Рішення № 81331496, 18.04.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2019 р. Справа № 480/524/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп'яненка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що до 1 серпня 2017 року проходив військову службу за контрактом в Сумському прикордонному загоні. За час проходження військової служби не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з 1 липня 2015 року по день звільнення. Позивач посилається на вимоги Законів України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 та зазначає, що відповідач зобов'язаний проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін в розмірі 103 відсотки за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Просить визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 липня 2015 року по день звільнення.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що пунктом 1, Додатком 25 Постанови КМУ №1294 від 07.11.2017 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" визначено грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу і не передбачає серед своїх складових сум індексації. Також, посилаючись на вимоги Бюджетного кодексу України Законів України "Про державний бюджет України", вказав, що згідно з межами фінансових ресурсів, виділених військовій частині 9953 - Сумському прикордонному загону згідно з бюджетними призначеннями за спірний період кошти на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення не передбачено, тому позивачу правомірно не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 відкрито провадження в даній справі з розглядом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив такі обставини.

Відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, укладеного між начальником Сумського прикордонного загону та громадянином України ОСОБА_1, позивач добровільно вступив на військову службу за контрактом та взяв на себе зобов'язання протягом дії контракту проходити військову службу на посадах осіб сержантського і старшинського складу. Контракт укладено згідно наказу №249-ОС від 29.05.2012 на п'ять років з 01.08.2012 по 01.08.2017 і набрав чинності з 01.08.2012 (а.с. 12).

Як убачається з витягу з наказу начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №149-ОС від 01.08.2017, старшого прапорщика ОСОБА_1, інспектора прикордонної служби 2 категорії 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Конотоп" ІІ категорії, звільненого з військової служби у запас наказом начальника Сумського прикордонного загону від 06.07.2017 №130-ОС у зв'язку із закінченням строку контракту виключено, зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 01 серпня 2017 року (а.с. 13).

Згідно з листом Сумського прикордонного загону від 13.12.2018 за №11/10-К/ПІ, адресованого позивачу, військова частина 9953 (Сумський прикордонний загін) є розпорядником бюджетних коштів третього рівня та повністю фінансується з Державного бюджету. Фінансування на виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовців надходило для погашення заборгованості включно по червень 2015 року (а.с. 14).

З витягу розрахунково-платіжної відомості за період з червня 2015 року по серпень 2017 року вбачається, що відповідачем нараховано позивачу індексацію грошового забезпечення в листопаді-грудні 2015 року за період з січня 2015 року по червень 2015 року включно. За період з липня 2015 року по серпень 2017 року нарахування індексації грошового забезпечення позивача відповідачем не здійснювалося (а.с. 15-19).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.02.2019 найменування відповідача в реєстрі - Військова частина 9953 (ідентифікаційний код юридичної особи: 14321759)

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд виходить із такого.

Відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі, грошове забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 6 зазначеного Порядку визначено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з державних гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України для підтримання купівельної спроможності громадян в умовах зростання цін. Проведення індексації грошового забезпечення є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

За встановлених обставин суд дійшов висновку про наявність порушення відповідачем, як роботодавцем встановлених прав позивача на отримання сум індексації його грошового забезпечення за період часу з липня 2015 року по серпень 2017 року включно.

Суд вважає, що посилання відповідача на відсутність на рахунках коштів для виплати індексації грошового забезпечення не є само по собі належним доказом неможливості здійснення вказаних виплат. Відповідачем не надано суду доказів того, що у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансується відповідач, відсутні кошти на індексацію грошового забезпечення. Крім того, відповідачем не надано доказів того, що ним протягом 2015-2017 років надсилались до вищого органу потреби на виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.

Тому за таких обставин суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у даній справі в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у даній справі, суд виходить із такого.

Частинами 1, 3 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт по їх вартості, що сплачена. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як убачається з договору про надання професійної правничої допомоги №25 від 08.12.2018 з додатком №1, акту виконаних робіт від 11.02.2019, квитанції №1 про оплату за надані послуги (а.с. 21-25), позивачем за складання адміністративного позову про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії сплачено адвокату Докукіній Т.В. кошти в сумі 3000 гривень.

Разом з тим, відповідачем не заявлено суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та не надано доказів щодо неспівмірності таких витрат.

Тому суд дійшов до висновку, що витрати, понесені позивачем на оплату правничої допомоги адвоката, є співмірними і підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Суд, керуючись встановленими статтею 139 КАС України правилами розподілу судових витрат, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката у розмірі 3000 гривень. При цьому судовий збір з відповідача стягненню не підлягає, оскільки позивач звільнений від його сплати.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.07.2015 по день звільнення.

Зобов'язати Сумський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9953) (40030, м. Суми, пров. Громадянський, 6, код ЄДРПОУ 14321759) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 липня 2015 року по 01 серпня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9953) (40030, м. Суми, пров. Громадянський, 6, код ЄДРПОУ 14321759) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати в розмірі 3 000 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп'яненко