Ухвала суду № 81332225, 22.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративни 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

22 квітня 2019 р. Справа № 2040/5579/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бідонько А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, із позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не поновлення виплати пенсії за вислугу років, як військовослужбовцю, ОСОБА_1;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати розмір та поновити виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років як військовослужбовцю, непрацюючому пенсіонеру, дитині війни, починаючи з 07.10.2009р., з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх індексацій, підвищень, надбавок та доплат передбачених пенсійним законодавством України на визначений пенсіонером банківський рахунок.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача з питань строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнати протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не поновлення виплати пенсії за вислугу років, як військовослужбовцю, ОСОБА_1 з 07.10.2009 року до 11.01.2018 року, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати розмір та поновити виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років як військовослужбовцю, непрацюючому пенсіонеру, дитині війни, починаючи з 07.10.2009 року до 11.01.2018 року, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх індексацій, підвищень, надбавок та доплат передбачених пенсійним законодавством України на визначений пенсіонером банківський рахунок - повернуто позивачу.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.07.2018 року скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Таким чином, суд розглядає даний адміністративний позов тільки в частині позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не поновлення виплати пенсії за вислугу років, як військовослужбовцю, ОСОБА_1 з 07.10.2009 року до 11.01.2018 року, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати розмір та поновити виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років як військовослужбовцю, непрацюючому пенсіонеру, дитині війни, починаючи з 07.10.2009 року до 11.01.2018 року, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх індексацій, підвищень, надбавок та доплат передбачених пенсійним законодавством України на визначений пенсіонером банківський рахунок.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за вислугу років як військовослужбовцю, непрацюючому пенсіонеру, дитині війни, починаючи з 07.10.2009 року, однак позивач звернувся до суду із позовом 12.07.2018 року, тобто із пропущенням строку звернення до суду, встановленого ст. 122 КАС України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 51 цього Закону у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного суду України від 07.10.2009 року № 25-рп/2009 пункт 2 частини першої статті 49, друге речення статті 51 Закону №1058-ІVщодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІVвтратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Як зазначено в Рішенні №25-рп/2009, оспорюваними нормами Закону №1058-ІV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

З дня набрання чинності Рішенням № 25-рп/2009, тобто з 07.10.2009 року виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої зупинена на підставі положень зазначеного Закону № 1058-ІV. З цього часу у органів Пенсійного фонду виник обов'язок відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Проте наявність обов'язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача необхідності щодо захисту свого права. Отже, після прийняття та опублікування Рішення № 25-рп/2009 та невідновлення виплати пенсії позивачу, останній повинен був дізнатися про порушення свого права, а відтак, саме з цієї дати розпочався відлік строку звернення до суду.

Так, в постанові від 03.04.2019 року по справі № 266/804/15-а колегія суддів Верховного Суду зазначила, що до аналогічних правовідносин слід застосувати шестимісячний строк звернення до суду.

Вказана позиція викладена також в постановах Верховного Суду України від 08 грудня 2015 року (справи № 21-5653а15) та від 08.06.2016 року (справа № 505/2135/14-а), а також в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 р. по справі № 423/5348/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ч. 3 ст. 122 КАС України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що права позивача підлягають захисту в межах шестимісячного строку звернення до суду - з 12 січня 2018 року.

Згідно ч. 8 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України зазначено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 12, 123, 240, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.