Рішення № 81340198, 04.03.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/776/16-ц

н/п 2/766/3709/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Прохоренко В.В.,

секретар Литвиненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про виселення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище посилаючись на ту обставину, що 13.09.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № HECFGР00002010, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 60 950 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,60 % річних, з кінцевим терміном повернення 13.09.2037 року. 14.09.2007 року з метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору № HECFGР00002010 від 13.09.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки. Предметом іпотеки є житловий будинок літ. «А», житловою площею 40,2кв.м, загальною площею 64,1 кв.м, з літньою кухнею-котельнею літ. «Б», гаражем літ. «В», сараєм літ. «Г», банею літ. «Д», сараєм літ. «Е», мостінням 1, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 600,00кв.м, що належить їй на праві власності. ОСОБА_1 умови кредитного договору виконувались не належним чином у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про звернення стгення на предмет іпотеки.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 19.12.2011 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок літ. «А», житловою площею 40,2кв.м, загальною площею 64,1 кв.м, з літньою кухнею-котельнею літ. «Б», гаражем літ. «В», сараєм літ. «Г», банею літ. «Д», сараєм літ. «Е», мостінням 1, який розташований за адресою: м.Херсон, АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 600,00кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HECFGР00002010 від 13.09.2007р. в сумі 77895,30 доларів США, що за курсом 7,98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.12.2011р. складає 621604,49грн., станом на 16.12.2011р., з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отримання витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Відповідач добровільно відмовляється звільнити вказаний будинок. Враховуючи викладене, ст.. 40 Закону України «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України просив суд виселити ОСОБА_3 Олену Анатоліївну та інших осбі, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , стягнути з відповідача судові витрати.

Під час розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги, просив суд виселити Рєзяпкіну ОСОБА_4 , ОСОБА_2 з житлового будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 б, стягнути з відповідачів судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав з урахуванням уточнень, просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, 13.09.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № HECFGР00002010, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі 60 950 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,60 % річних, з кінцевим терміном повернення 13.09.2037 року.

Вказані кошти надавались відповідачу для купівлі житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 Новий, 2б (п.1.1 кредитного договору від 13.09.2007 року).

14.09.2007 року з метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору № HECFGР00002010 від 13.09.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки. Предметом іпотеки є житловий будинок літ. «А», житловою площею 40,2кв.м, загальною площею 64,1 кв.м, з літньою кухнею-котельнею літ. «Б», гаражем літ. «В», сараєм літ. «Г», банею літ. «Д», сараєм літ. «Е», мостінням 1, який розташований за адресою: м.Херсон, АДРЕСА_1 б, на земельній ділянці площею 600,00кв.м, придбаний за рахунко коштів, отриманих в кредит.

ОСОБА_1 умови кредитного договору виконувались не належним чином у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 19.12.2011 року, яке рішенням апеляційного суду Херсонської області від 20.03.2012 року залишено без змін в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок літ. «А», житловою площею 40,2кв.м, загальною площею 64,1 кв.м, з літньою кухнею-котельнею літ. «Б», гаражем літ. «В», сараєм літ. «Г», банею літ. «Д», сараєм літ. «Е», мостінням 1, який розташований за адресою: м.Херсон, с АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 600,00кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HECFGР00002010 від 13.09.2007р. в сумі 77895,30 доларів США, що за курсом 7,98 відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.12.2011р. складає 621604,49грн., станом на 16.12.2011р., з укладанням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отримання витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Відповідач добровільно відмовляється звільнити вказаний будинок.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Антонівської селищної ради м.Херсон Херсонської області №02-10/358 в житловому будинку АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.52).

Згідно з ч.1 ст. 40 ЗУ « Про іпотеку», звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Частиною 2 ст. 40 ЗУ « Про іпотеку» визначено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя добровільно звільнити приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.

Відповідно до ч.2 ст. 109 ЖК УРСР, громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Відповідно до ст. 114 ЖК УРСР, з наданням іншого жилого приміщення може бути виселено: - робітників і службовців (разом з проживаючими з ними особами), що припинили трудові відносини з підприємствами, установами, організаціями найважливіших галузей народного господарства, які надали жиле приміщення, у зв`язку із звільненням за власним бажанням без поважних причин, або за порушення трудової дисципліни, або за вчинення злочину; Громадян, які одержали жилі приміщення в будинках колгоспів, якщо вони виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням; Громадян, позбавлених батьківських прав, якщо вони проживають спільно з дітьми, відносно яких позбавлені батьківських прав. Надаване громадянам у зв`язку з виселенням інше жиле приміщення повинно знаходитись у межах даного населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

Отже, нормами ст. 114 ЖК УРСР передбачений виключний перелік осіб, яким надається інше житлове приміщення, до якого відповідачі не відносяться .

Згідно з ч.3. 109 ЖК УРСР, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

З метою позасудового врегулювання питання, щодо виселення мешканців з спірного будинку, позивачем на адресу відповідачів була направлена письмова претензія про звільнення житлового приміщення ( а.с. 17-18). Однак, до цього часу вимога позивача щодо виселення відповідачів з спірного будинку до теперішнього часу не виконана.

Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.

Враховуючи, що спірний житловий будинок був куплений за кредитні кошти, надані для його придбання, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Також на підставі ст.141 ЦПК України з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати в розмірі по 344,50 грн. з кожного.

На підставі викладеного, ст. ст.16, 321, 526, 611, 615, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 109, 114 ЖК УРСР, Законом України «Про іпотеку», керуючись ст. ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з житлового будинку АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», (ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) судовий збір в розмірі 689,00 грн., тобто по 344,50 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Прохоренко