Ухвала суду № 81344740, 22.04.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1314/18

Провадження № 1-кс/344/799/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бабій О.М., з участю секретаря Орнат Л.І., заявника ОСОБА_1, прокурорів Майковського Р.Р., Мариніва Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_2 від 28 грудня 2017 року про закриття кримінального провадження № 42013090000000004 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 січня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

31 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою, мотивуючи тим, що оскаржувана постанова прийнята слідчим передчасно та не відповідає вимогам закону. Слідчий в порушення ч. 4 ст. 368 КК України формально з’ясував природу правовідносин, не всебічно та не об’єктивно з’ясовано всі принципові обставини справи. Не допитано ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного нотаріуса ОСОБА_5, ОСОБА_6, колишнього керівника КС «Християнська злагода» ОСОБА_7

Справа перебувала в провадженні слідчої судді Пастернак І.А.

Після того, як слідчий суддя Пастернак І.А. заявила собі самовідвід та за доводила його, скаргу було передано слідчому судді Бабій О.М. 06.03.2019 року.

Під час розгляду вказаної скарги ОСОБА_1 двічі заявляв відвід слідчому судді Бабій О.М., та неодноразово подавав клопотання про відкладення розгляд скарги, у з’язку із чим скарга не могла бути розглянута слідчим суддею Бабій О.М. у строки визначені в ч. 2 ст. 306 КПК України.

Заявник в судовому засіданні вимоги скарги підтримав з мотивів наведених у ній, а також пояснив, що необхідно додатково допитати ОСОБА_4, ОСОБА_3, нотаріуса ОСОБА_5, ОСОБА_8 та працівників банку.

Суб’єкт оскарження - ОСОБА_2, в судовому засіданні проти вимог скарги заперечив, пояснив, що рішення про закриття кримінального провадження він прийняв після всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи, а тому у задоволенні скарги слід відмовити та залишити постанову від 28.12.2017 року в силі.

Прокурор у кримінальному провадженні проти задоволення скарги заперечив. Зазначив, що оскаржувана постанова була прийнята з дотриманням вимог КПК України.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 42013090000000004 в сукупності, вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Заявник вказує, що копію постанови він отримав засобами поштового зв’язку 20.01.2018 року, тому строк для оскарження вказаної постанови ним не пропущено. Доказів протилежного слідчому судді не надано.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

У ході судового розгляду встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 29.12.2012 року внесено відомості до ЄРДР за фактом одержання головою Івано-Франківського окружного адміністративного суду ОСОБА_9 хабара в розмірі 400 000 доларів США від керівника КС «Християнська етика» ОСОБА_7 за сприяння у вирішенні питання про не притягнення її до кримінальної відповідальності, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Досудове розслідування кримінальному провадженні здійснювалось прокуратурою Івано-Франківської області.

В ході досудового розслідування було допитано свідка ОСОБА_1, свідка ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, проведено очну ставку ОСОБА_3 та ОСОБА_8, допитано свідка приватного нотаріуса ОСОБА_5, свідка ОСОБА_10, додатково допитано свідка ОСОБА_1

Слідчим Майковським Р.Р. неодноразово на додаткові допити викликались свідки ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_7, але конверти із повістками повертались за закінченням терміну зберігання.

Також слідчим було отримано ряд ухвал слідчого судді про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, а саме: до документів у яких міститься інформація про укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та будинку в с. Яблуниця Яремчанської міської ради, однією із сторін в якому є ОСОБА_9, а також документів, які свідчать про походження коштів сплачених за придбання вказаних об’єктів.

Оцінку свідченням свідків слідчий дав у постанові про закриття кримінального провадження від 28.12.2017 року, із свідчень ОСОБА_3, ОСОБА_7 не здобуто даних щодо обставин отримання хабара ОСОБА_9

Крім того, як вбачається із вироку Галицького районного суду м. Львова від 14.06.2011 року про обвинувачення ОСОБА_7 та інших осіб, події щодо придбання ОСОБА_9 нерухомості в с. Яблуниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області мали місце 29.08.2008 року, а кримінальну справу № 49-2877 порушено у 2009 році, що виключає можливість отримання ОСОБА_9, як головою Івано-Франківського окружного адміністративного суду, хабара в замін вирішення питання про не притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності слідчими органами ОВС у Львівській області.

Постановою старшого слідчого СВ прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_2 від 28 грудня 2017 року кримінальне провадження, внесене 04.01.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013090000000004, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв’язку з відсутністю в діяннях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Постанова слідчого має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладена суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій прав та законних інтересів учасників процесу.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов’язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть ретельно вивчені, а висновки не будуть обґрунтовані (рішення у справі № 43577/98 та 43579/98, п. 131 Nachovaand others v. Bulgaria, рішення у справі ОСОБА_3 та інші проти України від 13.01.2013 року п. 42, рішення у справі Шевченко проти України від 04 квітня 2006 року п. 67). Органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з’ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи (див. рішення у справі «Асьонов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v.Bulgaria) від 8 жовтня 1998 року, п. 103 з подальшим посиланням, Reports of Judgments and Decisions 1998-VIII)».

Тобто, мотиви прийняття рішення це викладення слідчим у постанові обставин і їх оцінка переконливості, що робить суть прийнятого зрозумілим не тільки для учасників кримінального провадження, а навіть сторонньому спостерігачу, тому що мотиви прийняття рішень це сукупність міркувань і доводів, за якими слідчий приймає своє рішення та які він наводить на підтвердження правильності власних висновків, як самостійної процесуальної особи, які є внутрішніми процесами, причинами, що спонукають слідчого діяти певним чином і визначають спрямованість відповідної ним дії.

При цьому чинний КПК України не встановлює вичерпного переліку дій, які є обов’язковими до вчення слідчим при здійсненні досудового розслідування за повідомленням про кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження є вмотивованою, її зміст відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи. Стороною обвинувачення всебічно, повно і неупереджено проведено досудове розслідування у кримінальному провадженні, зокрема проведено необхідні і достатні слідчі дії, направлені на встановлення всіх обставин кримінального провадження.

Заявником не доведено, що проведення додаткових допитів та інших слідчих, процесуальних дій, зможе стати за основу для висновку про вчинення ОСОБА_9 злочину передбаченого ч. 4 ст. 368 КПК України.

При проведенні досудового розслідування були ретельно перевірені обставини даного провадження, при цьому слідчим були проведені перевірки можливих версій та встановлені обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, їм надано належну оцінку, досліджено та проаналізовано їх у сукупності, та відповідно до ст. 284 КПК України прийнято рішення про закриття кримінального провадження. Таким чином, на думку слідчого судді, підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 немає.

Відповідно до ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов’язання припинити дію; 3) зобов’язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 110, 303, 306, 307, 309 КПК України, –

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого СВ прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_2 від 28 грудня 2017 року про закриття кримінального провадження № 42013090000000004 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 січня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Бабій О.М.

Відповідно до частини 2 статті 376 КПК України повний текст ухвали оголошено 23 квітня 2019 року о 09 год. 20 хв.