Ухвала суду № 81343481, 22.04.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/779/19

Провадження №1-кс/0203/179/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю прокурора Єлісєєва С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Роял-Гранд-ЛТД» про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 04 березня 2019 року у кримінальному провадженні №32019041650000008,

у с т а н о в и в:

15 квітня 2019 року заявник звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2019 року у кримінальному провадженні №32019041650000008. Клопотання обґрунтовано тим, що 04.03.2019 року слідчий суддя за клопотанням органу досудового розслідування наклав арешт на суму ліміту податку на додану вартість заявника, що становить 10 107 898,55 грн., у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у Державній фіскальній службі України. Між тим, вказаний арешт є безпідставним, оскільки був накладений не на річ, у розумінні процесуального закону, а на зобов'язання (а.с.а.с. 1 - 8).

Представниця заявника у судовому засіданні підтримала заявлене клопотання, а слідчі та прокурор - заперечували проти його задоволення.

Заслухавши пояснення представниці заявника, слідчих, прокурора, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про те, що клопотання необхідно задовольнити з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 174 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судом встановлено, що у провадженні СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №32019041650000008, у рамках якого 04.03.2019 року слідчим суддею було накладено арешт на суму ліміту податку на додану вартість ТОВ «Роял-Гранд-ЛТД», що становить 10 107 898,55 грн., у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у Державній фіскальній службі України (а.с. 9).

Згідно з частиною 2 статті 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Цей перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Разом з тим, за правилами, встановленими приведеною нормою, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності з вимогами КПК та судової процедури, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно зі статтями 94, 132, 173 КПК повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Між тим, посилаючись у клопотанні, що ТОВ «Роял-Гранд-ЛТД» було задіяне у протиправному фінансово-економічному механізмі і було створене з метою прикриття незаконної діяльності, яка направлена на здійснення незаконних фінансово-господарських операцій, прокурор повинен зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи такий вид обтяження, як арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає, аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що такі докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно вжити конкретний вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

За правилами, встановленими пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КПК визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Суд вважає цілком слушними доводи, викладені у клопотанні про те, що активи суми ліміту податку на додану вартість в системі електронного адміністрування не відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, згідно з якою речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що арешт у контексті клопотання органу досудового розслідування про арешт майна може бути накладено на гроші, які знаходяться на рахунках суб'єкта господарювання або його видаткові операції.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заявленого у справі клопотання.

Керуючись статтями 98, 131, 132, 170, 174, 369 - 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Скасувати арешт на суму ліміту податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Роял-Гранд-ЛТД» (ідентифікаційний код - 40931748), що становить 10 107 898,55 грн., у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у Державній фіскальній службі України (місто Київ, Львівська площа, 8), накладений ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 04 березня 2019 року (справа №203/779/19, провадження №1-кс/0203/107/2019) у кримінальному провадженні №32019041650000008.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя М.О. Католікян