Ухвала суду № 81331929, 19.04.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

м. Миколаїв.

19 квітня 2019 р.

справа № 400/291/19

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув матеріали адміністративної справи

за позовом

комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство", вул. Дружби Народів, 8, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000

до відповідача

Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, вул. Дружби Народів, 48, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000

про

визнання протиправними і скасування рішення від 23.08.18 р. № 1223 "Про затвердження статуту комунального підприємства "Теплопостачання та водо- каналізаційне господарство, затвердженого рішенням Южноукраїнської міської ради від 02.06.11 р. № 235 в новій редакції", рішення від 04.10.18 р. № 1294 "Про затвердження статуту комунального підприємства "Теплопостачання та водо- каналізаційне господарство, затвердженого рішенням Южноукраїнської міської ради від 23.08.18 р. № 1223 в новій редакції"

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" (надалі - позивач або КП "ТПВКГ") звернулось з адміністративним позовом до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області (надалі - відповідач або Міськрада), в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 23 серпня 2018 р. № 1223 "Про затвердження статуту комунального підприємства "Теплопостачання та водо- каналізаційне господарство, затвердженого рішенням Южноукраїнської міської ради від 02.06.11 р. № 235 в новій редакції";

- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 4 жовтня 2018 р. № 1294 "Про затвердження статуту комунального підприємства "Теплопостачання та водо- каналізаційне господарство, затвердженого рішенням Южноукраїнської міської ради від 23.08.18 р. № 1223 в новій редакції".

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що, на його думку, спірні рішення прийняті відповідачем із порушенням встановленої законом процедури.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що рішення прийняті ним у відповідності до вимог законодавства, крім того, наголошує, що майно КП "ТПВКГ", є комунальною власністю, управління яким належить до сфери повноважень Міськради.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Як визначено ст. 238 ч. 1 п. 1 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Стаття 4 п. 1-2 КАС України передбачає, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. В свою чергу публічно-правовий спір - це спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

У відповідності до ст. 4 ч. 1 п. 7 КАС України, суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, адміністративні суди розглядають спори в публічно-правовій сфері, за обов'язковою участю суб’єкта владних повноважень, який саме у спірних правовідносинах здійснює владні функції по відношенню до позивача, та захищають права особи саме в таких правовідносинах.

Відповідно до ст. 5 ч. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", система місцевого самоврядування, серед іншого, включає міську раду. Отже, відповідач належить до системи органів місцевого самоврядування.

У відповідності до ст. 142 ч. 1 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції (ст. 143 ч. 1 Конституції України).

Стаття 60 ч. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження

Згідно із ст. 60 ч. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

У п. 1.1. абз. 2 статуту КП "ТПВКГ" вказано, що підприємство засновано на комунальній власності територіальної громади м. Южноукраїнська, статутний фонд утворено Міськрадою і підприємство підпорядковується відповідачу. Майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п. 5.2. статуту) (а. с. 11, 13).

Стаття 62 ч. 1 Господарського кодексу України (надалі – ГК України) визначає, що підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, як комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади (ст. 63 ч. 1 абз. 3 ГК України).

Відповідно до приписів ст. 78 ч. 1-4 ГК України, комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.

Системний аналіз вищенаведених норм Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ГК України, дає підстави стверджувати, що Міськрада при затверджені статуту позивача, діє як власник комунального майна, а не як суб’єкт владних повноважень, а тому даний спір по суті є корпоративним спором, що виключає його розгляд адміністративним судом.

Як визначено ст. 20 ч. 1 п. 3 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Стаття 239 ч. 1 КАС України передбачає, що у випадку закриття провадження у справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз’яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Суд роз’яснює позивачу право звернутись до Господарського суду Миколаївської області в порядку господарського судочинства.

Як передбачено ст. 7 ч. 1 п. 5 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Суд роз’яснює позивачу його право подати клопотання про повернення судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 241, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Провадження в адміністративній справі № 400/291/19, закрити.

2. Роз'яснити позивачу право на звернення до Господарського суду Миколаївської області із відповідним позовом.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст. ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. О. Мороз