Рішення № 81331414, 18.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 квітня 2019 року Справа № 280/576/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1)

до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166)

про визнання протиправним та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки),

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд

визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області №Ф-83661-51 від 16.11.2018 про нарахування недоїмки (штрафних санкцій) у розмірі 15819,54 грн.;

визнати протиправним та скасувати нарахування з єдиного соціального внеску у розмірі 15819,54 грн.;

зобов’язати Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області здійснити коригування індивідуальної картки платника податків з оскаржуваної податкової вимоги, шляхом виключення суми 15819,54 з ІКП.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначав, що з 13.08.2001 вона зареєстрована як фізична особа-підприємець. Проте, тривалий час діяльність фактично не здійснювала, доходу не отримувала, а 31.01.2019 за заявою позивача державним реєстратором внесена запис при припинення її підприємницької діяльності. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем порушено строк направлення податкової вимоги. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою судді від 18.02.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні на 12.03.2019. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. У відзиві, який надійшов до суду 15.03.2019, пояснив, що оскаржувана податкова вимога прийнята відповідно до вимог законодавства України. Зазначив, що неотримання доходу не звільняє позивача від обов'язку сплати єдиного внеску. Відповідач наполягає, що ним своєчасно направлено податкову вимогу позивачу. З огляду на викладене відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач зареєстрована як фізична особа-підприємець 13.08.2001, номер запису 2099 017 0000 023309.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серія І-ЖС № 184662, виданого 19.01.2017 Бердянським міським відділом РАЦС ГТУЮ в Запорізькій області, прізвище позивача “Ярош” змінено на “Тарасевич”.

З 13.08.2001 року перебувала на загальній системі оподаткування, припинено підприємницьку діяльність 31.01.2019 за № 205 90060003023309.

16.11.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області винесено вимогу № Ф-83661-51 до позивача щодо сплати заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 15819 грн. 54 коп.

За даними особової картки платника податків нарахування єдиного внеску здійснювалось:

09.02.2018 в розмірі 8448,00 грн (за 2017 рік);

19.04.2018 в розмірі 2457,18 грн; 19.07.2018 в розмірі 2457,18 грн; 19.10.2018 в розмірі 2457,18 грн. (за перший- третій квартал 2018 року), за загальною сумою 15 819,54 грн.

З відбитку печатки органу поштового зв'язку на конверті вбачається, що вимогу направлено 25.05.2019.

31.01.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесена запис № 2099 006 0003 023309 про припинення підприємницької діяльності фізичною особою- підприємцем ОСОБА_2

Надаючи оцінку правовідносинам які виникли, суд виходив з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-VІ (надалі- Закон №2464-VІ).

Відповідно до п.п.2, 6 ч.1 ст. 1 Закону №2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із п. 4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Статтею 7 Закону №2464-VІ визначено базу нарахування єдиного внеску.

Згідно п. 2, 3 ч.1 ст.7 Закону №2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

З 01.01.2017 ФОП - платники єдиного податку та ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст. 4 Закону №2464 у редакції Закону №1774-VIII).

Доказів того, що позивач є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, суду надано не було.

Отже, починаючи з 01.01.2017, у разі якщо ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Поряд з тим, згідно із змінами, внесеними Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (ділі - Закон № 2148) до Закону №2464, з 01.01.2018 у разі якщо ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць ( пункту 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 у редакції Закону №2148).

Враховуючи вищенаведене, станом на 01.01.2019 року по ФОП ОСОБА_1 на рівні ДФС України відповідно до вимог чинного законодавства здійснено нарахування зобов'язань у сумі 15819,54 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржувана у даній справі вимога винесена відповідачем без врахування того факту, що ним не отримувався прибуток протягом певного часу.

Суд критично оцінює наведені вище посилання позивача, адже з норм п.2, 3 ч.1 ст. 7 Закону №2464-VІ вбачається, що обов'язок нарахування і сплати єдиного внеску покладається на платника і у разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу.

Дані особової картки платника податків свідчать про те, що нарахування єдиного внеску відповідачем здійснювалось виходячи з розміру мінімального страхового внеску на місяць, що узгоджується з вимогами п.2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VІ.

Позивачем не надано доказів сплати єдиного внеску, нарахованого за 2017 рік та в першому-третьому кварталі 2018 року. Таким чином у позивача утворилась недоїмка зі сплати єдиного внеску, розмір якої складає 15819,54 грн.

Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом № 449 Міністерства фінансів України 20.04.2015, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. За приписами п. 3 розділу VI зазначеної вище інструкції органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема, платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

Відтак, суд вважає, що дії відповідача з винесення 16.11.2018 вимоги № Ф-83661-51 позивачу щодо сплати єдиного внеску є правомірним, оскільки відповідач діяв в межах наданих йому повноважень і з огляду на наявність у позивача недоїмки зі сплати єдиного внеску, нарахованого відповідно до вимог Закону №2464-VІ .

В той же час суд погоджується із твердження позивача про те, що оскаржувана у даній справі вимога направлена відповідачем із порушенням строків, адже мала б бути надіслана протягом трьох робочих днів з дня її винесення. Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували дотримання цього строку. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувана вимога направлена 25.01.2019, тобто після спливу встановленого Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування строку.

Разом із тим, слід враховувати, що несвоєчасне направлення вимоги є процедурним порушенням, яке не впливає на законність самої вимоги.

Суд звертає увагу на те, що несвоєчасне направлення контролюючим органом податкової вимоги на адресу платника не свідчить про його звільнення від обов'язку сплачувати відповідні зобов'язання.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 28.12.2018 року по справі №804/1678/15, та повинні застосовуватись до спірних правовідносин на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що несвоєчасне направлення відповідачем вимоги про сплату недоїмки не може бути самостійною підставою для її скасування за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати по справі не стягуються.

Керуючись ст. 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (71100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 18.04.2019.

Суддя О.В. Конишева