Вирок № 81343561, 23.04.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8155/18

Провадження № 1-кп/204/283/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2019 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді: Білик І.А.

за участю секретаря: Ярличенко І.В.,

за участю прокурора: Красун А.Ю.,

за участю потерпілої: ОСОБА_1,

за участю обвинуваченого: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження №12018040030002352 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Мар'ївка, Магдалинівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню освіту, пенсіонера, одруженого, не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 10 жовтня 2018 року, близько 08 годин 15 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «ГАЗ - 24», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, рухався в Чечелівському районі міста Дніпро по пр. Пушкіна з боку вул. Робочої в напрямку вул.Громова.

Під час руху ОСОБА_2, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого на пр. Пушкіна в районі електроопори № 121, що позначений дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра», не зупинився та не надав дорогу пішоходу ОСОБА_1, яка перетинала проїзну частину пр. Пушкіна по пішохідному переходу справа наліво, відносно його руху та скоїв на неї наїзд.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_1, спричиненні тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому малогомілкової кістки лівої гомілки у нижній третині зі зміщенням, закритого перелому заднього краю та медіальної лодижки лівої великогомілкової кістки зі зміщенням стопи до заду та назовні, синця в проекції лівої підколінної ямки з переходом на задню поверхню лівої гомілки у верхню третину, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 3442е від 29.10.2018 року за своїм характером відносяться до ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, що зумовило тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), на підставі п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом - автомобілем «ГАЗ - 24», реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно висновку судової авто-технічної експертизи №5/10.1/841 від 25 жовтня 2018 року порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, який свідчить: п.18.1. «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», невиконання якого знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, підтвердив та не оспорював обставини, зазначені в обвинувальному акті, пояснивши, що дійсно 10 жовтня 2018 року, близько 08 годин 15 хвилин, він, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_2, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого на пр. Пушкіна в районі електроопори № 121, що позначений дорожньою розміткою «Зебра», не зупинився та не надав дорогу пішоходу ОСОБА_1, яка перетинала проїзну частину пр. Пушкіна по пішохідному переходу справа наліво, відносно його руху та скоїв на неї наїзд. У вчиненому щиро кається.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала проти розгляду справи в порядку ст.349 КПК України. Зазначила, що обвинувачений відшкодував їй моральну шкоду у розмірі 6000,00 грн. Надала заяву про залишення поданого нею цивільного позову без розгляду.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачені та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2 (а.п.70-78), протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.10.2018 року, з фото таблицею та схемою до протоколу огляду місця ДТП (а.п.3-11), висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість від 10.10.2018 року відносно ОСОБА_2 (а.п.14); посвідчення водія на ім'я ОСОБА_2 (а.п.17), протокол огляду від 16.10.2018 року (а.п.28-29); висновок судово-медичної експертизи №3442е від 29.10.2018 року відносно ОСОБА_1 (а.п.43-46); висновок авто-технічної експертизи № 5/10.1/842 від 25.10.2018 року (а.п.52-54), довідку про витрати на проведення експертизи (а.п.51);постанови про визнання речовими доказами (а.п.24,31), та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання судом враховуються вимоги, передбачені ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.1 ст.286 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, при цьому є необережним. Обвинувачений не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, одружений, за місцем проживання характеризується позитивно.

Як пом'якшуючі покарання обставини, відповідно до ст.66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченого та добровільне відшкодування шкоди потерпілому.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у вигляді штрафу, що відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, цілям його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Одночасно, враховуючи характер вчиненого злочину, пов'язаного з правом керування транспортними засобами, особи обвинуваченого ОСОБА_2, який має посвідчення водія, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, суд визнає за неможливе збереження за ОСОБА_2 права керування транспортними засобами.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 по данному кримінальному провадженню не обирався, клопотань про його обрання не надходило.

Згідно ч.2 ст.124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення експертизи, згідно наданої довідки.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Потерпілою ОСОБА_1 під час підготовчого судового засідання було заявлено цивільний позов. Під час судового розгляду потерпілою надано клопотання про залишення цивільного позову без розгляду. Від учасників кримінального провадження заперечень щодо залишення без розгляду цивільного позову ОСОБА_1 не надійшло.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2, визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в розмірі трьох тисяч чотириста гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 - залишити без розгляду.

Речові докази: автомобіль «ГАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у власника ОСОБА_2- залишити власнику ОСОБА_2; компакт-диск «ANV» DVD-R- 4.7 GB video 120 min на якому міститься файл «Win RAR» ім'я ІНФОРМАЦІЯ_2 з відеозаписом моменту наїзду автомобілем на пішохода від 10.10.2018 року, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження № 12018040030002352 - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження №12018040030002352 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави фактичну вартість проведення експертизи № 5/10.1/946 від 25.10.2018 року, у розмірі 1144 грн. 00 коп., реквізити рахунку: одержувач платежу УК у Шевченківському районі м. Дніпра, номер рахунку - 31111115004004, МФО 899998, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - Казначейство України (ЕАП).

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя І.А. Білик