Ухвала суду № 81344256, 22.04.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/329/19

1-кп/215/366/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі колегії суддів:

головуючого судді: Камбул М.О.

суддів: Коноваленко М.І.,

ОСОБА_1,

при секретарі Азаренко К.М.,

за участю учасників кримінального провадження

прокурора Денисенко О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_5 в залі судового засідання № 3 клопотання прокурора щодо продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, за ознаками умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.

Ухвалою суду від 08.04.2019 дане кримінальне провадження призначено до судового розгляду на 22.04.2019.

Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 23.10.2018 р. ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжено ухвалою суду від 05.12.2018 р. до 21.01.2019 р.

Вказаний строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 було продовжено, останній раз ухвалою суду від 05.03.2019 року на 60 днів - по 03.05.2019.

В судовому засіданні 22.04.2019 прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою на шістдесят діб. Вказує, що ризики, передбачені ст.177 КПК України не змінилися, обвинувачений може переховуватися від суду. Крім того, існують свідки події, які ще не допитані, тому існує ризик того, що обвинувачений може впливати на свідків. Також обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується характером вчиненого злочину, тому вважає, що запобігти встановленим ризикам, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою – не можливо.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 вважає клопотання прокурора формальним та не підтвердженим ніякими доказами, тому просить застосувати більш м’який запобіжний захід.

Обвинувачений заперечує проти продовження строку дії запобіжного заходу , вказує, що переховуватися не буде, тому просить обрати більш м’який запобіжний захід.

Потерпіла ОСОБА_6 клопотання прокурора підтримує, просить продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, між її родиною та обвинуваченим існують тривалі неприязнені стосунки, обвинувачений неодноразово бив її брата ОСОБА_4, неодноразо намагався вбити її та її родину, тому перебування ОСОБА_2 на свободі є суспільно небезпечним, вона його боїться.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.331 КПК України , під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує наявність ризиків, передбачених ч.1 п. 1, 3 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання, в разі визнання його винуватим; за даним кримінальним провадженням не допитані свідки, тому існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків, які не допитані судом.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Обставини, на які посилався суд при обранні обвинуваченому запобіжного заходу не змінилися, та продовжують існувати до часу розгляду справи судом, тому суд вважає що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя особи, а саме умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 7 років, що вказує на ризик переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання, в разі визнання його винуватим; за даним кримінальним провадженням не допитані свідки, тому існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків, які не допитані судом, тому суд вважає необхідним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою ще на 60 днів по 20.06.2019р. включно.

На думку суду, в даному випадку інтереси суспільства превалюють над правами обвинуваченого щодо його особистої свободи та недоторканості, гарантованих ст.29 Конституції України, а ухвала суду є законодавчо встановленим рішенням щодо тримання особи під вартою.

Керуючись ст.ст. 177,183,199, 331 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити, продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на 60 днів - по 20 червня 2019 р. включно.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: