Рішення № 81332614, 22.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2019 року № 826/17082/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ МАГНАТ»

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ МАГНАТ» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 21.09.2018р. № 0048831409.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2018р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позов обґрунтовано тим, що позивач має статус фінансової установи та здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти на підставі генеральної ліцензії Національного банку України № 168 від 20.11.2015р. та не може нести відповідальність за правопорушення, які визначені п. 7 ст. 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки не належить до уповноважених банків та їх агентів.

Відповідач у відзиві проти позову заперечив, зазначивши, що акт перевірки та винесене на підставі нього податкове повідомлення рішення прийняте у повній відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до Генеральної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій № 168 від 20.11.2015, остання надана Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Магнат» на право здійснення операцій, зазначених у пункті 3 (діяльність з обміну валют) частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якщо вони є валютними операціями.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві було проведено фактичну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Магнат». Висновки вищезазначеної перевірки було оформлено актом перевірки № 0425/21/22/РРО/39307260 від 12.09.2018р. (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення ТОВ «Фінансова компанія Магнат» пункту 7 статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 p. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР).

Зокрема, встановлено невідповідність готівкових коштів на місці проведення операції з купівлі-продажу іноземної валюти даним РРО - перевищення суми наявності українських гривень над даними звітної довідки про касові обороти за день на загальну суму 520,00 грн.

На підставі Акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.09.2018р. № 0048831409, яким до позивача застосовані штрафні санкції на суму 2 600,00 грн.

Не погоджуючись із висновками перевірки та винесеним за її результатом податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Магнат» звернулось до суду за захистом своїх прав.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. 7 ст. 4 Закону № 265/95-ВР уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту.

Вказана стаття визначає обов'язки уповноважених банків, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єктів господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками.

Згідно п.4 статті 18 цього Закону, у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, до уповноважених банків та суб'єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено незбіг, - у разі перевищення суми готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення операцій над сумою коштів, яка зазначена у фіскальному звіті.

Як вбачається з приписів ст. 18 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яка стала підставою притягнення позивача до відповідальності, вказані фінансові санкції застосовуються виключно до уповноважених банків або їх агентів, тоді як позивач є фінансовою установою.

Як вбачається, позивач є небанківською фінансовою установою і здійснює свою діяльність відповідно до Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 20.11.2015р. №168, виданої Національним Банком України.

Ураховуючи ту обставину, що позивач не є уповноваженим банком, що здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти, або суб'єктом господарювання, який здійснює ці операції на підставі агентської угоди з уповноваженим банком, а діє на підставі генеральної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій, суд наголошує, що у відповідача були відсутні підстави для притягнення позивача до відповідальності та застосування до нього відповідної штрафної санкції передбаченої нормами ст. 18 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.06.2018 у справі № 826/15581/16 (провадження № К/9901/41394/18).

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме перевищення суми наявності українських гривень над даними звітної довідки про касові обороти за день, натомість податковим органом не надано доказів щодо правомірності оскаржуваного рішення, з огляду на що, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки у даному випадку згідно вищенаведеного суд дійшов висновку про протиправність висновків акту перевірки та прийнятого податкового повідомлення-рішення, застосування штрафних санкцій є протиправним незалежно від їх розміру.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 21.09.2018р. № 0048831409.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Магнат» (01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, буд. 36-В; код ЄДРПОУ 39307260) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 1 762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій