння винного, вчинення адміністративного правопорушення з необережності, відсутність тяжких наслідків вчиненого правопорушення, тяжке матеріальне становище винної особи, наявність на утриманні неповнолітніх дітей. Обставини, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 присутній склад правопорушення, передбачений ч.3 ст.140 КУпАП, але, враховуючи визнання вини, щире розкаяння винного, відсутність тяжких наслідків вчиненого правопорушення, вчинення адміністративного правопорушення з необережності, відсутність тяжких наслідків вчиненого правопорушення, тяжке матеріальне становище винної особи, наявність на утриманні неповнолітніх дітей, а також малозначності адміністративного правопорушення, суд вважає можливим звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.П, 69, 71, 86, 158-160, 163 КАС України, ст.22 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову серії ВТ №039337 командира роти ДПС ДАІ смт. Антонівка УМВС України в Херсонській області ОСОБА_2 від 16.10.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.140 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу - скасувати, звільнивши ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.3 ст.140 КУпАП та обмежитись усним зауваженням.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

Суддя Ю.В. Францішко

2а-702/09