Рішення № 81331582, 18.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 р. № 520/2014/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Міронова А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішення і вимоги ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення ГУ ДФС у Харківській області №0120411304 від 06.09.2018 року про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-15254-17 від 05.12.2018 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірні рішення та вимога є незаконними. Вказував, що факт допущеної позивачем помилки при перерахуванні коштів на невірний рахунок не свідчить про несплату необхідної суми соціального внеску у визначений законодавством строк, а також, це не спричинило настання негативних наслідків або збитків для бюджету та держави в цілому .

Ухвалою суду від 04.03.2019 року відкрито спрощене провадження у справі за означеним позовом з викликом сторін.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити, посилаючись на наведені обставини.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити з огляду на доводи наданого суду відзиву на позов в контексті того, що позивачем належним чином не виконані вимоги Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а тому, спірні рішення та вимога є законними заходами реагування на зазначене.

Позивачем надано відповідь на відзив щодо помилковості доводів відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, 05.06.2007 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, а 30.06.2017 року внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за власним рішенням, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005064749 від 28.02.2019 року.

ГУ ДФС у Харківській області винесено рішення №0120411304 від 06.09.2018 року про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким нараховані штраф в розмірі 2073,48 грн. та пеня - 3142,11 грн. за період з 19.01.2017 року по 14.05.2018 року та прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-15254-17 від 05.12.2018 року.

Позивач звернувся до відповідача з запитом стосовно роз'яснення підстав нарахування штрафу та пені, на який отримав відповідь листом ГУ ДФС в Харківській області від 10.12.2018 року, в якому вказано, що штрафні санкції та пеня нараховані позивачу за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Не погодившись з зазначеним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Стосовно правового регулювання спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI).

В силу ч.8 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 2 ст.6 Закону №2464-VI встановлено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частин 5, 6, 7 ст.9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

Згідно з абзацом 3 ч.8 ст. 9 Закону №2464-VI зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі (ч.10 ст. 9 Закону №2464-VI ).

Частиною 12 ст. 9 Закону №2464-VI визначено, За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч.6 ст.25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до частин 10, 11 ст.25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Згідно з п.п.2 п.2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених п.п 1 - 4 п. 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Перевіряючи спірні рішення та вимогу на предмет їх відповідності положенням ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України , суд зазначає наступне.

В ході судового розгляду матеріалів справи, судом встановлено, що позивачем починаючи з жовтня 2016 року по липень 2017 року своєчасно та у повному обсязі сплачувався ЄСВ у відповідних розмірах, проте з помилковим визначення коду бюджетної класифікації та номеру рахунку. При виявленні помилки за заявою позивача кошти перераховано на вірний рахунок, отже дана помилка позивача не призвела до ненадходження коштів до бюджету. Вказане підтверджується відповідними копіями квитанцій та інформацією ГУ ДФС У Харківській області.

Отже, вищезазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні (квитанції) під час сплати суми збору не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк, а відтак і для застосування на підставі статті 25 цього Закону штрафних санкцій, і відповідно для нарахування пені.

Позивач вказував, що ним вчасно сплачені суми ЄСВ за 2016 -2017 роки, а здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений п.57.1 ст.57 ПК України), має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Отже, відповідачу для підтвердження факту несплати позивачем сум ЄСВ необхідно встановити, що у передбачений законом строк платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. Оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання, а відтак і застосування грошових санкцій.

Суд з зазначеними твердженнями погоджується та вказує, що зазначене в повній мірі відповідає висновкам Верховного Суду, викладених, зокрема, в постановах від 14.11.2018 року ( справа № 805/3665/16-а), від 25.03.2019 року ( справа № 823/567/17), які підлягають врахуванню на виконання приписів ч.5 ст. 242 КАС України.

Суд звертає увагу, що позивачем вживалися заходи для своєчасної та повної сплати єдиного внеску, а також щодо перерахування помилково сплачених коштів, що було підтверджено належними доказами під час судового розгляду справи. А тому, суд вважає безпідставним та необґрунтованим твердження відповідача, що помилка платника ЄСВ не може бути достатньою підставою для звільнення від застосування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату.

Таким чином, перерахування коштів на невідповідний рахунок не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ЄСВ.

Аналізуючи наведені вище норми та враховуючи встановлені обставини справи суд вважає, що відповідачем, як того вимагають приписи ч.2 ст.77 КАС України, не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваних рішень, а тому, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи також з їх пов'язаності.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про визнання протиправними та скасування рішення і вимоги - задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 0120411304 від 06.09.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату ( несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.12.2018 року № Ф-15254-17, які винесені відносно ОСОБА_3.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) витрати по оплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. ( сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 22 квітня 2019 року.

Суддя Заічко О.В.