Рішення № 81331622, 22.04.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2019 року м. Київ справа № 320/5847/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУ юстиції Київської області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Білоцерківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУ юстиції Київської області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану від 25 вересня 2018 р. відповідача про відмову у внесенні змін до актового запису про народження дитини № 1148 від 30 серпня 2018 р.;

- зобов'язати відповідача внести зміни до актового запису про народження дитини № 1148 від 30 вересня 2018 р., а саме виправити чоловічу форму прізвища "ОСОБА_1" на жіночу форму "ОСОБА_1" та видати виправлене свідоцтво про народження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач звернувся до відповідача з проханням виправити помилку при здійсненні реєстрації прізвища дитини - внести зміни до актового запису про народження дитини, а саме: змінити прізвище доньки з помилкового написання «ОСОБА_1» на вірну форму «ОСОБА_1» з урахуванням статі дитини (доньки). Однак, висновком відповідача від 25 вересня 2018 р. позивачу було відмовлено у внесенні цих змін. З наданою відмовою позивач не погоджується, тому звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2018 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 19 грудня 2018 р.

Відповідач своїм правом надання відзиву не скористався і до суду відзив на позовну заяву не подавав. 28 листопада 2018 р. та 16 січня 2019 р. від представника відповідача до суду надійшли листи. У листах відповідач повідомляє про таке. Якщо в актовому запису про народження дитини заявників № 1148 від 30 серпня 2018 р., складеного Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, прізвище батька дитини вказано - «ОСОБА_1», прізвище матері дитини - «ОСОБА_1», то дитині присвоюється прізвище батьків «ОСОБА_1». Зазначає, що підставою для внесення змін до актового запису про народження дитини є актовий запис про шлюб, згідно перекладу свідоцтва про одруження, нотаріально завіреного від 20 липня 2015 року за № 511/39763, яке пред'явили заявники, не можливо дослідити, яке прізвище дружині присвоєно після державної реєстрації шлюбу, але в перекладі паспорта заявниці, нотаріально завіреному, від 27 липня 2015 року за НОМЕР_2, виданого Міністерством закордонних справ України, прізвище громадянки зазначено «ОСОБА_1». У посвідці про проживання НОМЕР_3 від 16 серпня 2018 року орган, що його видав 3201, прізвище громадянки зазначено - «ОСОБА_1».

У листі представник відповідача просить суд подальший розгляд справи здійснювати без його участі в порядку письмового провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23 січня 2019 р.

22 грудня 2018 р. до суду надійшло відповідь на лист відповідача, згідно з якою представник позивача зазначає, що спільне прізвище позивача з його дружиною - ОСОБА_1 (тобто чоловіча форма прикметникового прізвища ОСОБА_1). Позивач вважає необхідним врахувати, що його дружина ОСОБА_2 - громадянка Таїланду і шлюб з нею позивач брав в Таїланді згідно з національним законодавством цієї держави. Тобто, документи, які встановлюють прізвище дружини позивача, в чоловічій формі такого прізвища, видавались в Таїланді за місцевим законодавством. Донька позивача ОСОБА_3 народилася на території України (м. Київ) і її батько є громадянином України, вони постійно проживають на території України на законних підставах, а отже відповідно до ст. 7 Закону України «Про громадянство України» донька позивача ОСОБА_3 є громадянкою України і на неї в повній мірі розповсюджується дія законодавства України та українська національна традиція.

Зазначає, що в експертному висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз від 23 серпня 2018 р. за № 9056/250-3 чітко вказується, що у відповідності до української національної традиції чоловічій формі прізвища «ОСОБА_1» відповідає жіноча форма «ОСОБА_1». У зв'язку з цим цілком очевидним є те, що донька позивача ОСОБА_3 є особою жіночої статті і прізвище батьків ОСОБА_1 (чоловіча форма прикметникового прізвища) для доньки відповідно має бути в жіночій формі - ОСОБА_1.

21 січня 2019 р. від представника позивача надійшло клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

У зв'язку з наявними клопотаннями сторін про розгляд справи без їхньої участі протокольною ухвалою суду від 21 січня 2019 р. на підставі ч. 3 ст. 194 КАС України вирішено здійснювати судовий розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як убачається із наявних матеріалів справи, 20 липня 2015 р. позивач та ОСОБА_2 укладено шлюб в провінції Накхон Ратчасіма у Таїланді. Це підтверджується свідоцтвом про одруження, яке видано в Таїланді, та перекладом свідоцтва про одруження, який здійснено Міністерством закордонних справ України.

ІНФОРМАЦІЯ_1. у подружжя в Україні в м. Біла Церква народилася донька ОСОБА_3.

Згідно із свідоцтвом про народження від 30 серпня 2018 р. НОМЕР_4 прізвище дитини позивача - ОСОБА_1; ім'я - ОСОБА_3; по батькові - Павлівна; народилася - ІНФОРМАЦІЯ_1.; місце народження - Україна, м. Київ, про що 30 серпня 2018 р. складено відповідний актовий запис № 1148.

Відповідно до цього свідоцтва батьками дитини є: батько - ОСОБА_1 (громадянин України); мати - ОСОБА_2 (громадянина Таїланду).

Позивач зазначає, що в свідоцтві про народження його доньки при реєстрації було помилково вказано прізвище «ОСОБА_1», тобто чоловіча форма прізвища. В той же день позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до актового запису про народження № 1148, а саме: просив змінити прізвище доньки із «ОСОБА_1» (чоловіча форма прізвища) на вірне - «ОСОБА_1» (жіноча форма прізвища).

Як зазначає позивач, 25 вересня 2018 р. йому було відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження дитини № 1148 від 30 серпня 2018 р. - прізвище доньки з чоловічої форми на жіночу не змінено. Рішення про відмову було викладено у Висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану, який підписано 25 вересня 2018 р. керівником відповідача.

Згідно з Висновком про внесення змін до актового запису цивільного стану, відповідачем розглянуто заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - громадянка Таїланду про внесення змін до актового запису про народження №1148 від 30 серпня 2018 р., складеного відповідачем, а саме: змінити прізвище дитини із «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1». Установлено, що в актовому записі про народження №1148, складеному 30 серпня 2018 р. відповідачем, зазначено прізвище дитини - «ОСОБА_1». Підставою для внесення змін до актового запису про народження дитини заявників є актовий запис про шлюб батьків.

Відповідно до вимог ст. 133 Сімейного кодексу України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини. Відповідно до правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні (п. 21) при здійснення державної реєстрації народження фізичної особи та її походження «Якщо батьки мають спільне прізвище, то це прізвище присвоюється і дітям. При різних прізвищам за письмовою згодою батьків дитині присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднанім їхніх прізвищ, про що робиться відповідний запне у графі "Для відміток" актового запису про народженні, який засвідчується підписами обох батьків».

Якщо в актовому записі про народження дитини заявників № 1148 від 30 серпня 2018 року, складеного Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, прізвище батька дитини вказано «ОСОБА_1», прізвище матері дитини - «ОСОБА_1» то дитині присвоюється прізвище батьків - «ОСОБА_1».

Крім того, представник відповідача у цьому Висновку повідомляє позивача, що згідно з перекладом свідоцтва про одруження, нотаріально завіреного, № 511/39763 від 20 липня 2015 року, яке пред'явили заявники, Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції не може дослідити, яке прізвище дружині присвоєно після державної реєстрації шлюбу, але в перекладі паспорта заявниці, нотаріально завіреному, НОМЕР_2 від 27 липня 2015 року, орган, що видав документ Міністерство Закордонних Справ, прізвище громадянки зазначено - «ОСОБА_1». В посвідці на постійне проживання НОМЕР_3 від 16 серпня 2018 року орган, що видав документ 3201, прізвище громадянки зазначено - «ОСОБА_1».

Виходячи з вищезазначеного, Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, не може внести зміни до актового запису про народження дитини №1148 від 30 серпня 2018 року, складеного Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, відповідно до ст.ст. 133, 145 Сімейного кодексу України та відповідно до правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні п. 21 Державної реєстрації народження фізичної особи та її походження. Якщо батьки мають спільне прізвище, то це прізвище присвоюється і дітям.

У зв'язку з цим та відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 12 січня 2011 р. № 96/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. № 55/18793, (зі змінами) - відмовлено у внесені змін до актового запису про народження дитини № 1148 від 30 серпня 2018 р., який складений Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, а саме: - змінити прізвище дитини із «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1», відповідно до ст.ст. 133, 145 Сімейного кодексу України та відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні п. 21 Державної реєстрації народження фізичної особи та її походження.

Відповідач зазначив у висновку, що відмова у внесенні змін до актового запису цивільного стану можу бути оскаржена в судовому порядку.

21 серпня 2018 р. позивачем направлено запит до Українського бюро Лінгвістичних експертиз про проведення лінгвістичної експертизи.

23 серпня 2018 р. експертним висновком № 056/250-3 Українського бюро Лінгвістичних експертиз встановлено наступне: «Міжмовне перетворення власних назв відбувається із застосуванням одного з кількох принципів: транслітерації, транскрибування, етимологічного співвіднесення власної назви або її частин та використання усталених міжмовних відповідників. Форма документального запису прізвища або імені може залежати також від національної традиції його носія. Прізвище ОСОБА_1 належить до прізвищ прикметникового типу і має в українській літературній мові дві форми: чоловічу ОСОБА_1 (паспорт громадянина України, запис ОСОБА_1; український переклад свідоцтва про одруження, записи Анусара Сае-кхам; чоловік ОСОБА_1, дружина використовує, прізвище чоловіка) і жіночу ОСОБА_1. Відповідно до української національної традиції донька як правило, отримує прізвище батька, а дружина, як правило, набуває після шлюбу прізвище чоловіка. Якщо це прізвище належить до прикметникового типу, то воно змінюється залежно від статі його носія. Таким чином згідно з українською національною традицією чоловічій формі прізвища ОСОБА_1 відповідає жіноча форма цього прізвища ОСОБА_1. Запис ОСОБА_1 (посвідка на тимчасове проживання, записи ОСОБА_2, англ. ОСОБА_2; паспорт громадянина Таїланду, запис ОСОБА_2) як ідентифікатор особи жіночої статі суперечить граматичним нормам української мови.

Лінгвістична експертиза констатує: запис ОСОБА_1 є нормативною жіночою формою прізвища, яка відповідає чоловічій формі цього ж прізвища - ОСОБА_1.

Відповідно до статті 294 Цивільного кодексу України, «у разі перекручення імені фізичної особи воно має бути виправлене. Якщо перекручення імені було здійснене у документі, такий документ підлягає заміні».»

Позивач вважає ці дії відповідачів протиправними, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст. 144 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. Реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Реєстрація народження дитини засвідчується Свідоцтвом про народження, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно з приписами статті 145 Сімейного кодексу України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Порядок зміни прізвища дитини її батьками врегульовано статтею 148 Сімейного кодексу України.

Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулює Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1 липня 2010 р. №2398-VI (далі - Закон №2398-VI).

Статтею 3 Закону № 2398-VI визначено, що правову основу діяльності органів реєстрації актів громадянського стану визначають Конституція України, цей Закон та інші акти законодавства України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону № 2398-VI передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 Закону № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Частинами 3 та 4 статті 22 Закону № 2398-VI передбачено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 р. №96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, із змінами і доповненнями (далі - Правила).

Пунктом 1.1. Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

За приписами пунктів 1.7 та 1.15 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису. Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Згідно з вимогами п. 2.1 Правил встановлено, що заява про внесення змін до актових записів цивільного стану подаються до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред'явленні паспорта або паспортного документа.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил встановлено, що заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану подаються: особами, щодо яких були складені ці актові записи; одним з батьків неповнолітніх (малолітніх); піклувальниками неповнолітніх та опікунами малолітніх; опікунами недієздатних осіб; спадкоємцями померлого.

Пунктів 2.6 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Згідно з вимогами 2.7 Правил встановлено, що якщо актовий запис цивільного стану, до якого потрібно внести зміни, зберігається в архіві іншого відділу державної реєстрації актів цивільного стану України, то відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, надсилає відповідний запит щодо підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану, яке в подальшому додається до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у відповідній справі.

Відповідно до вимог п. 2.11 Правил факти, зазначені в заяві, а також записи у свідоцтвах про державну реєстрацію актів цивільного стану та в інших поданих заявником документах, якщо вони викликають сумніви щодо їх достовірності, можуть бути перевірені відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом направлення запитів до відповідних установ, організацій для затребування необхідних документів.

Як убачається 2.18 Правил, зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану.

Частиною 1 ст. 28 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 Цивільного кодексу України у разі перекручення імені фізичної особи воно має бути виправлене. Якщо перекручення імені було здійснене у документі, такий документ підлягає заміні.

У свідоцтві про народження позивача НОМЕР_4, виданого 30 серпня 2018 року, складеного Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, прізвище дитини зазначено «ОСОБА_1».

Позивач в обґрунтування позову посилається не тільки на порушення при реєстрації правильного написання прізвища дитини, але й на порушення особистих немайнових прав, за захистом яких він, як законний представник дитини, звернувся до суду.

Суд зазначає, що захист особистих немайнових прав здійснюється у порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством. Разом з тим, суд зауважує, що у даному випадку предметом спору є виключно виправлення помилки, здійсненої органом реєстрації при здійсненні реєстраційної дії. Незважаючи на те, що статті 144-146, 148 Сімейного кодексу України розміщено законодавцем у главі 13 «Особисті немайнові права і обов'язки батьків та дітей», суд наголошує, що у цій справі прізвище дитини не є предметом спору, а підстави та порядок його зміни, викладені в ст.148 Сімейного кодексу України, повністю відмінні від тих, які встановлені у цій справі.

Як встановлено судом, у цій справі не є предметом спору те чи інше прізвище дитини. Так, і позивач, і відповідач погоджуються з тим фактом, що прізвище дитини походить від прізвища батьків - «ОСОБА_1». При цьому відповідач помилково тлумачить зміну чоловічої форми написання цього прізвища на жіночу форму написання цього ж прізвища як на зміну самого прізвища. З цього приводу суд зазначає, що по суті така позиція відповідача не є вірною, оскільки прізвище в обох випадках є одним і тим же, а змінюється лише чоловіча чи жіноча його форма написання відповідно до вимог граматики з урахуванням українських національних традицій.

Фактично позивач оспорює правильність написання цього одного й того ж прізвища при здійсненні державної реєстрації народження дитини та оформленні відповідного свідоцтва, тобто оспорює дії, які відповідач вчиняв при здійсненні владних управлінських функцій на основі наданих законодавством повноважень у сфері реєстрації.

При цьому суть помилки полягає не у встановлені будь-якого юридичного факту стосовно прізвища, а лише у застосування правил граматики з урахуванням діючих українських національних традицій при написанні жіночих форм прізвищ прикметникового типу під час реєстрації прізвища дитини. Тобто, по суті предметом спору є вчинена граматична помилка (описка) при здійсненні реєстраційної дії, яку за зверненням позивача відповідач відмовляється виправити добровільно.

Тому для визначення предметної юрисдикції справи суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

При цьому суд бере до уваги наступне. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Наведене узгоджується з положеннями ст. 2, 4, 19 КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

У справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

За таких обставин суд визнає, що у цій справі предметом спору є не захист цивільного немайнового права, яке оспорюється, а захист права у сфері публічно-правових відносин при здійсненні відповідачем помилки під час реєстрації прізвища дитини.

Отже спірні правовідносини пов'язані з відмовою відповідача внести зміни до актового запису про народження дитини позивача, який відмінний від існуючого запису цивільного стану не у зв'язку з фактом спору про прізвище дитини, а лише за ознакою правильності здійснення реєстрації прізвища дитини з питань дотримання правил граматики. Тому цей спір підсудний адміністративному суду. Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у справі, суд дійшов висновку, що цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів.

З урахуванням предмету спору суд звертає увагу відповідача на наступне. Згідно з експертним висновком від 23 серпня 2018 р. № 056/250-3 запис «ОСОБА_1» є нормативною жіночою формою прізвища, яка відповідає чоловічій формі цього ж прізвища - «ОСОБА_1».

Суд зазначає, що цей експертний висновок наданий експертом ОСОБА_4, який має ступінь доктора філологічних наук, ґрунтується на дослідженні матеріалів справи та чинного законодавства, враховує українські національні традиції та базується на дотриманні правил української граматики, а тому береться судом до уваги при прийнятті рішення у справі. Доказів, які б спростовували цей висновок, відповідачем до суду не надано

Отже, суд дійшов висновку, що прізвище дитини позивача повинно змінюватися і відмінюватися відповідно до українського правопису та граматики і така зміна не є зміною прізвища. Оскільки позивач має доньку, то її прізвище повинно мати жіночу форму, а саме - «ОСОБА_1», що і повинно бути зареєстровано відповідачем замість чоловічої форми цього ж прізвища.

Відповідно до вимог п. 2.13.2 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду.

Згідно з вимогами пунктом 2.16.7 Правил на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було відмовлено позивачу у зміні прізвища його доньки, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем. Відповідачем в обґрунтування правомірності своїх дій жодних належних і допустимих доказів не надано. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Щодо клопотання позивача про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції від 24 жовтня 2018 р. № 0.0.1168471254.1 позивачем сплачено судовий збір на суму 1409 грн. 60 коп.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1409 грн. 60 коп. підлягають стягненню на його за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Білоцерківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУ юстиції Київської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати висновок про внесення до актового запису цивільного стану від 25 вересня 2018 р. Білоцерківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУ юстиції Київської області про відмову у внесенні змін до актового запису про народження дитини № 1148 від 30 серпня 2018 р.

Зобов'язати Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУ юстиції Київської області внести зміни до актового запису про народження дитини № 1148 від 30 вересня 2018 р., а саме виправити чоловічу форму прізвища «ОСОБА_1» на жіночу форму «ОСОБА_1» та видати виправлене свідоцтво про народження з урахуванням внесених змін.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУ юстиції Київської області (код ЄДРПОУ - 33341882) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1) судові витрати в сумі 1409 (одну тисячу чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.

Відповідач - Білоцерківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУ юстиції Київської області, адреса: вул. Я. Мудрого, 22, м. Біла Церква, 09100, код ЄДРПОУ - 33341882.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду - 22 квітня 2019 року.