Рішення № 81331222, 11.04.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2019 р. справа № 300/68/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Скільського І.І.,

за участю секретаря судового засідання - Гевак Л.І.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом:

фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до управління Держпраці в Івано-Франківській області

про визнання дій протиправними та скасування припису №ІФ2082/826/АВ/П від 21.11.2018, постанови №ІФ2082/826/АВ/П/ТД/-ФС від 06.12.2018 про накладення штрафу в розмірі 223380 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області із позовними вимогами: - визнати протиправними дії Управління Держпраці в Івано-Франківській області щодо проведення інспекційного відвідування 15.11.2018 у салоні «Шик та Шарм»; - визнати незаконними та скасувати припис Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 21.11.2018 за № 2082/826/АВ/П; постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області за №ІФ2082/826/АВ/П/ТД/-ФС від 06.12.2018 про накладення уповноваженими особами на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 штрафу в розмірі 223 380,00 грн.; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань моральну шкоду в розмірі 50 тисяч гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 8 тисяч гривень.

28.01.2019 ухвалою суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1-2).

04.02.2019 ухвалою суду вказану справу призначено до судового розгляду на 21.02.2019 о 13:30 год. (а.с.68-69).

Судове засідання, призначене на 21.02.2019 відкладено у зв`язку із клопотанням представника позивача до 14.03.2019 о 10:30 (а.с.147-148).

Судове засідання, призначене на 14.03.2019 відкладено у зв`язку із неявкою позивача чи його представника без поважних причин вперше до 28.03.2019 о 13:30 (а.с.165).

В судовому засіданні, призначеному на 28.03.2019, оголошено перерву у зв`язку із витребуванням додаткових доказів та викликом свідка до 03.04.2019 о 14:00 (а.с.191-192).

В судовому засіданні, призначеному на 03.04.2019, оголошено перерву у зв`язку із витребуванням додаткових доказів до 11.04.2019 о 08:30 (а.с.222-223).

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, викладені в акті відповідача від 16.11.2018 за №ІФ 2082/826/АВ є необґрунтованими, внаслідок чого припис від 21.11.2018 про усунення виявлених порушень №2082/826/АВ/П, постанова про накладення штрафу від 06.12.2018 за №ІФ 2082/826/АВ/П/ТД-ФС, винесені за результатами інспекційного відвідування, підлягають до скасування.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в ході проведення інспекційного відвідування відповідачем допущено ряд процедурних порушень, а саме в акті зазначено, що інспекційне відвідування проводилось у присутності ФОП ОСОБА_3 Однак, позивач стверджує, що в день фактичного проведення перевірки перебував за межами області. Порушуючи порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, відповідачем не надавались службові посвідчення, тобто позивача не повідомлялось про допуск до перевірки. Крім того, у направленні на перевірку графі «місцезнаходження, найменування виробничого об`єкта суб`єкта господарювання» вказано домашню адресу позивача, а не адресу місця здійснення господарської діяльності – вул.Матейки, 19, м.Івано-Франківськ. Позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору від 29.10.2018 №2018/1 про надання послуг (виконання робіт) виконавець (ФОП ОСОБА_3М.) зобов`язується надати замовнику (ОСОБА_4М.) послуги з навчання «Ідеальна класика і гелеве нарощування нігтів», тобто ОСОБА_4 навчалась відповідно до умов договору, а не була найманим працівником. Крім того, позивач вказав, що оскільки 15.11.2018 роботу салону «Шик та Шарм» призупинено через проведення перевірки, дачі пояснень, відповідач таким чином своїми протиправними діями спричинив ФОП ОСОБА_3, моральну шкоду у розмірі 50 тисяч гривень. Позивач вважає, що відповідачем під час проведення інспекційного відвідування не було всебічно та повно досліджено всіх обставин, інспекційне відвідування проведено за відсутності ФОП ОСОБА_3, та як наслідок, висновки управління Держпраці в Івано-Франківській області в акті інспекційного відвідування від 16.11.2018 за №ІФ 2082/826/АВ є помилковими.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 20.02.2019, відповідно до якого зазначив, що на виконання наказу №1731-Д «Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3М.» 15.11.2018 року інспектори праці прибули за адресою здійснення господарської діяльності ОСОБА_3, а саме у салон краси «Шик і Шарм», що знаходиться за адресою: вул. Матейки, 19, м. Івано-Франківськ та встановили, що у салоні краси перебували ОСОБА_4 та ОСОБА_5. На той момент вони надавали послуги манікюру клієнтам даного салону. Окрім працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у даному салоні була присутня і дружина позивача - фізична особа - підприємець ОСОБА_6, яка також надавала клієнтам салону краси послуги з манікюру. Щодо наданих пояснень ФОП ОСОБА_3, що надані 16.11.2018 року інспекторам праці, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходилися в салоні краси «Шик і шарм» згідно договорів про надання послуг зазначив, що станом на 15.11.2018 найманих працівників немає. Під час проведення інспекційного відвідування надано договори про надання послуг (виконання робіт) з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про навчання на теми: «Ідеальна класика і гелеве нарощення нігтів» та «Ідеальна класика». Проте є певна невідповідність між наданими поясненнями працівників та договорами про надання послуг. Так, громадянка ОСОБА_5 у своїх поясненнях від 15.11.2018 року зазначає, що договір вона уклала із ФОП ОСОБА_3, проте у Договорі №2018/2 від 13.11.2018 року, який наданий під час інспекційного відвідування позивачем зазначено, що замовником є ОСОБА_5П, проте виконавцем є не позивач, а його дружина - ФОП ОСОБА_6. До того ж у своїх поясненнях громадянка ОСОБА_5 зазначає, що працює за наявності клієнтів, тобто виконує роботу майстра манікюру салону краси.

Окрім того, у п. 2 Договору про надання послуг (виконання робіт) №2018/1 від 29.10.2018 року, не зазначено терміну навчання, тобто незрозумілою є тривалість такого навчання. У п.3 Договору №2018/1 від 29.10.2018 серед обов'язків сторін цього договору зазначено, що виконавець зобов'язаний здійснити підготовку в терміни, передбачені цим Договором, проте терміни у Договорі не вказані. Однак, на момент інспекційного відвідування, як встановлено інспекторами праці, працівниці ОСОБА_4М та ОСОБА_5 самостійно робили манікюр клієнтам, без будь якого нагляду майстра із манікюру. Проаналізувавши зібрані під час інспекційного відвідування матеріали, інспектори праці Управління Держпраці дійшли висновку, про порушення позивачем ч. 3 ст. 24 КЗпП України, що проявилося у фактичному допуску до роботи двох найманих працівників - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без належного оформлення із ними трудових відносин. За вищевказані правопорушення Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області винесено припис та постанову про накладення штрафу, які прийняті з урахуванням всіх обставин та на підставі норм чинного законодавства (а.с.89-97).

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, який надійшов на адресу суду 25.02.2019, в якому позивач зазначив, що не погоджується з наказом Управління Держпраці від 14.11.2018, на підставі якого працівниками було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3, оскільки вказано адресу – вул.Матейки, 11 Б, вул.Матейки 19 (а.с.159-160).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив. Надала аналогічні за їх змістом пояснення.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення адміністративного позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов та надала аналогічні за їх змістом пояснення.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, встановив таке.

Управління Держпраці в Івано-Франківській області, на підставі підпункту 6, 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю щодо додержання вимог законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №295 від 26.04.2017, листа ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 26.09.2018 №29851/7/99-99-13-04-01-17/, розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №649-р, окремого доручення Голови Держпраці від 10.10.2018 № 228/4.1-18, видало наказ «Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3» від 14.11.2018 за №1731-Д (а. с. 105).

Відповідно до вказаного наказу відповідач видав направлення за №04-13/15-10/7753 від 14.11.2018 для проведення інспекційного відвідування позивача, з питань дотримання вимог законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів (а. с. 106).

Вказане направлення, містить повідомлення про вручення його особисто ФОП ОСОБА_3 16.11.2018 (зворот а.с.106).

Посадовою особою Управління Держпраці в Івано-Франківській області, відповідно до підпункту 2 пункту 11, пунктів 12,18 на підставі Порядку здійснення державного контролю щодо додержання вимог законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №295 від 26.04.2017, 16.11.2018 в присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, внесено вимогу про надання документів у строк до 14.год., 45 хв., 16.11.2018 а саме: - копії свідоцтва про реєстрацію фізичної особи-підприємця, копія паспорту, ідентифікаційного коду; - список працівників із зазначенням дати, прийняття, посади (станом на 15.11.2018); - копія трудових договорів, цивільно-правових договорів з працівниками за період з 2017-2018 роки (в разі наявності таких договорів); - копія наказів про прийняття працівників на роботу, повідомлення ДФС (квитанція №2) за період 2017-2018р.; - копія табелів обліку робочого часу за 2018 р.; - копія підтверджуючих документів щодо надання послуг з навчання, яке проводить салон краси (в разі наявності); - інші документи на вимогу інспектора, які необхідні для проведення інспекційного відвідування (а.с.107).

Вказану вимогу про надання документів отримано ФОП ОСОБА_3 16.11.2018 о 10:05 год., що підтверджено його підписом (зворот а.с.107).

На виконання вказаної вимоги про надання документів, 16.11.2018 ФОП ОСОБА_3, надано такі документи: - витяг з реєстру платників єдиного податку (ОСОБА_3М.); - витяг з реєстру платників єдиного податку (ОСОБА_6Д.); - копію паспорту та ідентифікаційного коду; - договори про надання послуг (робіт) з ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5; - витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.116-130).

Також , ФОП ОСОБА_3, надано письмове пояснення, про те, що ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, навчаються у його салоні «Шик і Шарм» згідно договорів про надання послуг (виконання робіт) і згідно даних договорів оплачують йому кошти.Будь-яких інших договорів з даними особами не укладено. Станом на 15.11.2018 найманих працівників не має (а.с.115).

Посадовими особами Управління Держпраці в Івано-Франківській області, на підставі вказаних наказу та направлення, здійснено перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, за наслідками якої складено акт перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю за №ІФ 2082/826/АВ (а. с. 108 – 110).

Вказаний акт, підписаний позивачем із зазначенням того, що ним буде подано заперечення (а.с.110).

19.11.2018 позивачем подано заперечення щодо проведення інспекційного відвідування стану дотримання законодавства про працю та складеного акту №ІФ 2082/826/АВ від 16.11.2018 (а.с.131-134).

Посадовою особою Управління Держпраці в Івано-Франківській області, розглянуто зауваження позивача щодо проведення інспекційного відвідування стану дотримання законодавства про працю та складеного акту №ІФ 2082/826/АВ від 16.11.2018 і надано відповідь на зауваження від 21.11.2018 за №04/62 (а.с.135-136).

21.11.2018 відповідач, за наслідками виявлених порушень, вніс фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 припис за №ІФ 2082/826/АВ/П, яким приписано позивачу усунути порушення вимог частин 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (а.с.111).

Позивачем 26.11.2018 на внесений припис надано відповідь на припис про усунення виявлених порушень №ІФ 2082/826/АВ/П, якою повідомлено відповідача, що у випадку фактичного допущення до виконання роботи згідно статті 24 КЗпПУкраїни будуть належно оформлені трудові договори з найманими працівниками (а.с.137).

06.12.2018 начальником Управління Держпраці в Івано-Франківській області на підставі вказаного акту перевірки, постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ 2082/826/АВ/П/ТД-ФС, за порушення позивачем частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, наклав на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 штраф в розмірі 223 380 гривень (а. с. 141).

Постановою Кабінету Міністрів України за №96 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі – Положення).

Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов’язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (пункт 1 Положення).

Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення).

Відповідно до пункту 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України за №295 від 26.04.2017 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі – Порядок).

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об’єкт відвідування) (пункт 1).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів (пункт 2).

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Згідно з пунктом 19 Порядку за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю – припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об’єкта відвідування (пункт 20).

Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (частина 1 статті 1).

Відповідно до статті 4 Кодексу законів про працю України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ 2082/826/АВ/П/ТД-ФС від 06.12.2018, суд встановив, що висновками акта перевірки додержання суб’єктами господарювання законодавства про працю за №ІФ 2082/826/АВ, за які відповідач цією постановою наклав на позивача штраф в розмірі 223 380 гривень, встановлено порушення вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме: у салоні краси «Шик і Шарм», де здійснює свою господарську діяльність позивач, ним допущено до роботи без оформлення трудового договору двох найманих працівників: ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Однак, в судовому засіданні суд встановив, що ОСОБА_4 на момент перевірки з позивачем у трудових відносинах не перебувала, вона знаходилися в салоні краси «Шик та Шарм» з метою проходження навчання на майстра манікюру у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3. ОСОБА_5 на момент перевірки з позивачем у трудових відносинах не перебувала, вона знаходилися в салоні краси «Шик та Шарм» з метою проходження навчання на майстра манікюру у фізичної особи-підприємця ОСОБА_6.

Судом встановлено, що у відповідності до договору позички нежитлового приміщення №2 від 05.11.2018 у безоплатному строковому користуванні ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_6, перебуває нежиле приміщення за №19 площею, 60,2 кв.,м розташованого за адресою вул. Матейки 19 (а.с.182-186).

Відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку №1809153403355 від 08.11.2018, №1809153403356 від 08.11.2018, та згідно переліку видів господарської діяльності першої та другої груп згідно з КВЕД ДК 009:2010 (КВЕД-2005) ОСОБА_3 і ОСОБА_6 мають право займатися діяльністю: 96.02 надання послуг перукарнями та салонами краси, 85.59 інші види освіти, н.в. і у., 85.32 професійно-технічна освіта та ін.(а.с. 127-128).

Так,судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_3 і ОСОБА_4 29.10.2018 укладено договір №2018/1 про надання послуг (виконання робіт), відповідно до умов якого виконавець (ФОП ОСОБА_3М.) зобов`язується надати замовнику (ОСОБА_4М.) послуги з навчання замовника на тему: «Ідеальна класична і гелеве нарощення нігтів», а замовник зобов`язується оплатити надану послугу в порядку та терміни, передбачені цим договором. Термін навчання складає 1 місяць з моменту укладення цього договору. Відповідно до пункту 4.1 замовник зобов`язаний оплатити виконавцю вартість навчання, яка складає 2000 грн. (а.с.32-33).

На виконання вказаного договору складено акт здачі-приймання виконаних робіт до договору №2018/1 про надання послуг (виконання робіт) (а.с.34). Факт оплати за навчання підтверджено товарним чеком (а.с.36).

Крім того, між ФОП ОСОБА_6 і ОСОБА_5 13.11.2018 року укладено договір №2018/2 про надання послуг (виконання робіт), відповідно до умов якого виконавець (ФОП ОСОБА_6Д.) зобов`язується надати замовнику (ОСОБА_5П.) послуги з навчання замовника на тему: «Ідеальна класика», а замовник зобов`язується оплатити надану послугу в порядку та терміни, передбачені цим договором. Термін навчання складає 7 днів. Відповідно до пункту 4.1 замовник зобов`язаний оплатити виконавцю вартість навчання, яка складає 700 грн. (а.с.37-38). На виконання вказаного договору складено акт здачі-приймання виконаних робіт до договору №2018/2 про надання послуг (виконання робіт) (а.с.39). Факт оплати за навчання підтверджено товарним чеком (а.с.41).

Допитавши в судовому засіданні свідка ОСОБА_4, суд встановив, що вона у позивача не працевлаштована, проходила навчання у ФОП ОСОБА_3, згідно укладеного договору №2018/1 про надання послуг (виконання робіт) на тему: «Ідеальна класика і гелеве нарощування нігтів», на час перевірки практично навчаласть на моделі в рамках навчального курсу, що також, в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_8, яка була нею запрошена в якості моделі.

Допитавши в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, суд встановив, що вона разом з своїм чоловіком здійснює підприємницьку діяльність в салоні краси «Шик і Шарм». Між нею і ОСОБА_5 13.11.2018 укладено договір №2018/2 про надання послуг (виконання робіт) з навчання на тему : «Ідеальна класика». Трудового договору з ОСОБА_5 не укладала оскільки вона проходила курс навчання, по завершенню якого не бажала працевлаштовуватись у салоні краси.

Відповідач факти, які відображені 15.11.2018 в поясненнях ОСОБА_4, ОСОБА_5 жодним іншим чином не перевірялися, самі пояснення не містять достатніх відомостей та даних, які самостійно є підставою для обґрунтованих висновків про наявність між зазначеними особами та позивачем трудових відносин, їх строк, умови праці, обов’язки працівників, обсяг та зміст виконуваної роботи, її характер, спосіб та форму оплати праці, трудовий розпорядок, тощо. Тобто, пояснення вказаних осіб самостійно не забезпечують достатність матеріалів перевірки відомостям, що обґрунтовують висновок перевірки про порушення позивачем вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

Перевіркою в судовому засіданні відомостей, якими обґрунтовано такі висновки відповідача їх, не підтверджено.

ОСОБА_4, пояснення якої відібрано під час перевірки, будучи допитаною як свідок, попередженою про кримінальну відповідальність та під присягою свідка, підтвердила факт проходження навчання у ФОП ОСОБА_3 згідно укладеного договору.

Відповідачем не наведено жодних інших фактичних даних, а також не надано доказів на їх підтвердження, що могли б слугувати підставою для підтвердження висновків про порушення позивачем частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, чи спростувати покази свідків.

Як наслідок, суд не встановив в даних правовідносинах порушення позивачем вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

За таких обставини, є протиправною та підлягає скасуванню постанова Управління Держпраці в Івано-Франківській області за №ІФ 2082/826/АВ/П/ТД-ФС від 06.12.2018 про накладення уповноваженими особами на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 штрафу в розмірі 223 380 гривень, та припис за №ІФ 2082/826/АВ/П від 21.11.2018 а позовні вимоги в частині їх скасування, є обґрунтованими.

Щодо частини позовних вимог про визнання протиправними дій щодо видачі направлення проведення перевірки, проведення інспекційного відвідування 15.11.2018 у салоні «Шик та Шарм», то такі вимоги задоволенні не підлягають, оскільки охоплені вимогами про визнання протиправними скасування припису за №ІФ 2082/826/АВ/П від 21.11.2018 та постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ 2082/826/АВ/П/ТД-ФС від 06.12.2018.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає, що моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з'ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується, обов'язковому з'ясуванню підлягає наявність такої шкоди.

Під час розгляду справи позивачем не доведено факту заподіяння моральної шкоди, а судом не встановлено підстав для задоволення вимог про відшкодування шкоди, наявності самої шкоди, її розміру.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, відповідно до частини 1 та 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач в адміністративному позові вказує про понесення ним витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 гривень та просить їх стягнути із відповідача.

Вирішуючи клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вказує на таке.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Окрім зазначеного, частиною 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень, представником позивача долучено угоду про надання правової допомоги адвокатом від 14.12.2019, укладеної між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 226-228), а також долучено акт прийому виконаних робіт та надання послуг за договором про правову допомогу №48/18 від 14.12.2018 (а.с.49) та акт прийому виконаних робіт та надання послуг за договором про правову допомогу №48/18 від 14.12.2018 - від (а.с.219).

Досліджуючи надані документи, суд зазначає, що в них не міститься інформація про підготовку позовної заяви саме по справі №300/68/19. Жодного посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені витрати до відшкодування, угода про надання правової допомоги адвокатом від 14.12.2019 та акти прийому виконаних робіт та надання послуг за договором про правову допомогу, не містить.

Вартість послуг адвоката в суді, як того вимагає частина 1 статті 134 КАС України, наданими документами також не підтверджується.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04) Європейський суд із прав людини (надалі по тексту також – Суд), оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу Суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Відтак, в розгляді даної справи позивачем надані не належні документи, які засвідчують реальну приналежність договору про надання правової допомоги від 14.12.2018 та акти прийому виконаних робіт та надання послуг за договором про правову допомогу до предмету оскарження у справі №300/68/19, що унеможливлює вирішення судом питання про відшкодування витрат на користь позивача.

Враховуючи набрання чинності з 15 грудня 2017 року нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України та запровадження положеннями цього Кодексу щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, вбачається доцільним доведення відображення адвокатом доходів, отриманих від адвокатської діяльності, незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи, або в адвокатському об’єднанні шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої наказом Міндоходів України від 16 вересня 2013 року №481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення», зареєстрованим у в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2013 року за №1686/24218, або відповідних бухгалтерських документів обліку доходів юридичної особи у випадку отримання гонорару за послугами адвокатського об’єднання.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17 (провадження №К/9901/39873/18) та від 8 травня 2018 року у справі №810/2823/17 (провадження №К/9901/7937/18).

Враховуючи те, що наданими представником позивача, до суду документами, витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 6075,80 гривень, згідно квитанції №ПН1543989 від 19.12.2018 (а.с.3) та квитанції №ПН1577178 від 21.01.2019 (а.с.62).

У зв’язку з цим, стягненню на користь позивача підлягає частина сплаченого судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області підлягає стягненню частина сплаченого судового збору в розмірі 4 154,80 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області за №ІФ2082/826/АВ/П/ТД/-ФС від 06.12.2018 про накладення уповноваженими особами на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 штрафу в розмірі 223 380 (двісті двадцять три тисячі триста вісімдесят ) гривень.

Визнати протиправним та скасувати припис за №ІФ2082/826/АВ/П від 21.11.2018 Управління Держпраці в Івано-Франківській області внесеного фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 4 154 (чотири тисячі сто п’ятдесят чотири) гривні 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (адреса: вул. Матейки, 11Б/4, м.Івано-Франківськ,76018, ідентифікаційний код НОМЕР_1);

Відповідач:

Управління Держпраці в Івано-Франківській області (адреса: вул.Незалежності, 67, м.Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 39784625).

Суддя /підпис/ ОСОБА_9

Рішення складене в повному обсязі 16 квітня 2019 р.