Ухвала суду № 81343392, 19.04.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2684/19

Провадження № 1-кс/202/4436/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А.,

за участю секретаря Розсохи І.О.,

слідчого Решетіла О.С.,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019040000000287 від 26.03.2019 року,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло зазначене клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019040000000287 від 26.03.2019 року.

З клопотання убачається, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040000000287 від 26.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, за фактом заволодіння бюджетними коштами посадовими особами TOB «СТРОЙ-МОНТАЖ ІНЖИНІРИНГ» під час виконання комплексу робіт «Поточний ремонт приміщень адміністративної будівлі Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області».

Встановлено, що 04.12.2017 року між Лобойківською сільською радою Петриківського району Дніпропетровської області та TOB «СТРОЙ-МОНТАЖ ІНЖИНІРИНГ» укладено договір № 1/Б-17, відповідно до якого замовник доручає, а генпідрядник зобов’язується, використовуючи власне обладнання та матеріали, виконати повний комплекс робіт з поточного ремонту приміщень адміністративної будівлі Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, договір підписаний між Сільським головою Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області ОСОБА_3 та директором TOB «СТРОЙ-МОНТАЖ ІНЖИНІРИНГ» ОСОБА_4

Встановлено, що 08.02.2018 року між Лобойківською сільською радою Петриківського району Дніпропетровської області та TOB «СТРОЙ-МОНТАЖ ІНЖИНІРИНГ» укладено договір № 1/Б-18, відповідно до якого замовник доручає, а генпідрядник зобов’язується, використовуючи власне обладнання та матеріали, виконати повний комплекс робіт з поточного ремонту приміщень адміністративної будівлі Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, договір підписаний між сільським головою Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області ОСОБА_3 та директором TOB «СТРОЙ-МОНТАЖ ІНЖИНІРИНГ» ОСОБА_4

В ході виконання зазначеного договору невстановленими особами були виконані сумнівні ремонтні роботи приміщень адміністративної будівлі Лобойківської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області. В подальшому був допитаний керівник генпідрядної організації, який повідомив, що відношення до підприємства жодного не має та не приймав участі у тендері, де замовником виступила Лобойківська сільська рада Петриківського району Дніпропетровської області, та жодних договорів чи актів виконаних робіт не підписував.

Враховуючи той факт, що грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на рахунки №2605531380201, 2600031380201, 26001000003054, 2604431380201, що належать TOB «СТРОЙ-МОНТАЖ ІНЖИНІРИНГ», ЄДРПОУ 41374192, відкриті в АТ «ОСОБА_5 Дніпро», МФО 305749, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, мають ознаки речових доказів, оскільки набуті кримінально-протиправним шляхом та отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у органу досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді їх арешту.

24.04.2019 року грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках №2605531380201, 2600031380201, 26001000003054, 2604431380201, що належать TOB «СТРОЙ-МОНТАЖ ІНЖИНІРИНГ», ЄДРПОУ 41374192, відкриті в АТ «ОСОБА_5 Дніпро», МФО 305749, визнані речовими доказами по кримінальному провадженню №12019040000000287.

Застосування вищевказаного заходу забезпечення кримінального провадження обумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки власники безготівкових грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку TOB «СТРОЙ-МОНТАЖ ІНЖИНІРИНГ» (ЄДРПОУ 41374192), можуть в будь-який час здійснити зняття грошових коштів або їх відчуження іншим чином з метою їх приховування. Даний факт унеможливлює в подальшому накладення арешту на дане майно, тим самим забезпечити збереження речових доказів та відшкодування спричинених державі матеріальних збитків.

Тому слідчий просив накласти арешт на грошовими коштами, які знаходяться та можуть надійти на рахунки № 2605531380201, 2600031380201, 26001000003054, 2604431380201, що відкриті в АТ «ОСОБА_5 Дніпро», МФО 305749, та належить TOB «СТРОЙ-МОНТАЖ ІНЖИНІРИНГ» (ЄДРПОУ 41374192), та зобов’язати посадових осіб АТ «ОСОБА_5 Дніпро», МФО 305749, зупинити видаткові операції по рахункам № 2605531380201, 2600031380201, 26001000003054, 2604431380201, що належать TOB «СТРОЙ-МОНТАЖ ІНЖИНІРИНГ» (ЄДРПОУ 41374192), за винятком видаткових операцій, пов’язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов’язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди, а так само по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та видатків, пов’язаних з виплатою заробітної плати та надати слідчому СУ ГУНП в Дніпропетровській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1, або майору поліції старшому слідчому в ОВС СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 письмове повідомлення про припинення видаткових операцій по рахункам та відомості щодо суми арештованих грошових коштів.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Дослідивши клопотання із доданими до нього матеріалами, матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин, виходячи з наступного.

Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040000000287 від 26.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Цей перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5 та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, у разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, що отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже, суб’єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

З тексту клопотання вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та численних посилань на положення КПК України без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

Крім того, слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 171 КПК України, зазначив мету відповідно до положень ст. 170 КПК України, з якою пов’язує необхідність збереження речового доказу, однак матеріали клопотання не містять постанови про визнання вказаного майна, на котре слідчий просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні.

З огляду на зазначене, приходжу до висновку про необхідність повернення клопотання прокуророві для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 170-172, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019040000000287 від 26.03.2019 року повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Бєльченко Л.А.