Рішення № 81331394, 19.04.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2019 року справа № 320/460/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 29.12.2018 №UA125000/2018/000244/2;

- зобов'язати Київську митницю ДФС визнати розраховану декларантом митну вартість автомобіля Ford Ranger, 2017 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, зазначену в митній декларації від 07.12.2018 №UA125000/2018/000244/2, яка складає 11 302,99 Євро.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 24.09.2018 ним придбано в Нідерландах автомобіль Ford Ranger, 2017 року випуску. З метою митного оформлення транспортного засобу для вільного обігу на митній території України в порядку, передбаченому Митним кодексом України 07.12.2018 його представником подано митну декларацію № UA125010/2018/011646, рахунок-фактуру W.snijdersExport № 2018.0164 від 24.09.2018, Акт про проведення огляду від 31.10.2018 № UA125010/2018/316766, технічні паспорти на ТЗ, заяву про вартість доставки, висновок КНДІСЕ про оціночну вартість автомобіля, договір про надання митних послуг, довідку про походження товару, доручення, довідку з Віннер-Форд, довідку про відповідність ТЗ Євро 5, копію паспорта.

Оскільки у нього були відсутні банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару для підтвердження достовірності заявленої вартості транспортного засобу, він подав висновок КНДІСЕ №25396/18-54 від 28.11.2018, згідно якого розрахована митна вартість транспортного засобу склала 357 695, 54 грн., про що було заявлено в декларації.

Проте, за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів відповідачем встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ст. 64 МК України.

Київською митницею ДФС 29.12.2018 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, згідно якого скоригована вартість товару склала 27 050,00 Євро.

При цьому джерело інформації, яким користувався митний орган при здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару (каталог) SCHWACKE, згідно якого вартість оцінюваного транспортного засобу склала - 26 750,00 Євро, не містить опцій щодо визначення вартості пошкоджених авто, а тому позивач вважає, що рішення, прийняте відповідачем, є протиправне та підлягає скасуванню.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представники сторін надали суду клопотання, в яких просили розглядати справу за їх відсутності.

На підставі ст. 194 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що позивачем 24.09.2018 придбано в Нідерландах автомобіль Ford Ranger, 2017 року випуску. З метою митного оформлення транспортного засобу для вільного обігу на митній території України в порядку, передбаченому Митним кодексом України, 07.12.2018 його уповноваженим представником подано:

митну декларацію № UA125010/2018/011646 (товар - легковий автомобіль, що був у використанні, призначений для використання по дорогах загального користування; марка - Ford; модель - Ranger; ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_2; ідентифікаційний номер двигуна - н/в; загальна кількість місць, включаючи водія - 5; тип двигуна - дизель; робочий об'єм - 2198 см3; відповідає екологічним нормам Євро-6; календарний рік випуску - 2017; модельний рік випуску - 2017; колісна формула - 4*4; тип кузова - пікап; колір - синій. Пошкодження та комплектація згідно акту митного огляду),

рахунок-фактуру W.snijdersExport № 2018.0164 від 24.09.2018,

акт про проведення огляду від 31.10.2018 № UA125010/2018/316766,

технічні паспорти на ТЗ,

заяву про вартість доставки,

висновок КНДІСЕ про оціночну вартість автомобіля,

договір про надання митних послуг,

довідку про походження товару,

доручення,

довідку з Віннер-Форд,

довідку про відповідність ТЗ Євро 5,

копію паспорта.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості за МД від 07.12.2018 № UA125010/2018/011646 відповідачем розглянуто подані до митного оформлення документи та встановлено, що вони не містили об'єктивних, достовірних відомостей для підтвердження числового значення заявленої митної вартості. Зокрема, у висновку від 28.11.2018 № 25396/18-54, експерт під час проведення експертної оцінки середнього значення довідкової ціни транспортного засобу використав значення середнього пробігу, який вирахувано з транспортних засобів, пробіг яких не відповідає даним пробігу заявленого транспортного засобу та користувався довідником цін « SCHWACKElist SuperSCHWACKE».

Відповідно до ч. 2.2 ст.52 Митного кодексу України декларант зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Висновок підготовлений з порушенням положень Методики не може засвідчувати обґрунтованість числового розрахунку вартості транспортних засобів, які у ньому наведені у зв'язку з відсутністю документально підтверджених даних. Згідно наданих до митного оформлення документів відсутня інформація щодо витрат на транспортування та вартості страхування автомобіля. Також документально не підтверджено чи сплачувались кошти за транспортний засіб та транспортні витрати.

Зазначене стало підставою для витребування від декларанта додаткових документів.

Так, від декларанта було витребувано договір з третіми особами, пов'язаний з поставкою імпортованого автомобіля, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір на транспортування, коносамент, рахунок, тощо), страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування (страховий морський поліс), копію митної декларації країни відправлення.

Декларантом у визначений строк додаткові документи надані не були.

Враховуючи викладене, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації. Жодних вимог відповідно до ч. 6 ст. 55 МК України від декларанта не надходило.

Відповідачем з метою перевірки задекларованої митної вартості товару направлено запит до Департаменту податкових та митних експертиз ДФС України, однак зазначеним Департаментом було відмовлено у проведенні дослідження КТЗ з посланням на те, що підстава, мета та завдання для дослідження не відповідають положенням нормативних актів та у зв'язку з наявністю інформації щодо вартості КТЗ у каталогах програмного продукту Schwacke NET.

За результатами проведеної консультації та наданих документів відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості від 29.12.2018 №UA125000/2018/000244/2.

Обґрунтовуючи підстави не прийняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 оскаржуваного рішення зазначив, що надані позивачем документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.

Скоригована відповідачем митна вартість товару ґрунтується на інформації офіційного довідника ринку Європи каталогу SCHWACKE 26750 євро + вартість доставки згідно заяви від 04.12.2018 - 300 євро (рівень митної вартості товару становить 27050 євро).

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відносини, що пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із статтею 248 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК).

Відповідно до положень статті 53 МК України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК України).

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Як передбачено статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Оскаржуваним рішення скорегована вартість товару, яка склала 27 050,00 євро, при цьому джерелом інформації, яким користувався митний орган при здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару: є вартість офіційного довідника ринку Європи - каталогу SCHWACKE, згідно якого рівень вартості оцінюваного транспортного засобу склав 26 750,00 євро.

Однак, слід зазначити, що каталог SCHWACKE не містить опцій щодо визначення вартості пошкоджених авто.

Згідно висновку КНДІСЕ від 28.11.2018 №25396/18-54 експертом визначалась довідкова ціна аналогічного транспортного засобу. Також експертом оцінено середньостатистичну вартість уживаного транспортного засобу в 27 333,00 євро, що вищою, ніж оцінка відповідача.

На думку позивача відповідачем під час визначення митної вартості товару не враховано те, що автомобіль має пошкодження, які суттєво впливають на його вартість.

Значні пошкодження та зім'яті частини автомобіля значно знижують вартість авто від тієї, що вказана у каталозі SCHWACKE. Позивачем разом з декларацією подавався Додатковий аркуш до Акта про проведення митного огляду товарів, де зазначені пошкодження автомобіля, який декларується.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості за митною декларацією від 07.12.2018 № UA125010/2018/011646 відповідачем встановлено, що подані позивачем документи не містять об'єктивних, достовірних відомостей для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, оскільки у висновку КНДІСЕ №25396/18-54 від 28.11.2018, згідно якого розрахована митна вартість транспортного засобу, експерт під час проведення експертної оцінки середнього значення довідкової ціни транспортного засобу використав значення середнього пробігу, який вирахувано з транспортних засобів, пробіг яких не відповідає даним пробігу заявленого транспортного засобу та користувався довідником цін SCHWACKElist Super SCHWACKE від 01.2017 року, який не являється актуальним на момент митного оформлення. Висновок №25396/18-54 від 28.11.2018 на думку відповідача підготовлений з порушенням положень Методики не може засвідчувати обґрунтованість числового розрахунку вартості транспортних засобів. Також документально не підтверджено, чи сплачувались кошти за транспортний засіб та транспортні витрати.

Оцінюючи доводи відповідача, суд доходить висновку, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Посилання контролюючого органу як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару на те, що значення середнього пробігу, який вирахувано з транспортних засобів, пробіг яких не відповідає даним пробігу заявленого транспортного засобу, є необґрунтованими, оскільки у своєму висновку експертом застосовано коефіцієнт коригування ринкової вартості за величиною пробігу, а відповідачем не спростовано правильність застосування відповідного коефіцієнта. Будь-яких даних про вартість автомобілів з ідентичним пробігом суду не надано, а правильність застосування коефіцієнта не оскаржується.

Безпідставними є і посилання митного органу як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості товару, що декларується, на те, що довідник цін SCHWAСКElist SuperSCHWAСКE від 01.2017 року, застосований експертом у висновку, являється не актуальним, з огляду на те, що суду не надано відповідних доказів, які б це підтверджували. А числові значення вартості задекларованого автомобіля згідно офіційного довідника ринку Європи каталогу SCHWAСКE, визначеного відповідачем склали 26 750 євро, що є навіть меншим від оцінки позивача.

Крім того, суд звертає увагу, що методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року№1335/5/1159), визначено перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням, у якому є періодичний довідник - Eurotax, Швейцарія. Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

Доводи відповідача про те, що позивачем документально не підтверджено, чи сплачувались кошти за транспортний засіб та транспортні витрати, судом не приймаються у зв'язку із тим, що відповідачем фактично визнається заявлений відповідачем розмір транспортних витрат в розмірі 300 євро, а докази несплати коштів не спростовують числових значень, зазначених у декларації.

Натомість, судом встановлено, що під час визначення митної вартості автомобіля FordRanger, 2017 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, митним органом не враховано, що автомобіль має пошкодження, що впливають на його ринкову вартість.

Так, згідно висновку КНДІСЕ №25396/18-54 від 28.11.2018 вартість відновлювального ремонту автомобіля, зазначеного в митній декларації №UA125000/2018/000244/2 від 29.12.2018, складає 500 348,08 грн. Факт пошкодження автомобіля підтверджується супровідними документами в Акті про проведення митного огляду товарів №UA205010/2018/316766 від 31.10.2018.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

З оскаржуваного рішення слідує, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню транспортного засобу за ціною, визначеною позивачем.

За таких обставин вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.12.2018 №UA125000/2018/000244/2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Київської митниці Державної фіскальної служби (ЄДРПОУ 39470947) визнати розраховану гр. ОСОБА_1 митну вартість автомобіля FordRanger, 2017 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, зазначену в митній декларації №UA125000/2018/000244/2 від 29.12.2018, яка складає 11 302,99 євро, суд зазначає, що вона є похідною від першої вимоги, а тому також підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Також суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1536, 80 грн., що підтверджується квитанціями від 21.01.2019 № 0.0.1246456313.1 та № 0.0.1246450293.1.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 1536, 80 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 29.12.2018№UA125000/2018/000244/2.

Зобов'язати Київську митницю Державної фіскальної служби (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код 39470947) визнати розраховану гр. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) митну вартість автомобіля FordRanger, 2017 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, зазначену в митній декларації №UA125000/2018/000244/2 від 29.12.2018, яка складає 11 302,99 євро.

Стягнути на користь гр. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», код 39470947) судові витрати у розмірі 1 536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.