Ухвала суду № 81344551, 23.04.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7057/19

Провадження № 1-кс/344/3802/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Майковського Р.Р., підозрюваного ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строків тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12018090000000752 від 17.09.2018 року, за ознаками злочинів, передбачених ст. 307 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням в обґрунтування якого посилався на те, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018090000000752 від 17.09.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 у невстановлений слідством час та обставинах діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи суспільну небезпеку, з метою подальшого збуту наркотичних засобів та психотропних речовин придбав п’ять таблеток з маркуванням «SUBUTEX», які містять наркотичний засіб обіг якого обмежено – бупренорфін та п’ять фольгових згортків із особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, які зберігав з метою подальшого незаконного збуту.

Зокрема, у телефонній розмові, що відбулася 02.10.2018 о 10:32год , ОСОБА_1 в процесі спілкування запропонував ОСОБА_3 купити особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, обіг якого заборонено, та наркотичний засіб – бупренорфін, обіг якого обмежено. Про купівлю особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, обіг якого заборонено, та наркотичного засобу – бупренорфіну, обіг якого обмежено, домовились, що зустріч відбудеться в парку Воїнів – визволителів, що на перехресті вул. Василіянок – Військових ветеранів у м. Івано-Франківську.

Так, 02.10.2018 о 12:37 год, перебуваючи в парку Воїнів – визволителів, що на перехресті вул. Василіянок – Військових ветеранів в м. Івано-Франківську ОСОБА_1, діючи умисно, попередньо отримав за збут наркотичного засобу – бупренорфін грошові кошти від ОСОБА_3 в сумі 2000 гривень, та в подальшому 02.10.2018 о 12:47 год., перебуваючи в парку Воїнів – визволителів, що на перехресті вул. Василіянок – Військових ветеранів в м. Івано-Франківську, ОСОБА_1 незаконно збув ОСОБА_3 5 (п’ять) таблеток з маркуванням «SUBUTEX» 8mg, які згідно висновку експерта № 2.1-0991/18 від 25.10.2018 містять наркотичний засіб – бупренорфін, обіг якого обмежено, в кількості 0,0361 грама.

В подальшому 02.10.2018 о 13:23 год. ОСОБА_1, перебуваючи в парку Воїнів – визволителів, що на перехресті вул. Василіянок – Військових ветеранів, в м. Івано-Франківську, діючи з єдиним злочинним умислом, отримав за збут особливо небезпечного наркотичного засобу – канабіс, грошові кошти від ОСОБА_3 в сумі 1000 гривень, за які в подальшому 02.10.2018 о 13:52 год., перебуваючи на Вічевому Майдані в м. Івано-Франківську, з корисливих спонукань, незаконно збув ОСОБА_3 подрібнену рослинну речовину зеленого кольору у 5 (п’яти) фольгових згортках, яка згідно висновку експерта № 2.1-0991/18 від 25.10.2018 є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом, обіг якого заборонено, кількість якого в перерахунку на суху речовину становить 3,5 грама.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_1, діючи повторно, умисно, з корисливих спонукань, з метою подальшого збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, будучи особою яка раніше вчинила злочин передбачений ст. 309 КК України, у невстановлений слідством час та обставинах придбав одну таблетку наркотичного засобу – метадон, та фольговий згорток із вмістом психотропної речовини - амфетамін, які зберігав з метою подальшого незаконного збуту.

В телефонній розмові, що відбулася 27.02.2019, ОСОБА_1 в процесі спілкування запропонував ОСОБА_3 купити наркотичний засіб - метадон та психотропну речовину - амфетамін. В подальшому 27.02.2019 о 12:51 год. про про купівлю наркотичного засобу – метадон, та психотропної речовини - амфетамін домовились, що зустріч відбудеться в парку Воїнів – визволителів, що на перехресті вул. Василіянок – Військових ветеранів, в м. Івано-Франківську.

Реалізовуючи злочинний умисел 27.02.2019 о 13 : 04 год. перебуваючи біля будинку №8 по вул. Північний Бульвар в м. Івано-Франківську ОСОБА_1, отримав за збут наркотичного засобу – метадон, та психотропної речовини – амфетамін, грошові кошти від ОСОБА_3 в сумі 1000 гривень. У подальшому, діючи з корисливих спонукань ОСОБА_1, повторно незаконно збув ОСОБА_3 частину таблетки, упаковану у блістер, яка згідно висновку експерта є наркотичним засобом - метадон, обіг якого обмежено, в кількості 0,0048 грама. У подальшому 27.02.2019 13:57 год. перебуваючи на Вічевому Майдані в м. Івано-Франківську та діючи з єдиним умислом, повторно, з корисливих спонукань, ОСОБА_1, незаконно збув ОСОБА_3 фольговий згорток із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, яка згідно висновку експерта №СЕ-19/109/19-141НЗ/19 від 20.03.2019 є психотропною речовиною – амфетамін, обіг якої обмежено в кількості 0,0887 грама.

Своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин, вчиненими повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється:

ОСОБА_1, 24.09.1983року народження, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично проживаючий в ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянин України, українець, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працюючий, обвинувачений за ст. 309 ч. 2 КК України у кримінальному провадженні №12017090010002311, обвинувальний акт 31.07.2017 відносно ОСОБА_1, скеровано до Івано-Франківського міського суду, - обвинувачений за ст. 185 ч.1, 185 ч. 2 КК України у кримінальному провадженні № 12018090010002149, обвинувальний акт 21.09.2018 скеровано до Івано-Франківського міського суду, раніше судимий 24.05.2016 за ч. 2 ст. 185 КК України Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік, та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з випробувальним терміном 1 рік.

27.02.2019 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

28.02.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

01.03.2019 року Івано-Франківським міським судом підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 27 квітня 2019 року. 18.04.2019 року продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 28.05.2019 року.

Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: висновками проведених судово-хімічних експертиз, протоколом обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_1, та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Приймаючи до уваги, що підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1, згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, за вчинення якого відповідно до ч. 2 ст. 307 КК України передбачено позбавлення волі на строк від шести до десяти років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює неминучість призначення покарання, пов’язаного з позбавленням волі, за вчинення ним тяжкого злочину, а також те, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності, а також обвинувачений за ст. 309 ч. 2; ст. 185 ч.1; 185 ч. 2 КК України.

- п.3 - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;

- п.4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- п.5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що вказує на його стійку злочинну спрямованість, ніде офіційно не працевлаштований, що свідчить про відсутність постійного джерела доходів.

Враховуючи вище наведене, а також те, що неможливо запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому виникла необхідність продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 ще на шістдесят днів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання заперечив, просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В той же час згідно з ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч. 2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.

Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

З матеріалів клопотання вбачається, що 27.02.2019 року ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

28.02.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

01.03.2019 року Івано-Франківським міським судом підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 27 квітня 2019 року.

18.04.2019 року продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 28.05.2019 року.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

В той же час 27.04.2019 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу.

Однак стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об’єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків, наявність постійного місця проживання.

В той же час обставини, які зазначені захисником підозрюваного, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, а запропонований запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде достатнім для запобігання встановленим в судовому засіданні ризикам.

Разом із тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задоволити, продовжити строк тримання ОСОБА_1 під вартою на 30 днів - до 23.05.2019 року з визначенням застави — 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки, внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5 громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, не працюючого, обвинуваченого за ст. 309 ч. 2 КК України у кримінальному провадженні №12017090010002311, обвинувальний акт 31.07.2017 відносно ОСОБА_1, скеровано до Івано-Франківського міського суду, - обвинуваченого за ст. 185 ч.1, 185 ч. 2 КК України у кримінальному провадженні № 12018090010002149, обвинувальний акт 21.09.2018 скеровано до Івано-Франківського міського суду, раніше судимого 24.05.2016 за ч. 2 ст. 185 КК України Тисменицьким районним судом Івано-Франківської області та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік, та на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з випробувальним терміном 1 рік, на тридцять днів - до 23 травня 2019 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного дійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити заставу — 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 48 025 (сорок вісім тисяч двадцять п”ять) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 на строк до 23 травня 2019 року включно обов’язки:

- прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в”їзд в Україну, та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.