Рішення № 81332452, 22.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Вн. №27/365

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 квітня 2019 року № 826/11055/18

За позовом ОСОБА_1

До Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

Про зобов'язання вчинити дії

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за вислугу років як працівнику льотного складу з моменту звернення - 09.11.2017 року.

Ухвалою суду від 26.07.2018 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку письмового провадження згідно ст. 263 КАС України.

12.10.2018 року відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин Узбекистану, посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_1, 09.11.2017 року звернулася до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 р. № 418.

Листом від 18.04.2018 року Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ОСОБА_1 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з ненаданням уточнюючих довідок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 р. № 418, а саме - довідок, які видаються підприємствами, установами й організаціями цивільної авіації та підтверджують, що даний працівник безпосередньо управляв польотами повітряних суден та мав відповідне посвідчення.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає протиправною відмову відповідача в призначенні пенсії за вислугу років як працівнику льотного складу з наступних підстав.

Позивач зазначає, що станом на дату подання до органу Пенсійного фонду заяви від 09.11.2017 року йому виповнилося ІНФОРМАЦІЯ_2, та наявний загальний трудовий стаж згідно трудової книжки та Льотної книжки становив 31 рік 5 місяців та 5 днів, 1 місяць та 28 днів, що є достатнім для призначення пенсії згідно ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (правонаступник Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві) - проти задоволення позовних вимог заперечив з наступних підстав.

Відповідач зазначив, що для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" позивачу необхідно було надати довідки, що видаються підприємствами, установами й організаціями цивільної авіації, за підписом відповідної посадової особи, скріпленим печаткою (у разі наявності), які підтверджують, що даний працівник безпосередньо управляв польотами повітряних суден та мав відповідне посвідчення.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Іноземці та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію нарівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 є громадянин Узбекистану, посвідку на постійне проживання на території України, серія НОМЕР_1, отримав 10.02.2011 р.

Таким чином, за загальним правилом позивач як особа, яка не є громадянином України, не має права на пенсійне забезпечення на території України, тоді як може мати право на пенсію нарівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами.

Згідно зі ст. 1, 6 Угоди про гарантії прав - громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. (чинна станом на час розгляду справи), пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством країни, на території якої вони проживають.

Призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди відбувається за місцем їх проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі, пенсій на пільгових умовах, та за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території бувшого СРСР за час до набрання чинності цією Угодою.

Нарахування пенсій відбувається з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У випадку, якщо в державах-учасницях Угоди запроваджено національну валюту, розмір заробітку визначається з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Таким чином, позивач як громадянин держави-учасниці Угоди (якою є Узбекистан згідно з Угодою про створення Співдружності Незалежних Держав від 08.12.1991 р. (Угоду із застереженнями ратифіковано Постановою ВР №1958-XII від 10.12.91 р., ратифіковано Республікою Узбекистан 04.01.1992 р.) має право на пенсійне забезпечення на території України згідно законодавства України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ІV пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно зі ст. 2 Закону №1788-XII за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Із змісту пункту "а" статті 54 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті: працівники льотного і льотно-випробного складу після досягнення 50 років і за наявності вислуги років на цих посадах станом на 1 квітня 2015 не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Зазначені працівники, звільнені від льотної служби за станом здоров'я (через хворобу), при наявності вислуги років у чоловіків не менше 20 років мають право на пенсію пропорційно відпрацьованому часу.

Перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом міністрів України прийнято постанову № 418 від 21.07.1992 р. "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу", якою затверджено: Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсії працівникам льотного складу; Перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років; Порядок призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробувального складу цивільної авіації. Дані Порядки застосовуються при призначенні пенсії за вислугу років.

Згідно до Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років:

Члени екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів.

Льотно-інструкторський склад.

Командно-льотний склад: керівники (їх заступники), інспектори й інші спеціалісти з льотної служби (льотної роботи) міністерств, відомств, управлінь, об'єднань, підприємств, установ, організацій та їх структурних підрозділів, які мають діюче льотне свідоцтво і беруть участь в польотах у складі екіпажу повітряного судна або іншого літального апарата.

Парашутисти всіх найменувань, рятувальники, а також десантники-пожежники всіх найменувань, інструктори авіапожежної служби, керівники парашутних (парашутно-рятувальних, пошуково-рятувальних) підрозділів, працівники позаштатних і штатних парашутно-десантних груп, які здійснюють стрибки з парашутом або спуски (підйоми) на спеціальних спуско-піднімальних пристроях з вертольотів, що перебувають на висоті не менше 10 метрів.

Згідно пункту 3 вказаного Порядку право на пенсію за вислугу років мають:

а) льотний склад, який безпосередньо виконує дослідні польоти на штатних робочих місцях літальних апаратів і парашутно-десантної техніки;

льотчики (пілоти)-випробувачі, штурмани-випробувачі, бортінженери-випробувачі, бортмеханіки-випробувачі, бортелектрики-випробувачі, бортрадисти-випробувачі, бортоператори-випробувачі, парашутисти-випробувачі, провідні інженери з льотних випробувань або експериментальних робіт;

б) інженерно-технічний склад, який здійснює випробні (дослідні) польоти, а також польоти по здачі, прийманню літальних апаратів, їх систем, агрегатів, приладів та обладнання, парашутно-десантної техніки (при наявності діючого посвідчення про допуск до проведення льотних випробувань):

інженери, техніки, механіки, оператори та експериментатори всіх найменувань;

в) працівники, які інспектують льотний склад у випробних польотах, а також особи, які здійснюють керівництво льотно-випробними службами і беруть участь в дослідних польотах як члени екіпажу літального апарата (при наявності діючого посвідчення про допуск до проведення льотних випробувань).

Відповідно до Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам, які управляють повітряним рухом і мають відповідне посвідчення, правом на пенсію за вислугу років користуються працівники, які управляють повітряним рухом і мають відповідно посвідчення (диспетчери, старші диспетчери, диспетчери-інструктори, керівники польотів).

До вислуги років працівникам, які управляють повітряним рухом, зараховується робота на посадах, передбачених переліками №1 і №2, що додаються, на посадах льотного (льотно-випробного) складу, що дає право на пенсію за вислугу років (з урахуванням встановленої норми нальоту годин), а також служба в Збройних Силах колишнього Союзу РСР і України на льотних посадах.

До стажу роботи щодо безпосереднього управління польотами повітряних суден зараховується тільки робота на посадах, передбачених переліком № 1.

Пенсії за вислугу років працівникам, які управляють повітряним рухом, призначаються на підставі довідок (додаток №3), що видаються підприємствами, установами й організаціями цивільної авіації за підписом відповідної посадової особи, скріпленим печаткою (у разі наявності), які підтверджують, що даний працівник безпосередньо управляв польотами повітряних суден і мав у цей час відповідне посвідчення.

На момент звернення позивача із заявою до Пенсійного фонду про призначення пенсії за вислугу років як працівнику льотного складу ОСОБА_1 досяг віку ІНФОРМАЦІЯ_2, трудовий стаж становить 31 рік 5 місяців 5 днів.

Також, з матеріалів справи, а саме наданої трудової книжки вбачається, що позивач працював на посаді другого пілота, пілота-інструктора, старшого пілота-інструктора, тобто був працівником на льотних посадах.

Проте, згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" від 21.07.1992 №418, необхідною умовою для призначення пенсії за вислугу років працівникам, які управляють повітряним рухом є саме наявність довідок (додаток N 3), що видаються підприємствами, установами й організаціями цивільної авіації за підписом відповідної посадової особи, скріпленим печаткою (у разі наявності), які підтверджують, що даний працівник безпосередньо управляв польотами повітряних суден і мав у цей час відповідне посвідчення.

Оскільки позивач набув відповідний льотний стаж у підприємствах, установах й організаціях цивільної авіації за межами України, він має надати відповідну інформацію, отриману від вказаних підприємств, установ і організацій, оформлену з врахуванням вимог документів походженням з іноземних держав.

Згідно зі ст. 11 Угоди про гарантії прав - громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в належному порядку на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав та держав, які входили до складу СРСР до 01 грудня 1991 р., приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.

Таким чином, оскільки льотний стаж набутий позивачем не на території України, він не міг надати довідку за формою додатку №3 згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 р. № 418, оскільки видача такої довідки передбачена саме для осіб, які набули льотний стаж саме на території України.

У матеріалах справи відсутня заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи, проте, згідно з долученими до позовної заяви додатками позивачем було надано при зверненні до відповідача, крім трудової книжки, копію Льотної книжки №2 Міністерства транспорту РФ та додатку №5 "Наліт по місяцях, роках та типах ВС".

З врахуванням викладеного відповідач має розглянути вказані документи та надати їм оцінку з огляду на вимоги Угоди про гарантії прав - громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р., тоді як відмова у призначенні пенсії саме з посиланням на ненадання довідки згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.1992 р. № 418.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням вищевикладеного у суду наявні підстави для висновку про порушення відповідачем принципу обґрунтованості в даному випадку, що призвело до прийняття протиправного рішення про відмову розглядати заяву позивача по суті.

За таких обставин суд вважає належним способом захисту права позивача зобов'язання відповідача розглянути подану позивачем заяву в доданими документами по суті з огляду на вимоги Угоди про гарантії прав - громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р., з врахуванням висновків суду, тоді як суд не вважає за можливе зобов'язувати відповідача прийняти рішення конкретного змісту за умови відсутності розгляду поданих документів по суті.

На підставі вищевикладеного, ст.241-246, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.11.2017 р. про призначення пенсії за вислугу років згідно листа від 18.04.2018 року.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 09.11.2017 р. по суті та надати їй оцінку з огляду на вимоги Угоди про гарантії прав - громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. та висновків суду.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 22.04.19 р.