Рішення № 81343597, 08.04.2019, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/87/19

Провадження № 2/177/408/19

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

08 квітня 2019 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Строгової Г. Г.

за участі: секретаря Маракуца І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в обґрунтування позовних вимог вказував на те, що 05.06.2012 між сторонами укладений договір про надання банківських послуг № б/н, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, в обмін на зобов’язання відповідача погашати кредит у строки та порядку, передбаченими Договором зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Вказаний договір складається із Анкети - Заяви, Умов і Правил надання банківських послуг, а також Правил користування платіжною карткою та фактично є договором приєднання до умов встановлених банком, згоду на укладення якого відповідач підтвердила своїм підписом у Заяві.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

В порушення умов зазначеного договору та ст.ст. 526, 530 ЦК України відповідач належним чином не виконала покладених на неї зобов’язань по погашенню кредиту, у зв’язку з чим, станом на 25.12.2018 року має заборгованість у розмірі 12915,65 грн., яку представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, а також витрати по оплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Представник позивача –АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з’явився, але надав клопотання в якому просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.34).

Відповідач в судове засідання не з’явилася, причини неявки суду не повідомила про час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку (а.с. 48,50). Заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, відзиву не подано.

Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.

Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити по справі заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

В зв’язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.06.2012 між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 5-6) та відповідачем ОСОБА_3, яка змінила прізвище на «Кандиба» (а.с. 42,47), укладено кредитний договір, який складається із Заяви, Умов і Правил надання банківських послуг (далі, - Умови) (а.с. 11, 13-27), згоду на укладення якого відповідач підтвердила своїм підписом у Заяві.

По суті вказаний договір є договором приєднання в розумінні ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, що може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил відповідач надав свою згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, його встановлення та зміну за рішенням чи ініціативою Банку (а.с.21).

Згідно умов кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», за користування кредитними коштами встановлюється базова відсоткова ставка – 2,5 % на місяць, з 01.09.2014 – 2.9 %, з 01.04.2015 – 3,6 % на місяць, яка нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році (а.с. 12). Також договором визначено розмір щомісячних платежів, які включають плату за використання кредитних коштів у звітному періоді 7 % від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості); з 01.04.2014 – 5 % від заборгованості, але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості, які підлягають сплаті до 25 числа місяця, наступного за звітним (а.с. 12).

Умовами договору передбачено пеню = 0,24 % від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) = 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або відсотками на суму від 100 грн., а також пеня = 0,24 % від суми заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або відсотками на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше (а.с. 12).

Погашення заборгованості за кредитом, сплата відсотків за користування ним, комісії здійснюються позичальником шляхом поповнення картки через внесення на неї коштів в готівковому чи безготівковому порядку та зарахування їх банком на картковий рахунок позичальника, а також шляхом договірного списання грошових коштів на підставі договору (п.2.1.1.12, п. 2.1.1.12.3 Умов та Правил надання банківських послуг) (а.с. 23 зворот).

Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил, позичальник зобов’язався погашати заборгованість за Кредитом, відсоткам за користування ним, по перевитратам платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умов передбачених договором (а.с. 22 зворот).

Відповідно до п. 2.1.1.3.3., 2.1.1.12.9 Договору відповідач доручив банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, в тому числі з метою повного чи часткового погашення боргових зобов’язань (а.с. 22,24).

Відповідно до п.1.1.7.11 Умов та Правил, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк (а.с.19).

Згідно п. 1.1.7.43 Умов та Правил, сторони визнали, що дія Договору припиняється у момент закриття останнього рахунку клієнта, відкритого в рамках цього договору, але за наявності у Клієнта до моменту закриття останнього рахунку непогашеної заборгованості перед Банком за договором, дія Договору припиняється після повного погашення заборгованості (а.с. 19 зворот).

Враховуючи відсутність будь-яких повідомлень від сторін щодо припинення дії кредитного договору від 05.06.2012, суд приходить до висновку, що він є діючим.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит, сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, при цьому одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Імперативним приписом ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов’язання.

Позивач свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором від 05.06.2012 виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі 4000,00 грн., що підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використанням кредитних коштів, відповідно до розрахунку заборгованості (а.с. 28-30).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав та обов'язків сторін, на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення отриманих кредитних коштів, якому відповідає право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) вимагати їх повернення.

Натомість позичальник свої зобов’язання не виконував належним чином, допускаючи їх періодичне прострочення, в результаті чого станом на 25.12.2018 утворилася заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 3153,86 грн., яку суд вважає обґрунтованою та доведеною обсягом наданих доказів, у тому числі наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с. 28-30), який відповідач не заперечила, оскільки до суду не з’явилася, доказів на підтвердження заперечень щодо позовних вимог не надала, та з яким суд погоджується, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 ЦПК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки умовами договору визначено право позивача на отримання пені у разі прострочення зобов’язань, то виходячи з доведеності факту порушення грошового зобов’язання, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за пенею в розмірі 8670,57 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 28-30).

Щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) суд, вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити, керуючись наступним.

Цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с. 12), передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення в розмірі 0,24 % від суми загальної заборгованості + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами від 100 грн., та пеня 0,24 % від суми загальної заборгованості + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або відсотками на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше.

У той самий час, згідно з пунктами 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 22 зворот) передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених Договором, більше ніж на 30 днів, в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісії.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, у постанові № 6-1374цс17 від 11.10.2017.

Аналізуючи перелічені вище докази в їх сукупності, встановивши обставини неналежного виконання відповідачем кредитно-договірних зобов’язань, часткову обґрунтованість розміру заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05.06.2012 станом на 25.12.2018, а саме по відсоткам за користування кредитом – 3153,86 грн., пенею – 8670,57 грн., суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 11824,43 грн. (з розрахунку 3153,86 грн. + 8670,57 грн.).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати пов’язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, тому згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (а.с.1) пропорційно розміру задоволених вимог 91,55 %, що становить відповідно 1758,68 грн. (11824,43 грн. – розмір задоволених вимог х 100% /12915,65 грн. загальний розмір вимог = 91,55 %; 1921,00 грн. – загальна сума судових витрат х 91,55 % / 100% = 1758,68 грн.)

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 651 ч.2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299, заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.06.2012, станом на 25.12.2018, в розмірі 11824,43 грн. (одинадцять тисяч вісімсот двадцять чотири грн. 43 коп.), яка складається з:

- заборгованості по відсоткам за користування кредитом – 3153,86 грн. (три тисячі сто п’ятдесят три грн. 86 коп.),

- заборгованості за пенею – 8670,57 грн. (вісім тисяч шістсот сімдесят грн. 57 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО 305299, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1758,68 грн. (одна тисяча сімсот п’ятдесят вісім грн. 68 коп.).

В задоволені іншої частини позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Суддя: