Ухвала суду № 81332453, 22.04.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про самовідвід судді

22 квітня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/404/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області у перерахунку йому довічного грошового утримання судді у відставці у період з 04.12.2018 року по 01.01.2019 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести йому перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 року по 01.01.2019 року.

18.04.2019 року згідно розпорядження керівника апарату Чернівецького окружного адміністративного суду №33 від 18.04.2019р. щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи у зв'язку із заявленим 18.04.2019р. самовідводом судді Чернівецького окружного адміністративного суду Левицьким В.К. адміністративну справу №824/404/19-а передано на розгляд головуючому судді Лелюку О.П.

22.04.2019 року суддею Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюком О.П. подана заява про самовідвід. Заява обґрунтована тим, що в певний період часу Лелюк О.П. та позивач у справі ОСОБА_1 працювали разом в Чернівецькому окружному адміністративному суді.

Розглянувши заяву про самовідвід судді, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не уявляється за можливе винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з'їзду суддів України від 22.02.2013 р., неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.

Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є інститут відводу (самовідводу) судді, закріплений в Кодексі адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликаютьь сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно частини першої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Судом встановлено, що позивач та головуючий у справі суддя Лелюк О.П. в період з 09.09.2013 року по 23.09.2016 року разом працювали в Чернівецькому окружному адміністративному суді на посадах суддів.

Враховуючи викладене, з метою уникнення обставин, які б могли викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді та для забезпечення умов, за яких у учасників справи не виникало б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, суд прийшов до висновку, що розгляд цієї справи суддею Лелюком О.П. не відповідатиме критерію законності складу суду.

Відтак, суд вважає, що заявлений самовідвід головуючого судді Лелюка О.П. у даній справі є обгрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладене, справа підлягає передачі до канцелярії суду для визначення судді, що братиме участь у подальшому розгляді справи.

На підставі наведеного та керуючись статтями 36, 39-41, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву судді Лелюка Олександра Петровича про самовідвід задовольнити.

2. Адміністративну справу №824/404/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії передати до канцелярії суду для визначення головуючого судді у справі в порядку встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк