Рішення № 81332032, 16.04.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/576/19

16 квітня 2019 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю: секретаря судового засідання Риндюк В.Т.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Головного управління ДФС у Тернопільській області Чорнописької В.В., довіреність від 18.10.2018 №8777/10/19-00-10-02-12/21470

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, -

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2019 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію №5263/6/19-00-08-15-03 від 17.12.2018 щодо роз'яснення чи зобов'язаний, як адвокат та особа, яка не має наміру здійснювати незалежну професійну діяльність, реєструватися як самозайнята особа, оскільки вважає, що така консультація суперечить законодавству України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 27.11.2018 позивач ОСОБА_1, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України звернувся до Головного управління ДФС у Тернопільській області зі зверненням на отримання індивідуальної податкової консультації з питання реєстрації як самозайнятої особи адвоката, який не має намір здійснювати незалежну професійну діяльність.

28.12.2018 ним отримано індивідуальну податкову консультацію №5263/6/19-00-08-15-03 від 17.12.2018. На його думку, вказана індивідуальна податкова консультація суперечить законодавству України і тому підлягає скасуванню.

Крім того, позивач зазначив, що він не має наміру здійснювати незалежну професійну діяльність, а необхідність отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та набуття статусу адвоката пов'язане виключно з його роботою за трудовим договором в результаті впровадження правової реформи.

26.03.2019 від представника відповідача Головного управління ДФС в Тернопільській області через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду поступив відзив на позовну заяву, в якому просять в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Одночасно подано клопотання про розгляд даної справи із повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі №500/576/19 судове засідання на 16.04.2019.

10.04.2019 позивачем ОСОБА_1 через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подано відповідь на відзив.

В судовому засіданні 16.04.2019 позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, з мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача Головного управління ДФС України у Тернопільській області проти задоволення позову заперечила, з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти.

22.11.2018 ОСОБА_1 подав до Головного управлінням ДФС у Тернопільській області звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо роз'яснення чи зобов'язаний він як адвокат та особа, яка не має наміру здійснювати незалежну професійну діяльність, реєструватися як самозайнята особа. (арк.спр.9)

17.12.2018 Головним управлінням ДФС України ОСОБА_1 надано індивідуальну податкову консультацію за №5263/6/19-00-08-15-03, в якій зазначено, що згідно відомостей Єдиного реєстру адвокатів України (http://erau.unba.org.ua), ОСОБА_1, з 26 жовтня 2018 року значиться у даному реєстрі як адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально та відповідно є самозайнятою особою.

Не погоджуючись з вказаною індивідуальною консультацією позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, які виникли між сторонами, перевіряючи рішення та дії суб'єкта владних повноважень на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходив з наступного.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року №236 затверджено положення Про Державну фіскальну службу України (далі - Положення №236).

Відповідно до підпункту 33 пункту 4 Положення №236 ДФС відповідно до покладених на неї завдань надає консультації відповідно до Податкового та Митного кодексів України, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Згідно пункту 52.1 статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункту 52.2 статті 52 Кодексу).

У відповідності до пункту 52.3 статті 52 ПК України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Приписами пунктів 52.4 статті 52 ПК України передбачено, що індивідуальні податкові консультації надаються: в усній формі - контролюючими органами та державними податковими інспекціями; у письмовій формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Згідно пункту 53.2 статті 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Податкова консультація надається контролюючими органами у межах їхньої компетенції з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган, виходячи з норм або змісту відповідного податку чи збору.

З контексту наведених норм ПК України вбачається, що кожен платник податків має право звернутись до контролюючого органу для отримання консультації з питань практичного використання норм податкового права. В разі виникнення спору платника податку з контролюючим органом такий платник в підтвердження правомірності своїх дій може спиратися на отриману податкову консультацію.

Суд зазначає, що позивачем мотивовано звернення до контролюючого органу за податковою консультацією тим, що у зв'язку із впровадженням правової реформи для здійснення професійної діяльності, він отримав Свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю.

Також вказав, що він не має наміру здійснювати незалежну професійну діяльність, адже необхідність отримання Свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю та набуття статусу адвоката - пов'язане виключно з його роботою за трудовим договором.

З огляду на що, у позивача виникло питання: яким чином він повинен стати на облік у контролюючому органі, якщо згідно вимог статті 65 ПК України, передбачено порядок реєстрації лише тих осіб, котрі мають намір провадити незалежну професійну діяльність.

Законом України від 2 червня 2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя:)" Конституцію України від 28 червня 1996 року доповнено, зокрема, статтями 131-1, 131-2 та підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення".

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини четвертої статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший); представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року (абзац другий).

Положення абзацу першого підпункту 11 пункту 16-1 не містить вказівки на коло суб'єктів права, які представлятимуться виключно прокурором або адвокатом. Із цього випливає, що наведене положення стосується всіх суб'єктів права - довірителів.

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі Закон №5076).

Статтею 1 Закону №5076 визначено, що адвокатською діяльністю визначається незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Пунктом 3 статті 4 Закону №5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Одночасно пунктом 1 статті 13 Закону №5076 визначено, що адвокат, який здійснює діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.

Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що самозайнятою особою є платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Крім того в оскаржуваній індивідуальній податковій консультації вказано, що згідно відомостей Єдиного реєстру адвокатів України (http://erau.unba.org.ua), ОСОБА_1, з 26 жовтня 2018 року значиться у даному реєстрі як адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально та відповідно є самозайнятою особою.

Відповідно до пункту 63.2 статті 63 ПК України та пункту 1.3 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі - Порядок №1588), взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Порядок взяття на облік у контролюючих органах самозайнятих осіб регламентований статтею 65 ПК України, статтею 5 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", розділом VI Порядку №1588, розділом III Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (далі - Порядок №1162).

Згідно з пунктом 6.7 Порядку №1588 та пункту 2 розділу III Порядку №1162 фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов'язана подати до контролюючого органу за місцем постійного проживання заяву за ф.№ 5-ОПП, заяву за ф.№ 1-ЄСВ та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що індивідуальна податкова консультація №5263/6/19-00-08-15-03 від 17.12.2018 є обґрунтованою, правомірною та законною.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В ході судового розгляду справи позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження протиправності індивідуальної податкової консультації Головного управління ДФС у Тернопільській області №5263/6/19-00-08-15-03 від 17.12.2018.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже, індивідуальна податкова консультація №5263/6/19-00-08-15-03 від 17.12.2018 прийнята з урахуванням всіх обставин, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації №5263/6/19-00-08-15-03 від 17.12.2018 відмовити повністю.

Реквізити учасників справи:

позивач ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1)

відповідач Головне управління ДФС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46003, код ЄДРПОУ: 39403535)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 квітня 2019 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.