Ухвала суду № 81346189, 23.04.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/3272/19

Провадження № 2/243/1379/19

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

23 квітня 2019 року м. Слов’янськ

Суддя Слов’янського міськрайонного суду Мінаєв І.М. розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», Слов?янського РЕМ про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2019 року до Слов?янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», Слов?янського РЕМ про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою суду від 02.04.2019 р. позовна заява була залишена без руху, у зв?язку з невідповідністю позовної заяви вимогам ЦПК України, а саме у позовній заяві не зазначено повне найменування відповідачів та їх ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв?язку, офіційні електронні адреси та адреси електронної пошти, позивачем не зазначено про наявність у нього або у іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додані до позовної заяви, не дотримано припису щодо зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв?язку із розглядом справи, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом і з тих самих підстав. До позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Зазначена ухвала була отримана позивачем особисто 10.04.2019 р., що підтверджується поштовим повідомленням.

22.04.2019 р. на виконання ухвали суду позивачем у встановлені строки надано суду позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якій викладено фактичні обставини, за яких позивач вважає порушеними її права як споживача. Однак, позивачем на виконання положень ст.175 ЦПК України та ухвали суду від 02.04.2019 р. не зазначено, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом і з тих самих підстав та не наведено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв?язку із розглядом справи (також не зазначено і про їх відсутність).

Цивільним процесуальним законом передбачено виключне право позивача визначати відповідачів за його позовом. Позивачем ОСОБА_1 відповідачами за позовом визначено публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (ідентифікаційний код юридичної особи – 00131268) та Слов?янський РЕМ (ідентифікаційний код юридичної особи – 00131268). Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.04.2019 р., за ідентифікаційним кодом 00131268 зареєстровано акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі», яке має відокремлений підрозділ – «Миронівська теплова електрична станція» АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» (ідентифікаційний код – 05470978). Відомостей про будь-які інші відокремлені підрозділи цієї юридичної особи у витягу не наведені. Таким чином, Слов?янський РЕМ не є юридичною особою, тобто не має цивільної процесуальної дієздатності і, відповідно, не може бути учасником цивільної справи.

Окрім того, 22.04.2019 р. до суду надійшла заява ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору на підставі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів». Розглядаючи таке клопотання позивача, суд виходить з наступного.

У статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов?язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим у частині 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов?язані з порушенням їх прав.

Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в статті 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України «Про захист прав споживачів».

Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (частина третя стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові ОСОБА_2 Верховного Суду № 761/24672/15-ц від 19.06.2018 р.

В той же час позивачем у первісній позовній заяві заявлено позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 63908,60 грн. та моральної шкоди у сумі 50000,00 грн. У позовній заяві від 22.04.2019 р. позивач просить відшкодувати їй матеріальну шкоду (п.1-2 позовної заяви), пеню (п.3 позовної заяви), моральну шкоду (п.5 позовної заяви), обґрунтовані витрати (п.4.1, 4.2, 4.3 позовної заяви) та стягнути суму морального збитку (п.1).

Пунктом 5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону. Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач ОСОБА_1 не звільнена від сплати судового збору у відповідності до положень ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Додатково слід зазначити, що згідно ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З ч.3 цієї статті вбачається, що з підстав, зазначених у ч.1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов?язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Згідно положень ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Клопотання позивача про відстрочення, розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати до суду не надходило. За таких обставин, позивачем всупереч ч.4 ст.177 ЦПК України не надано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Підсумовуючи вищенаведені обставини у їх сукупності, суд зазначає, що позивачем зазначені недоліки не усунуті, вимоги цивільного процесуального законодавства не виконані.

Як передбачено ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175, 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою у день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч.6 ст.185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Частиною 7 зазначеної статті передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестали існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 185, 353 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору на підставі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» - залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», Слов?янського РЕМ про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Слов’янський міськрайонний суд протягом п?ятнадцяти днів з дня її проголошення, а особою, без участі якої постановлена ухвала - протягом п?ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_3